Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsi_pitannya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
239.01 Кб
Скачать
  1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.

Методи аналiзу причин виробничого травматизму.

Для виявлення причин та розробцiмiр по попередженню травматизму (проф-захворювань) і його зниженню, використовують такiосновнi методи:

статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний.

Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу.

Для оцiнки стану травматизму користуються показниками:

коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ.

КЧ = N / P * 1000 ,

де N - число нещасних випадків за конкретний перiод часу; P - число працюючих.

KВ = D / N,

де D - число днiвнепрацездатностiвсiх постраждалих за аналiзуємий період часу.

Показник загального травматизму

КП = КТ * КЧ = D / P * 1000.

Недолік: необхiдно достатня кiлькiсть статистичних даних.

Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків за мiсцем їх пригоди (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства).

Перевага: простота, наочнiсть.

Недолік: не розкриває потенцiйних небезпек.

Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок.

Перевага: дозволяє виявити як причини нещасного випадку, так і прихованi небезпеки на дiлянцi, що вивчається.

Недолік: велика трудоємність.

Груповий - дослiджує причини нещасних випадків згрупированими за одна-ковими ознаками: вiком, статтю, часом травматизму та iн.

Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом.

Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiвроз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1).

  1. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.

Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (Kч.т); коефіцієнта тяжкості (Kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки. Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

Кч.т.=N*1000/Ч

де N — кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;

Ч — середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

  1. Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи. При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

за професією та видами робіт потерпілих;

за характером і локалізацією пошкоджень;

за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо.

Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу. Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випадків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.

Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

  1. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]