1. Облік розрахунків за виданими авансами

Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами». Він використовується для відображення операцій з надання авансів різним організаціям відповідно до умов договору. Окремі організації не можуть почати виконання робіт до моменту отримання авансу від замовника. Це стосується будівельних, науково-дослідних, юридичних, аудиторських організацій та подібних до них, які вимагають

від замовника часткової оплати (авансу), щоб розпочати виконання роботи на перших етапах, а також розрахунків із постачальниками в порядку передоплати за виробничі запаси.

Оплата авансом відображається у платника:

— Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

— Кт 31 «Рахунки в банках».

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість:

— Дт 641 «Розрахунки за податками»;

— Кт 644 «Податковий кредит».

Отримання виробничих запасів та малоцінних предметів, за які раніше було перераховано аванс, відображається:

— Дт 20 «Виробничі запаси»;

— Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість складають:

— Дт 644 «Податковий кредит»;

— Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Зарахування передоплати (авансу), раніше виданої постачальнику здійснюють:

— Дт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Погашення боргу постачальнику (загальна сума за мінусом авансу):

— Дт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

— Кт 31 «Рахунки в банках».

При надходженні основних засобів за рахунок попередньої оплати у випадку, якщо об’єкт не потребує монтажу і зразу вводиться в експлуатацію:

— Дт 10 «Основні засоби»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Отримано оплачене авансом устаткування, що вимагає монтажу, а також прийняті роботи і послуги, віднесені на капітальні вкладення:

— Дт 15 «Капітальні інвестиції»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

2. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуваннямзавданих збитків» призначений для розрахунків за шкоду, заподіяну в результаті нестач і витрат від псування цінностей, нестач і крадіжок готівки, якщо винна особа не встановлена. Факти розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей — досить типове явище на українських підприємствах. При цьому виникає питання хто і в якому розмірі повинен відшкодовувати виявлені крадіжки, нестачі, псування.

Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника чи уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до районного (міського) суду.

Розмір шкоди визначається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за мінусом зносу за встановленими нормами. При розкраданні, нестачі, знищенні чи псуванні цінностей розмір шкоди визначається за цінами даної місцевості на день відшкодування збитків.

Щоб притягти особу до відповідальності, треба врахувати: наявність і розмір шкоди: неправомірні дії та обставини, за яких заподіяно шкоду; чи входили до функцій працівника відповідні обов’язки; чи були створені належні умови для зберігання цінностей; майновий стан працівника; ступінь вини працівника; правомірність застосування повної чи часткової матеріальної відповідальності.

Розглянувши ці фактори, суд, як правило, може пом’якшити покарання та знизити розмір відшкодування, якого вимагає керівник підприємства. Власник підприємства має право вимагати від винних осіб відшкодування збитків у кратному обчислені, проте ніякий контролюючий орган не має права змушувати їх це робити.

У податківців немає законних підстав цікавитися тим, чи перерахував власник до бюджету суму різниці між розміром завданої шкоди та її відшкодуванням у кратному розмірі, а тому вона може повністю залишатися на підприємстві, за винятком випадків, коли виявлено нестачу дорогоцінних металів, іноземної валюти та деяких інших.

Втрати матеріальних цінностей виявляються при інвентаризації. Якщо на момент виявлення нестачі винну особу не встановлено, то витрати списують проводкою:

— Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

— Кт 20 «Виробничі витрати» (нестача запасів);

— Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (нестача МШП);

— Кт 10, 11, 12 (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи);

— Кт 30 «Каса» (нестача або крадіжка готівки).

Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

— Дт 30 «Каса» (погашення готівкою через касу);

— Дт 31 «Рахунки в банках» (погашення внесенням у банк);

— Дт 20 «Виробничі витрати» (погашення внесенням матеріальних цінностей);

— Дт 66 «Розрахунки з оплати праці» (утримання із зарплати);

— Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо виявлено нестачу необоротних активів, то вони оформляються записами:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Перерахування різниці в цінах до бюджету:

— Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;

— Дт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»;

— Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».