
- •Література:
- •Завдання і зміст дисципліни.
- •Історія розвитку кормовиробництва.
- •3. Класифікація кормових культур (по нау):
- •Застосування інноваційних технологій вирощування та заготівлі якісних кормів
- •Застосування повторних і ущільнених посів
- •Підвищення урожайності кормових культур
- •Вдосконалення структури посівних площ
- •Література:
- •2.Система поверхневого поліпшення природних кормових угідь.
- •3. Особливості обробітку грунту.
- •Література:
- •Сучасний стан природних кормових угідь і шляхи їх відновлення. Площа природних кормових угідь.
- •Система поверхневого поліпшення природних кормових угідь.
- •Лекція №
- •1.Класифікація сіна.
- •4. Активне вентилювання сіна.
- •Література:
- •Значення сіна в годівлі тварин.
- •Строки і висота скошування трав на сіно. Сінокосозміна.
- •Класифікація сіна.
- •Технологія заготівлі різних видів сіна.
- •Література:
- •Значення пасовищ.
- •2.Створення і види культурних пасовищ
- •Система раціонального використання пасовищ.
- •Пасовищезміна.
- •Висота і тривалість використання трав в загонах .
- •Лекція на тему :№ 5« Коренеплоди» План.
- •1. Значення коренеплодів.
- •2. Ботанічна характеристика та біологічні особливості кормового буряку.
- •3. Технологія вирощування кормового буряку.
- •Ботанічна характеристика та біологічні особливості кормового буряку. Ботанічна характеристика кормового буряку
- •Біологічні особливості кормового буряку.
- •Технологія вирощування кормового буряку.
- •1. Значення бульбоплодів і кормових баштанних культур.
- •2. Морфологічні і біологічні особливості бульбоплодів і кормових баштанних.
- •3.Технологія вирощування бульбоплодів і баштанних .
- •3% Сухих речовин
- •Морфологічні і біологічні особливості бульбоплодів.
- •Технологія вирощування
- •Лекція на тему № 7 «Капустяні кормові культури.»
- •1. Значення капустяних культур.
- •2. Морфологічні та біологічні особливості капустяних культур.
- •3. Технологія вирощування озимого та ярого ріпаку.
- •Опорний конспект
- •Література:
- •2. Морфологічні особливості капустяних кормових культур
- •4.Технологія вирощування озимого і ярого ріпаку.
- •1. Кормове і агротехнічне значення багаторічних бобових сіяних трав.
- •2. Біологічні і господарські особливості бобових багаторічних трав.
- •3. Технологія вирощування багаторічних бобових трав на корм.
- •2. Біологічні особливості бобових багаторічних трав.
- •3. Технологія вирощування багаторічних бобових трав на корм.
- •Лекція на тему: «Багаторічні злакові трави»
- •Тема: № 9 Багаторічні злакові кормові трави. План
- •2. Особливості кущіння злакових трав. За характером кущіння відрізняють три типи:
- •3.Біологічні особливості багаторічних злакових трав.
- •Тема №10: Однорічні сіяні трави. План
- •1. Кормове значення однорічних трав.
- •2. Морфологічні та біологічні особливості однорічних трав.
- •3. Технологія вирощування однорічних трав.
- •Тема: Однорічні сіяні трави 10. План
- •2. Морфологічні та біологічні особливості однорічних сіяних трав. Морфологічні ознаки однорічних бобових сіяних трав.
- •Біологічні особливості однорічних бобових сіяних трав.
- •Морфологічні ознаки однорічних злакових сіяних трав.
- •Біологічні особливості однорічних злакових трав.
- •Технологія вирощування однорічних сіяних трав в зоні Степу.
- •Опорний конспект.
- •Література:
- •Культури зеленого конвеєра
- •Модель зеленого конвеєра
- •Ефективність зеленого конвеєра можна характеризувати такими показниками:
- •Тема: Технологія силосування кормів.12 План.
- •Мікроорганізми силосованої рослинної сировини.
- •Способи і техніка силосування.
- •Регулювання вологості силосуємої маси
- •4. Облік і оцінка якості силосу.
- •Оцінка якості проводяться:
- •Тема лекції: № 13 «Технологія сінажу» План
- •Тема: Технологія заготівлі сінажу. План
- •1. Характеристика сінажу.
