2. Аналітичний облік запасів

Аналітичний облік виробничих запасі ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщують в картотеці відповідно до номенклатури цінника. Кожному найменуванню присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-ціника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються оборотні відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) для обліку використовуються такі регістри Журнально-ордерної форми обліку:

1. Ж-О1 Журнал-ордер №1 за кредитом рахунка №30 “Каса”;

2. Ж-О2 Журнал-ордер №2 за кредитом рахунка №311-1 “Поточний рахунок у національній валюті”;

3.Ж-О4 Журнал-ордер №4 за кредитом рахунка №601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”;

4. Ж-О6 Журнал-ордер №6 за кредитом рахунків №371,631;

5. Ж-О7 Журнал-ордер №7 за кредитом рахунка №372 “Розрмахунки з підзвітними особами”;

6. Ж-О8-Журнал-ордер №8 за кредитом рахунків №16,17,37,64,65,66,68,69 ;

7. Ж-О9 - Журнал-ордер №9 за кредитом рахунків №361,681,69;

8. Ж-О10- Журнал-ордер №10 за кредитом рахунків №23,91,92,93;

9. Ж-О11- Журнал-ордер №11 за кредитом рахунків №26,701,704

901,92,93;

5. Ж-О13-Журнал-ордер №13 за кредитом рахунків №10,11,12,42;

6. Ж-О16 - Журнал-ордер №16 за кредитом рахунка №15 “Капітальні інвестиції.

Домашнє завдання

1. Інвентаризація виробничих запасів.

Лекція №10

Облік товарів,МШП та поточних біоологічних активів

План лекції

1. Облік товарів

2. Облік МШП

3. Облік поточних біологічних активів

 Література

1. Облік товарів

Облік товарноматерільних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку №28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок №28 "Товари на промислових та інших торгових підприємствах застосовується для будьяких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. 

На рахунку №29 "Товари” посточальницькі, збутові, торгові підприємства ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих та господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” або №20 “Виробничі запаси”. Рахунок №28 "Товари” має такі субрахунки:

№ 281 "Товари на складі" № 282 "Товари в торгівлі" № 283 "Товари на комісії" № 284 "Тара під товарами" № 285 "Торгова націнка".

Різниця між цінами на придбання та середніми обліковими цінами на тару вілносяться на субрахунок №285 “Торгова націнка”.

Торгова націнка це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів.

Використовують субрахунок №285 “Торгова націнка” торгівельні, посточальницькі та збутові підприємства. Збільшення суми торгових націнок:

Дебет рахунка № 282 "Товари в торгівлі" Кредит субрахунка № 285 "Торгова націнка"

Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари:

Дебет субрахунка №285 “Товарна націнка” Кредит субрахунка №281 “Товари на складі” Кредит субрахунка №282 “Товари в торгівлі”.

Сальдо за всіма субрахунками рахунка № 28 "Товари" включається у звітність у згорнутому вигляді. Фінансові результати від реалізації товарів одержуємо на рахунку №79 “Фінансові результати”, використовуючи субрахунок №702 “Дохід від реалізації товарів” і субрахунок №902 “Собівартість реалізованих товарів”. Торгова діяльність здійснюється у сфері оптової, роздрібної торгівлі, а також у торгово виробничій (громадського харчування) сфері.

Оптова торгівля це торгівля яка передбачає діяльність, пов'язану з придбанням та відповідною підготовкою товарів для наступної їх реалізації підприємством роздрібної торгівлі або іншим суб'єктом підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого, некомерційного використання.

Роздрібний продаж товарів здійснюється в основному за готівкові розрахунки населенню з використанням електронних касових апаратів та товарнокасових книг

Синтетичний облік надходження і наявності товарів підприємства оптової торгівлі можуть вести як за купівельними, так і за продажними цінами на дебеті рахунка №28 "Товари", а списування (продаж) на кредит цього рахунка.

Для аналітичного обліку витрат обігу складається спеціальна Відомість, у якій для кожної статті передбачена окрема графа. Відкривається Відомість щомісяця або на рік. Особливістю обліку витрат обігу є те, що на рахунках №92, 93, 94 відображаються тільки ті витрати, які відносяться до звітного місяця незалежно від їх оплати.

Витрати, які відображаються на дебеті рахунка №39 “Витрати майбутніх періодів” (витрати на передплату преси, орендна плата, абонентська плата за телефон, тощо), списуються щомісяця з кредиту цього рахунка в дебет рахунків №91, 92, 93, 94.

До витрат, що підлягають розподілу, відносяться: 1) витрати на перевезення; 2) витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів; 3) проценти за кредит.

У податковому обліку сума будьяких витрат, здійснених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням торгової діяльності, включаються до складу валових витрат повністю. Дані всіх прибуткових і витратних документів в міру їх надходження записуються відповідальними особами до товарних звітів.

