1. Методи нарахування амортизації

2. Відображення амортизації в обліку

 Література

1. Бухгалтерський облік у документах: Навчальний посібник./Під редакцією Л.М. Чернелевського - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Кондор, 2007, - 430 с.

2. Лишиленко о.В. Бухгалтерський облік: Підручник 3-є вид - Київ: цул 2009 -670 с.

3. Бухгалтерський облік у документах: Навчальний посібник./Під редакцією Л.М. Чернелевського - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Кондор, 2007, - 430 с.

1. Методи нарахування амортизації основних засобів

Інструментом методичного забезпечення бухгалтерського обліку ремонту об'єкта основних засобів із проведенням заміни окремої його частини (вузла) передбачено порядок відображення витрат, визначений підпунктами 12 — 14 та п. 70 МСБО 16 «Основні засоби». Балансова (залишкова) вартість замінюваної частини об'єкта основних засобів перестає визнаватися у вартості активу з одночасним включенням до вартості об'єкта, що ремонтується, нової вартості частини (вузла), яку встановлено на заміну. При цьому первісна вартість заміненої частини (вузла) може бути одержана з регістру аналітичного обліку цього об'єкта основних засобів, як зазначалося вище, а рівень (сума) його зносу встановлюється комісією, яка готує пропозиції керівництву підприємства щодо ремонту об'єкта основних засобів із заміною окремої частини (вузла).

Амортизація основних засобів може нараховуватися за нормами і в порядку, передбаченому податковим законодавством, або за такими методами.

1. Прямолінійний метод, згідно з яким щомісячна сума амортизації визначається діленням вартості об'єкта, що амортизується (первісна за вирахуванням ліквідаційної), на кількість місяців очікуваного корисного використання об'єкта. Привабливість цього методу поряд з простотою і традиційністю полягає ще й у тому, що він дає змогу, відмовившись від щомісячного відображення в регістрах аналітичного обліку основних засобів відомостей про суму нарахованого зносу, отримувати такі дані простим розрахунком у будь-який час при вибутті цього об'єкта. Для цього місячна сума амортизації помножується на кількість місяців використання (експлуатації) об'єкта з додаванням суми зносу на початок застосування цього методу.

2. Метод зменшення залишкової вартості, відповідно до якого щорічна сума амортизації визначається множенням залишкової вартості на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації. Річна норма амортизації (N) визначається за формулою       де N — річна норма амортизації;

m — кількість років корисного використання об'єкта.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації дорівнює добутку залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації. Річна норма амортизації визначається діленням 100 на кількість років корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів.

Методи 2 і 3 в останній рік передбаченого строку корисного використання експлуатації передбачають нарахування амортизації в розмірі всієї залишкової вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості).

4. Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Цей метод вважається також прискореним, оскільки дає змогу нарахувати амортизацію у перші роки експлуатації у більших розмірах, ніж надалі.

Наведені методи прискореної амортизації можуть бути застосовані, зокрема, до об'єктів, які схильніші до морального зносу, у зв'язку з чим збільшуються витрати на їх відновлення.

♦ Приклад 3

Придбано верстат вартістю 10 500 грн. Ліквідаційна вартість становить 500 грн. Строк корисного використання, встановлений підприємством, — 5 років. Сума числа років корисного використання становитиме 15 років (1 +  2 + 3 + 4 + 5). У перший рік експлуатації за кумулятивним методом буде нараховано 3400 грн. (10 000 х 5/15), у другому — 2700 грн. (10 000 х 4/15), у третьому — 2000 грн. (10 000 х 3/15), у четвертому — 1400 грн. (10 000 х 2/15), у п'ятому — 500 грн. (10 000 х 1/15).

5. Виробничий метод застосовує натуральні (вартісні) показники виробництва продукції (робіт, послуг) за звітний період для помноження їх на виробничу ставку амортизації. Остання визначається діленням первісної вартості об'єкта за вирахуванням його ліквідаційної вартості на очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг), що буде виготовлено з використанням цього об'єкта. Цей метод також мав і має застосування на наших підприємствах (наприклад, на автомобільному транспорті (норми амортизації на пробіг), у гірничодобувних галузях).

Якщо норми (суми) амортизації за податковим законодавством визначаються виходячи зі строків корисного використання основних засобів, установлених Податковим кодексом, то при обчисленні амортизації за ПБО 7 строки корисного використання основних засобів для визначення норм (сум) амортизації встановлюються самим підприємством.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів може нараховуватися за прямолінійним і виробничим методами. Передбачено і більш спрощені процедури разового нарахування амортизації для бібліотечних фондів та малоцінних необоротних активів.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця незалежно від фінансових результатів. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, а також призупиняється на період реконструкції, модернізації об'єкта.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації починається або припиняється починаючи з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для використання, або за датою його вибуття.