- •2. Основна сировина для заготівлі сінажу.
- •2. Основна сировина для заготівлі сінажу
- •Технологія заготівлі сінажу
- •Умови зберігання сінажної маси
- •1. Низька вологість сінажної маси ( 45-55%)
- •Хімічне консервування кормів
- •1. До роботи допускаються повнолітні, здорові робітники, які пройшли медогляд, мають допуск до роботи.
- •7.Використана література
- •Література для підготовки і проведення занять.
- •7.2 Література для написання і складання авторської роботи.
Біологічні особливості однорічних злакових трав.
|
Суданська трава |
сорго |
чумизи |
могар |
пайза |
|
t0 для проростання |
+9+100С |
+120 |
+9+100 |
+9+100С |
+9+100С |
|
відношення до вимоги |
посухостійка |
не вимоглива |
середньовимоглива |
посухостійкий |
потребує вологи |
|
відношення до грунтів |
невимогливі |
вимогл. |
||||
відношення до тепла |
теплолюбива |
|||||
отавність |
3-4 укоси |
1-2 |
1 |
1 |
1-2 |
200
Технологія вирощування однорічних сіяних трав в зоні Степу.
|
Однорічні бобові |
Однорічні злакові |
|||
Горох польовий |
Вика |
Суданська трава |
Сорго |
||
Попередник |
Озимі і просапні |
Озимі зернові, зернобобові культури |
|||
Оранки |
22...25 см |
22...25 см |
22...25 см |
25...30см |
|
Передпосівний обробіток |
Культивація на 5...6 см |
Культивація 5-6 см |
Культивація на 5-6 см |
Культивація 4-5 см |
|
Спосіб сівби |
Звичайний Н.В. = 1,1 -1,2 мм. |
рядковий Н.В.= 100-120 кг/га |
Звичайний і рядковий 20-25 кг |
пунктирним 6-8 кг/га |
|
Догляд по посівам |
Післясходове боронування у фазі 3-4 листка. Боротьба зі шкідниками |
Післясходове боронування |
Боронування сходів |
Боронування сходів Міжрядний обробіток І- |
|
Збирання врожаю: - на зелений корм, сіно |
Фази бутонізації
|
На початку цвітіння
|
до появи волотей
|
|
|
- на насіння
|
при пожовтінні 60-70 % бобів |
при побурінні нижніх бобів |
при дозріванні |
насіння |
201
Тема: № 11 Організація зеленого конвеєра.
План
1. Поняття про зелений конвеєр.
2. Типи зеленого конвеєра.
3. Вимоги до культур зеленого конвеєра.
4. Принципи побудов зеленого конвеєра.
Література: Єрмакова Л.М. Кормовиробництво, с.337...346
1. Поняття про зелений конвеєр. Зелений конвеєр - це система науково обґрунтованої організації безперервного виробництва зелених кормів і раціонального їх використання в годівлі сільськогосподарських тварин із ранньої весни і до пізньої осені. У господарствах близько 60-70 % річного надою молока і понад 50 % приросту живої миси великої рогатої худоби приходи т ься на пасовищний період. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов, забезпеченості природними пасовищами, косовицями, спеціалізації господарства, наявності поголів'я худоби і інших факторів застосовується три типи зеленого конвеєра. 2. Типи зеленого конвеєра. Природний -основним джерелом надходження зелених кормів с природні пасовища, отава природних косовиць. Штучний - зелені корми надходять із посівів різних польових культур і довголітніх культурних пасовищ. Змішаний або комбінований - зелена маса надходить як з посівів кормових культур, так і з природних пасовищ, косовиць. У більшості господарств лісостепових і поліських районів України при стійлово- табірному вмісті худоби одержав поширення змішаний тин конвеєра. Це дозволяє правильно сполучати використання пасовищного корму і кормів з посівів багаторічних і однорічних трав, соковитих кормових культур. При правильній організації зеленого конвеєра повинно 202 бути забезпечене безперервне надходження повноцінних дешевих зелених і соковитих кормів для великої рогатої худоби, овець, свиней, приготування обезводнених кормів у Полісся протягом 120-150 днів, у Лісостепу і Степу - 150-180 і на зрошуваних землях Степу України -180-210 днів. Організація зеленого конвеєра в кожному господарстві ґрунтується на послідовному використанні зелених кормів у пасовищний період: трав природних і сіяних косовиць, природних, поліпшених і культурних пасовиш, багато- і однорічних сіяних трав, кормових баштанних культур, повторних посівів однорічних грав, підсівних культур. Додатковим джерелом корму є посіви кормових коренеплодів, цукрових буряків (бадилля), бульбоплодів. Для компенсації можливого недобору запланованих урожаїв культур зеленого конвеєра складається страховий фонд за рахунок відповідного розширення посівів кормових культур (у межах можливого) і виготовлення силосу та сінажу. При цьому визначається загальна потреба в зеленому кормі на весь .можливий період надходження, а також по місяцях, декадах; підбираються кормові культури з урахуванням строків і тривалості використання кожного з них; планується площа і урожайність культур зеленого конвеєра.
