2. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

"Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має таю субрахунки:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в Журналі-ордері № З В с.-г. та відомості аналітичного обліку, Реєстрі операцій за розрахунками із постачальниками та підрядниками № 3.3 с.-г.

Облік розрахунків у реєстрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунка-фактури і форми розрахунків.

Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, сільськогосподарські підприємства оприбутковують в міру надходження, відмічаючи їх вартість за кредитом рахунка 63 в кореспонденції з дебетом рахунків з обліку цих цінностей.

Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, то поряд із купівельною вартістю цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. В такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін і т. ін., які виявлені при прийманні або при перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів. -

Якщо частина оплаченого вантажу перебуває в дорозі або не перевезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в розділі "Відмітка про оплату" записують суму, що належить до цієї частини оплаченого вантажу без відображення її за кредитом рахунка 63; цю суму обліковують як дебіторську заборгованість.

Суми за розрахунковими документами за цінності, що перебувають на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складу постачальника, переносяться в наступному місяці в графу "Залишок на початок місяця", а в графі "Б" "Найменування постачальника (підрядника)" зазначають найменування постачальника, від якого не надійшов вантаж.

У міру фактичного надходження матеріальних цінностей у Журналі-ордері № ЗВ с.-г. та відомості аналітичного обліку в графі "В" записують номер складу або прибуткового документа і роблять відповідну відмітку про оприбуткування (за дебетом рахунків з обліку матеріальних цінностей та кредитом рахунка 63).

При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в Реєстрі № 3.3 с.-г. операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками, який відкривається на кожного постачальника, підрядника.

Записи за кредитом рахунка 63 сум, що належать за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги здійснюють на підставі наданих постачальниками (підрядниками) і прийнятих до оплати розрахункових документів, а за невідфактурованими поставками - згідно із супровідними вантажними документами та приймальними актами. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджено відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально-відповідальними особами, або їх відмітками чи (надписами чи штампом) на документах постачальника.

Щомісяця обороти із реєстрів переносяться в Журнал-ордер №3 В с.-г. та відомість аналітичного обліку за рахунком 63, де на кожну організацію відведено окремий рядок.

Записи в Журналі-ордері №ЗВ с.-г. та відомості аналітичного обліку і реєстрі за виконані підрядником роботи і надані послуги проводять на підставі розрахункових документів у міру їх приймання. Заборговані підрядникам суми показують у кореспонденції з дебетом рахунків, на які повинні бути віднесені відповідні витрати. Суми заліків, що виникли після акцепту розрахункових документів, записують в окремих графах у кореспонденції з дебетом рахунків, на яких відображають ці розрахунки, а оплату з каси і різного роду списання відображають в графах 19 і 20 "З інших рахунків" із зазначенням кореспондуючого рахунка і суми.

Кредитові обороти з Журналу-ордера №ЗВ с.-г. переносять у Головну книгу.

Послідовність записів розрахунків із постачальниками та підрядниками показана на рисунку 1.

За дебетом рахунка 63 відображаються суми оплати рахунків і заліків за заздалегідь виданими у встановленому порядку авансами. Відфактуровані та оплачені товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, враховують як дебіторську заборгованість. Отже, дебет рахунку 63 (борги нам) потрібно відобразити в активі балансу, а кредит рахунку 63 (наші зобов'язання) -

в пасиві балансу. Згідно з планом рахунків рахунок 63 знаходиться в класі 6 "Поточні зобов'язання", тобто є пасивним.

За кредитом рахунка 63 відображається вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат.

У синтетичному обліку рахунок 63 кредитують на суму розрахункових документів постачальника. Суми нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норму природних втрат проти відфактурованої кількості, а також невідповідність цін цінам, обумовленим договором (або у зв'язку з допущенням арифметичних помилок), відображаються за кредитом рахунка 63 і дебетом субрахунка 374 "Розрахунки за претензіями".

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть за кожним окремо пред'явленим рахунком. Облік повинен забезпечити можливість отримання необхідних даних за постачальниками, за розрахунковими документами, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, за не оплаченими у термін розрахунковими документами, невідфактурованими поставками.

Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи/ послуги) наводиться в активі "Балансу (ф. № 1)" кредитове сальдо-у пасиві "Балансу (ф. № 1)", тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто.

Контрольні питання

1. Постачальники –це

2. На рахунку 63 ведуть облік…

3. Що відображає Дт та Кт рахунку 63?

4. Що таке довіреність та хто її складає?

5. В якому журналі-ордері ведуть облік розрахунків з постачальниками

Домашнє завдання

1. Облік короткострокових позик

2. Облік довгострокових позик

Лекція №19

Облік розрахунків за податками та платежами

План лекції

1. Види податків

2. Рахунки, що використовуються для обліку податків і платежів

 Література

1. Волкова І.А. Фінансовий облік 1 - К.: ЦУЛ, 2008, - 228 с

2. Бухгалтерський облік у документах: Навчальний посібник./Під редакцією Л.М. Чернелевського - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Кондор, 2007, - 430 с.

1. Види податків

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цих Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх уповноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- збір на першу реєстрацію транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією Україні;

- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

- плата за користування надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- мито;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір;.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (далі Кодекс).

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, утому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Загальні встановлення податків і зборів.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

- платники податку;

- об'єкт оподаткування;

- база оподаткування;

- ставка податку:

- порядок обчислення податку;

- податковий період;

- строк та порядок сплати податку;

- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця паркування транспортних засобів, туристичного збору.