На складах ведеться аналітичний облік товарів матеріальновідповідальними особами на картках складського обліку або за допомогою електроннообчислювальних машин.

У постачальницькозбутовій сфері, на оптових складах товари в обліку відображаються або за роздрібними цінами або за купівельною вартістю, а різниця між купівельною та роздрібною вартістю обліковується окремо. На підприємствах громадського харчування та роздрібної торгівлі товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами.

На підприємствах громадського харчуввання на субрахунку №285 “Торгова націнка” враховуються суми торгових знижок та націнок на продукти харчування і товари, що знаходяться в коморах, буфетах, на кухні, а також суми націнок, які додаються в установленому розмірі до вартості кухонної та буфетної продукції за продажними цінами

Реалізація товарів у роздрібних підприємствах здійснюється за готівку. Розмір реалізації визначається сумою виручки, тобто сумою готівки, що надійшла до каси. Виручка від реалізації щоденно здається торговельними підприємствами до банку. Таким чином через роздрібний товарообіг грошові кошти, що перебувають в обігу, повертаються до каси банку.

Діючий субрахунок №285 “Торгова націнка” згідно з новим Планом рахунків став регулюючим субрахунком до рахунка №28 “Товари”, в результаті реалізовані товари списуються з кредиту рахунка № 28 “Товари” в дебет рахунка №90 “Собівартість реалізації” за собівартістю їх реалізації.

Податок на додану вартість включається до ціни товару. Бухгалтерія паралельно із складським обліком товарів за назвою, сортом, кількістю та ціною веде облік за трьома показниками кількістю, ціною та загальною сумою: 1. Надходження товарів на склади підприємства:

Дебет рахунка №28 “Товари” Дебет субрахунка №644 "Податковий кредит" на суму ПДВ Кредит рахунка №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"

2. Висунута притензія постачальникам:

Дебет рахунка №374 “Розрахунки за претензіями” Кредит рахунка №28 “Товари”

3. Надходження товарів за висунуті претензії:

Дебет рахунка №28 “Товари” Кредит рахунка №374 "Розрахунки за претензіями"

4. Оплата товарів, що надійшли на склади підприємства (за продажними цінами):

Дебет рахунка №63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” Кредит рахунка №311 “Поточні рахунки в національній валюті” Кредит рахунка №312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

5. При обліку товарів за цінами реалізації:

Дебет субрахунка №282 “Товари в торгівлі” Кредит субрахунка' №285 “Торгова націнка”

6. Транспортні та інші витрати пов’язані з придбанням та реалізацією товарів:

Дебет рахунків №92 “Адміністративні витрати”, №93 “Витрати на збут”, №94 “Інші операційні витрати” Кредит рахунка №63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” Кредит рахунка №372 “Розрахунки з підзвітними особами” та ін.

2. Облік МШП

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу : - предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості; предмети вартістю за одиницю; знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби; - спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості); - спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби - тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року). - тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення; - предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості. Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувальні предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін. Докладно склад МШП визначено в Інструкції щодо застосування Плану рахунків. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Крім того, будь-які предмети, що придбаються для подальшого продажу, бо МШП не належать і обліковуються як товари.  На МШП, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів  виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати) з  подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається затратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію. 3 метою посилення контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Маркування проводять фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів. Обов'язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу). Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів призначено рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів. По дебету рахунку 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту - відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Оборотні МШП зараховуються на баланс згідно П(С)БО 9 за первісною вартістю і списуються за оцінкою вибуття, визначеного відповідно до названого положення. На рахунку 22 обліковуються тільки МШП на складі, даний рахунок не має субрахунків. Аналітичний облік МШП повинен будуватися за: -  відповідними субрахунками; за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами; за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами). При автоматизованій обробці даних з обліку МШП особова картка не ведеться. Основним завданнями обліку МШП є: - визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів; - контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства; - контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації; виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду. Облік надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 6) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю. В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких  інших  об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку. До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо. Документи оперативного обліку — це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо. Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов'язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві. Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12). Нижче наведена таблиця із зазначенням первинних документів з обліку МШП та особливостями їх застосування Таблиця 1 Первинні документи з обліку МШП № форми Назва форми Призначення документу 1 2 3 МШ-1 Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) Використовується для обліку зміни запасу повернення (вилучення)  інструментів на тих підприємствах, де постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12) МШ-2 Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП. МШ-3 Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих підприємств, де заточування та ремонт проводяться в  централізованому порядку МШ-4 Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та           втрачених МШП. При пред'явленні працівником акта вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів". МШ-5 Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та їх обмін на придатні   та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається. МШ-6 Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування МШ-7 Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів. МШ-8 Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі разових актів вибуття (ф.№МШ-4) Для обліку руху МШП також застосовують форми М-4, М-8, М-9, М-11, М-12. Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників. На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17).  Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.