Культури зеленого конвеєра повинні відповідати таким вимогам:
Основними культурами зеленого конвеєра в багатьох зонах країни є багаторічні трави: |
|
203 з бобових - конюшина лучна, гібридна та повзуча ( на пасовищі), люцерна, еспарцет, буркун; зі злакових – тимофіївка лучна, грястиця збірна, житняк, стоколос безостий. Грястиця, кострець, канарник можуть давати ранній зелений корм. Ці трави висівають як в чистому вигляді, так і в сумішках. Однорічні кормові рослини, які використовують для зеленого конвеєра, різні за своєю біологією, враховуючи це їх ділять на 4 групи:
З озимих найчастіше висівають жито, пшеницю, тритікале, ячмінь, ріпак, вику та їх суміші, топінамбур. Використовують їх через 7-12 днів після весняного відростання ( звичайно 1 раз на протязі 12-15 днів) Ріпак і вику, а також їх суміші з озимими злаковими використовують на протязі 15-20 днів, вони можуть давати отаву. При ранньому посіві озимі зернові культури можна стравлювати. Можно висівати також кормову пшеницю. З ранніх ярих культур включають: вику яру, горох, кормовий люпин, чечевицю, чину, ріпак, райграс однорічний, гірчицю, ярі хліба в залежності від місцевих умов. При весняному посіві вони бувають готові до згодовування через 40-50 днів і використовуються на протязі 15-18 днів, потім можуть ще добавити отаву. В лісовій зоні ярі сіють в 3-5 строків з проміжками в 20- 25 днів, їх використовують з кінця червня по кінець вересня. В степовій та Лісостеповій зонах ярі сіють в 1-2 строки і використовують в кінці травня – початок червня. Бобово – злакові суміші цих культур можно висівати пожнивно. Ярі культури пізнього посіву ( суданська трава, сорго, африканське просо, кукурудза, могар, просо) висівають в Степовій і Лісостеповій зонах. Суданська трава дає 2-3 укоси. Добра отавність характерна і для африканського проса, сорго. Кукурудза майже не відростає , але добре поїдається тваринами. Могар і просо погано відростають після скошування. всі ці культури повільно розвиватися в перший період своєї вегетації і забезпечує одержання кормів тільки через 55-65 днів. Кукурудзу, суданську траву, сорго, африканське |
|
204
просо сіють в 2-3 строки, інколи навіть в 4 строки. Кукурудзу і сорго можно сіяти поживно. ці культури використовують з кінця червня і до кінця пасовищного періоду по жовтень З просапних культур: коренеплоди, капусту, баштанні культури, топінамбур. Використовують їх в вересні, в додаток до трав’янистих кормів. Капусту можно згодовувати навіть після приморозків. Кабачки використовують в Степовій зоні, до згодовування вони вже готові в кінці червня. За літо їх збирають 4-5 раз. Топінамбур згодовують свиням ранньою весною або восени. Поле попередньо проорюють, після чого свині підбирають або викопують бульби. Розрахунок потреби зелених кормів. Для розрахунку потреби зелених кормів необхідно знати: види тварин, їх поголів’я, продуктивність. Для розрахунку потреб зелених кормів можно користуватися примірними нормами годівлі окремих видів та вікових груп тварин в зелених кормах або провести точний розрахунок цієї добової потреби на 1 голову. Розрахунок потреби кормів ведеться подекадно на кожний пасовищний місяць, так в зоні степу – це з травня по жовтень. Потреба кормів розраховується по кожному виду тварин ( врх, свині, птиці, коні, бджоли) з урахуванням їх поголів’я, вікових груп та змін поголів’я по місяцях. Визначається потреба зелених кормів по кожному виду тварин і для господарства всього. ( Розглянути і провести розрахунок на прикладі врх на дошці). Приклад. Скласти баланс зелених кормів на пасовищний період для годівлі 400 голів корів. Для годівлі в господарстві є 100 га культурного пасовища з Вр = 150 ц/га. Встановити за рахунок яких культур зеленого конвеєра буде покрита нестача. Жива маса корови – 500 кг. Розрахунок провести з 16 по 31.05. Надій корів – 16 кг/добу. Хід рішення.
