ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Адміністративне право України є класичним зразком галузі пуб­лічного права. Воно опосередковує функціонування публічної влади в державі. Адміністративно-правове регулювання є своєрідним пра­вовим механізмом реалізації норм конституційного права, в процесі якого відбувається їх конкретизація. Саме тому існування адмініст­ративного права є необхідною умовою і засобом реалізації норм Конституції України у найважливішій сфері функціонування пуб­лічної влади — сфері виконавчої влади.

Навчальна дисципліна "Адміністративне право України" перед­бачає вивчення складного комплексу суспільних відносин, що вини­кають у сфері державного управління, функціонування публічної виконавчої влади. Зокрема, у курсі "Адміністративне право України" вивчаються особливості функціонування та організації органів виконавчої влади, їх відносини між собою та з іншими суб'єктами права — громадянами, іноземцями, підприємцями, орга­нізаціями та установами; форми та методи діяльності органів вико­навчої влади; гарантії та способи забезпечення законності у діяльно­сті органів державного управління; підстави та особливості адміні­стративної відповідальності; порядок розгляду адміністративних справ; особливості організації управління в адміністративно-політичній, соціально-культурній та економічній сферах державно­го управління.

Основу курсу становлять Конституція України, закони України, нормативні та адміністративні укази Президента України, міжнарод­но-правові акти, постанови Уряду, накази міністерств і відомств, акти регіональних органів виконавчої влади та акти делегованого законодавства.

Основні завдання курсу:

– вивчення особливостей правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі організації та діяльності органів виконавчої влади;

– формування навичок роботи з нормативними матеріалами;

– формування вміння застосовувати набуті теоретичні знання у ході вирішення практичних питань.

Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в БНАУ і являє собою організацію зворотного зв'язку як засобу управлін­ня навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення та­ких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача дип­лома. Результати контролю знань слугують основним показником, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

За умови правильної організації контроль знань слугує і навчаль­ним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

• перевірка й оцінка знань студентів повинні відображати рівень за­ своєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;

• перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики;

• перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індиві­ дуальних особливостей і особистих успіхів кожного окремого студента;

-диференціація оцінок повинна здійснюватися за об'єктивними за­здалегідь визначеними критеріями;

-оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості й кіль­кості засвоєних знань, вмінь і навичок.

Контроль знань з дисципліни закінчується заліком та складається з двох блоків планових заходів:

1) поточний контроль знань студентів; 2) підсумковий контроль знань студентів.

Порядок оцінювання знань студентів за результатами вивчення дисципліни

Для денної форми навчання

№ п/п	Об'єкти контролю	Кількість балів	Результат
1	Оцінка поточної роботи в семестрі, у т. ч. :	Від 0 до 100 ба­лів, у т.ч.:	Проходження підсумкового контро­лю знань з дисцип­ліни та одержання заліку - студента­ми, що протягом семестру отрима­ли понад 70 балів
1.1	Активність на семінарських заняттях (відповіді на 75% се­мінарських занять)	до 20 балів
1.2	Виконання завдань для самостійного опрацювання	до 20 балів
1.3	Виконання модульних завдань	до 25 балів
1.4	Систематичність ро­боти на семінарських заняттях (від-сутність пропусків лекцій та семінарських занять)	до 10 балів

Оцінювання поточної роботи студента

Поточний контроль знань студента є невід'ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеня засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру повинен:

– допомагати студентові в організації його роботи;

– привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;

– виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;

– стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дисципліни;

– виявити обсяг, рівень і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;

– визначити недоліки й прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;

– виявити рівень опанування навичками самостійної роботи. Оцінювання поточної роботи студента протягом семестру прово­диться за трьома основними напрямами (об'єктами контролю):

1. систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;

2. виконання завдань для самостійного опрацювання;

3. виконання модульних завдань.

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів.

Результати оцінювання поточної роботи студента в семестрі є під­ставою для допуску його до складання заліку.

Для студентів заочної форми навчання об'єктом поточного контро­лю є виконання модульних завдань.