
- •Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •Нормативно-правові акти про оп.
- •Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •Державне управління оп
- •7.Державний нагляд за оп.
- •Контроль за станом оп
- •Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Навчання з питань оп
- •Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •Класифікація причин виробничого травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Основні заходи покращення умов праці.
- •Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •Нормування параметрів мікроклімату.
- •Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •Категорії робіт за ступенем важкості.
- •Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату.
- •Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •Розрахунок необхідного повітрообміну при виділенні шкідливих речовин та вологи.
- •Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор.
- •Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Припливна вентиляція.
- •Витяжна вентиляція.
- •Кондиціювання повітря.
- •Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •Природне освітлення. Кпо.
- •Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •Світильники. Їх характеристики.
- •Нормування штучного освітлення.
- •Методи розрахунку штучного освітлення.
- •Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності.
- •Види виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •65. Методи та засоби захисту від шуму.
- •66. Вібрація та її основні характеристики.
- •67. Вібрація та її види.
- •68. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •69. Дія вібрації на організм людини
- •70. Нормування вібрації.
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання, та одиниці їх вимірювання.
- •Груп критичних органів, мЗв/рік
- •74.Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •80. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •81. Опір тіла людини проходженню струму.
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища.
- •84.Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.
- •85.Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища.
Виробничі приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом та залежно від стану виробничого середовища за "Правилами улаштування електроустановок" (ПУЕ) діляться на:
приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю в них одного із таких факторів небезпеки: сирість (відносна вологість повітря тривалий час перебільшує 75%); наявність струмоведучого пилу, що може осідати на провідниках, проникати всередину машин, апаратів і т.д.; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна і т.п.); висока температура повітря (постійно або періодично перебільшує 35°С, наприклад, приміщення із сушарками, котельні і т.д.); можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій, що мають з'єднання із землею, технологічних апаратів, механізмів і т.д.,, з одного боку, і до металевих корпусів електроустановок - з іншого;
особливо небезпечні приміщення, що характеризуються наявністю в них одного з таких факторів небезпеки: особлива сирість (відносна вологість повітря близько 100%; стеля, стіни, підлога та речі в приміщенні покриті вологою); наявність хімічно активного або органічного середовища (агресивні гази, речовини та випаровування рідин, які руйнують ізоляцію, та струмоведучі частини електроустановок); одночасна дія двох або більше факторів небезпеки, що характеризують приміщення підвищеної небезпеки;
приміщення без підвищеної небезпеки - це такі, в яких відсутні вищеперелічені фактори небезпеки.
Небезпека ураження електричним струмом існує всюди, де використовуються електроустановки, тому приміщення без підвищеної небезпеки не можна назвати безпечними.
Територія, де розміщені зовнішні електроустановки, відноситься до особливо небезпечних.
Категорію приміщень та умов праці за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом визначають особи, які відповідають за електрогосподарство, разом з технологами та інженерами з охорони праці, виходячи з місцевих умов та відповідно до вищенаведеної класифікації.
84.Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.
Горіння – це фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини з киснем повітря, внаслідок чого виділяється тепло і випромінюється світло. Основою процесу горіння є комплекс екзотермічних окислювально-відновлювальних реакцій горючої речовини з окислювачем. За звичайних умов горіння – це процес окислення або з’єднання горючої речовини з киснем повітря. Процес горіння потребує поєднання трьох компонентів: - речовини, що здатна горіти; - джерела запалювання, з відповідним запасом енергії; - окислювача – найбільш бурхливе горіння відбувається у чистому кисні. Горючі речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах: - рідкому; - твердому; - газоподібному. Якщо речовина утворила з повітрям горючу суміш, вона стає готовою до горіння і становить велику небезпеку, бо не потребує потужного й тривалого джерела вогню, а запалюється від малопотужної іскри. Важливою характеристикою горючої суміші є процентне співвідношення горючої речовини й кисню у повітрі. Горючі суміші залежно від співвідношення пального та окислювача поділяються на такі види: - бідні – мають надлишок окислювача і недостатню кількість горючої речовини; - багаті – мають надлишок горючої речовини. Залежно від швидкості хімічної реакції та утворення горючої суміші горіння має декілька видів. Класифікація видів горіння.
Залежно від швидкості хімічної реакції та утворення горючої суміші горіння може відбуватися у вигляді: - тління – швидкість до кількох см/с; - власного горінні – швидкість до кількох м/с; - вибуху – швидкість кілька сотень м/с; - детонації – швидкість до декількох тисяч м/с.
Залежно від швидкості розповсюдження полум’я горіння буває: - дефлаграційне, що відбувається з дозвуковими швидкостями (від кількох см до декількох метрів за секунду); - детонаційне, що має надзвукові швидкості.