( 1х5) +(0,5х16) = 13 к.од. Пояснення: корові необхідно для підтримки життєдіяльності забезпечити 1 к.од. на 100 кг маси тіла і 0,5 к.од. на 1 кг молока |
|
205
2. Скільки кормових одиниць буде дано корові за рахунок конц. кормів? ( по нормам на 1 кг молока планується 300 г концкормів). 0,3 х 16 = 4,8 к.од. 3. Скільки кормових одиниць дано корові за рахунок зелених кормів? 13-4,8 = 8,2 к.од. 4. Скільки озимої пшениці потребується корові на 1 добу ( 1 кг оз. пшениці – 0,18 к.од) 8,2 / 0,18 = 45,2 кг 5. Скільки озимої пшениці на добу необхідно для 400 корів? 45,2 х 4 = 180,8 ц. 6. Скільки озимої пшениці потребується на травень? 180, 8 х15 = 2712 ц. 7. Скільки зеленого корму надійде з пасовищ в травні? 150х100 = 150000 ц – за весь період.
8. Скільки корму тваринам не вистачає? 2712 – 1500 = 1212 ц. 9. Скільки озимої пшениці необхідно для покриття нестачі в зеленому кормі. 1212 /Вр ( 100) = 12,12 га 10. Визначаємо страховий фонд ( 25%) 12,12 х25/100 = 3 га 11. Яка необхідна загальна площа озимої пшениці з урахуванням страхфонду. 12,12 х 3 = 15,12 га. 4. Принципи побудов зеленого конвеєра. Принципи побудови зеленого конвеєра. При побудові зеленого конвеєра дуже важливо правильно підібрати кормові культури, які здатні забезпечити безперервне надходження зеленого корму на протязі пасовищного періода. схеми зеленого конвеєра повинні бути простими, з невеликими наборам культур, при цьому їх легше освоювати. Правильний добір культур є одним з основних вимог при складанні зеленою конвеєра. При доборі враховуються господарські можливості, виконання агротехніки, економіки. Всі культури повинні забезпечувати одержання високого врожаю зеленої маси при найменших втратах праці і засобів. Зелена маса сіяних посівів і природних угідь повинна мати високі кормові якості і добре поїдатися тваринами. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
206 Різноманітність кормів досягається за рахунок наявності із конвеєрі не менше двох культур, які одночасно використовуються, а також широкого застосування бобово-злакових сумішок (одно- і багаторічних трав). У районах достатнього зволоження протягом вегетаційного періоду і на зрошуваних землях обов'язкові повторні (післяукісні, післяжнивні) і підсівні посіви. Вони в більшості районів дозволяють одержувати на значній площі по два врожаї в рік. Таблиця Тривалість і період використання культур визначаться оптимальними строками збору по фазах розвитку кожної з них (В.І. Жарінов)
Загальної схеми зеленого конвеєра немає. У кожному конкретному господарстві залежно від ґрунтово-кліматичних умов, спеціалізації, наявності природних і культурних пасовищ, фактичної урожайності культур (за останні три роки) і їх набору складається схема зеленого конвеєра. У Лісостеповій зоні в зеленому конвеєрі з озимих культур вирощують жито, пшеницю, трітікале в чистих, посівах або в сумішці з озимою викою, ріпаком, суріпицею; з однорічних злакових - злаково-бобові та бобово-злакові травосумішки (вика яра, горох, чина з вівсом, кукурудза, суданська трава з горохом, чийого, соєю та ін.); з багаторічних трав — люцерну, еспарцет, конюшину в чистих посівах і у змішані зі злаковими багаторічними травами; з коренеплодів, капустяних і баштанних - цукрові і кормові- буряки, морква, гарбузи, кабачки, кормові кавуни, кормову капусту. Як-повторні культури вирощують кукурудзу із суданською травою в чистих посівах або в сумішці з горохом, соєю, соняшником. |
|
