Лекція 2

Князі Аскольд і Дір

Більшість сучасних українських істориків називають Аскольда і Діра, які у шістдесяті роки IX ст. вчинили вдалий похід проти Візантії, останніми князями з династії Кия.

Вва­жається, що Аскольд став київським князем у середині IX ст., а Дір був його співправителем (деякі автори вва­жають, що могло існувати щонайменше два князі з іменем Ас­кольд, які правили Києвом в період з розривом у кілька деся­тиліть, а Дір княжив у 40-ві рр. IX ст. перед останнім з них).

У третій редакції «Повісті минулих років» ці князі названі варя­гами, боярами Рюрика, котрі на чолі власних дружин захопили Київ і стали там правити. Однак ця частина літопису вва­жається пізнішою фальсифікацією.

При Аскольді Русь домоглася вигідних угод з Візантією, поширила свій вплив на землі кривичів і полочан.

Дружини Аскольда здійснювали походи проти болгар і на південний берег Каспію.

Можливо, що за правління цих князів у Києві відбулася перша спроба прийняття християнства на державному рівні.

Держава за часів Олега (882-912 рр.)

Після смерті Рюрика Олег, будучи ватажком одного з варя­зьких загонів, захопив владу в Новгороді, звідкіля на чолі дружини по Дніпру спустився в Київ.

Представившись куп­цями, воїни Олега обманом захопили і вбили місцевих князів Аскольда і Діра та захопили місто (882 р.).

Київ став центром об'єднаної держави, якій підкорялися також Новгородські землі. При цьому Олегові довелося заново завойовувати слов'янські племена, раніше підвладні Києву.

Літопис пові­домляє, що в 885 р. він обклав даниною полян, древлян, сіверян і радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати.

Олег здійснив два переможних походи на Константино­поль - у 907 р. і 911 р.

Похід 907 р. деякі історики вважають легендою, оскільки документальні його підтвердження невідомі.

У результаті походу 911р. був укладений договір із греками, складений, як записав літописець, у двох екземплярах — на руській і грецькій мовах.

Список руською мовою підтверджує, що руська писемність з'явилася задовго до прийняття хрис­тиянства, а також те, що ще до появи «Руської Правди» скла­далося законодавство (у договорі з греками згадувалося про «закон руський», по якому судили жителів Київської Русі).

Відповідно до договору, російські купці мали право місяць жити за рахунок греків у Константинополі, але зобов'язані були ходити по місту без зброї.

При цьому купці повинні були мати при собі письмові документи і заздалегідь попереджати константинопольського імператора про свій приїзд.

Договір Олега з греками передбачав

• сплату Візантією значної кон­трибуції (48 тис. гривень золотом),

• безмитну торгівлю,

• надання пільгових умов руським купцям у Константи­нополі,

• а головне - забезпечував можливість вивозу данини, що збиралася на Русі, і продажу її на ринках Візантії.

Відповідно до арабських джерел, Олег також здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на південно-західне узбе­режжя Каспійського моря. Під час одного з них (912 р.) він загинув.