207 Ранні і пізні ярі однорічні трави рекомендується висівати не менше ніж у два строки. Такий конвеєр повинен забезпечити одержання не менше 45-60 ц/га кормових одиниць із вмістом на 1 кг кормових одиниць 110-І30 г перетравного протеїну. Таблиця Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Лісостепу України
|
|
208
В умовах степової зони України в зеленому конвеєрі широко використовують наступні культури: озиме жито, озиму пшеницю, трітікале (чисті посіви і у змішані з озимою викою), ярі зернові (ячмінь, овес) з горохом, пізні ярі (кукурудза, суданська трава, сорго-'суданковий гібрид, сорго цукрове) у змішаних посівах із соєю, чиною горохом, багаторічні бобові трави (люцерна, еспарцет, буркун дворічний) у чистих посівах і в змішані зі стоколосом безостим, кострицею лучною, баштанні культури (кавуни, кабачки, гарбузи). У такому конвеєрі вихід кормових одиниць становить 30-35 ц/га (збалансованих за перетравним протеїном). Таблиця
209 Схема зеленого конвеєра для господарств зони Стену України
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
На зрошуваних землях півдня України в зеленому конвеєрі використовують наступні культури: озиме жито, озиму пшеницю. трітікале з озимою викою або озимим ріпаком, чисті посіви озимого ріпаку, овес із горохом, викою, гірчицею білою, соняшником: кукурудзу, суданську траву, сорго цукрове із соєю, горохом, кормові буряки, моркву, гарбузи, кабачки Але основу конвеєра повинні становити чисті посіви люцерни або змішані з конюшиною, злаковими травами. Вони дають за вегетацію 4-5 210 повноцінних укосів. Ці культури вирощують у кормових, зернокормових і овочекормових сівозмінах в основних і проміжних посівах. У такому зеленому конвеєрі вихід кормових одиниць, повністю збалансованих за вмістом перетравного протеїну, каротину і інших поживних речовин, становить не менше 110-120 ц/га. За розрахунками Українського науково-дослідного інституту зрошуваного землеробства 1 га культур зеленого конвеєра може забезпечити одержання близько 80 ц молока або 11 ц м'яса великої рогатої худоби. Зелений конвеєр на зрошуваних землях, крім того, є основною сировинною базою для виробництва трав'яного борошна, січки, гранул, брикетів, протеїнових концентратів. Із травня по вересень основу їх безперервного виробництва становлять посіви люцерни. У більшості господарств Полісся, західної частини Лісостепу і передгірних районів Карпат зелений конвеєр ґрунтується на надходженні зеленої маси із природних кормових угідь, і тільки дефіцит заповнює кормовою масою сіяних культур (озиме жито, пшениця з озимою викою, озимий ріпак, люпин у чистих посівах і з кукурудзою, овес із викою, горох, кукурудза і її сумішки з бобовими компонентами, кормові буряки, кормова капуста, турнепс, багаторічні бобові трави і їх сумішки). Набір культур і природні поліпшені кормові угіддя повинні забезпечити одержання в середньому 30-40 ц/га кормових одиниць.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
211 Схема зеленого конвеєра для господарства Полісся і західного Лісостепу України.
|
|
212 Схема зеленого конвеєра для виробництва кормів штучного сушіння в Лісостепу України
У спеціалізованих господарствах і об’єднаннях з виробництва висобілкових зневоднених кормів ( трав’яного борошна брикетів, протеїнових концентратів) розробляють спеціальний зелений конвеєр. у ньому використовують посіви багаторічних трав ( в основному на зрошуваних землях), озимих, післяжнивних і підсівних культур. У лісостепових районах такий конвеєр забезпечує безперебійне надходження зелених кормів на переробку з початку травня до кінця вересня ( близько 140- 150 днів).
|
|
213