
- •Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •Нормативно-правові акти про оп.
- •Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •Державне управління оп
- •7.Державний нагляд за оп.
- •Контроль за станом оп
- •Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Навчання з питань оп
- •Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •Класифікація причин виробничого травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Основні заходи покращення умов праці.
- •Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •Нормування параметрів мікроклімату.
- •Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •Категорії робіт за ступенем важкості.
- •Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату.
- •Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •Розрахунок необхідного повітрообміну при виділенні шкідливих речовин та вологи.
- •Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор.
- •Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Припливна вентиляція.
- •Витяжна вентиляція.
- •Кондиціювання повітря.
- •Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •Природне освітлення. Кпо.
- •Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •Світильники. Їх характеристики.
- •Нормування штучного освітлення.
- •Методи розрахунку штучного освітлення.
- •Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності.
- •Види виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •65. Методи та засоби захисту від шуму.
- •66. Вібрація та її основні характеристики.
- •67. Вібрація та її види.
- •68. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •69. Дія вібрації на організм людини
- •70. Нормування вібрації.
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання, та одиниці їх вимірювання.
- •Груп критичних органів, мЗв/рік
- •74.Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •80. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •81. Опір тіла людини проходженню струму.
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища.
- •84.Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.
- •85.Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
На життєдіяльність працівника значно впливає газовий склад повітря. Повітряне середовище, у якому живе і працює людина — це природна багатофазова суміш, із якої складається атмосфера (на рівні землі). Основними компонентами сухого повітря (%, за об'ємом) є: азот - 78,084; кисень - 20,9476; аргон - 0,934; вуглекислий газ - 0,0314, інші гази й домішки - 0,003. Водяна пара становить у середньому від 0,2 до 2,6%. Повітря такого складу є найбільш сприятливим для дихання.
Окрім хімічного складу, важливо також, щоб повітря мало певний іонний склад. У повітрі містяться негативні й позитивні іони. "Свіжість" (ступінь іонізації) повітря визначається кількістю і видом іонів. Трапляються так звані дрібні та великі іони.
Дрібні іони - це групи молекул, які зібралися навколо зарядженого центра і зберігають певну відстань від нього.
Великі іони групуються навколо нуклеїнів (нуклеїн - спільна назва для протона і нейтрона). Іони виділяються в ґрунті з радіоактивних елементів під впливом сонячних і космічних променів.
Підвищена концентрація дрібних іонів спостерігається у "свіжому" повітрі. Концентрація дрібних іонів зменшується вночі, взимку, в хмарну погоду й у багатолюдних приміщеннях.
Для збереження сприятливої концентрації дрібних іонів у повітрі приміщень на рівні зовнішнього повітря потрібен шестиразовий обмін повітря в порівнянні з повітрообміном для видалення "поганих запахів".
Дрібні негативні іони (іони кисню повітря) сприяють розумовій роботі. Дрібні позитивні іони підсилюють обмін речовин в організмі, але зменшують продуктивність розумової роботи, викликають головний біль і дратують слизові оболонки носа.
Виникнення дрібних позитивних іонів викликають гарячі опалювальні радіатори і відкриті спіралі електричних опалювальних приладів. Великі іони фізіологічного впливу не роблять. Повітря робочої зони рідко має наведений вище склад, оскільки в результаті різних виробничих процесів у повітря виділяються пари, гази, тверді та рідкі частки всяких, у тому числі й шкідливих, речовин. Однак метеорологічні умови для повітря робочої зони залишаються такими ж, що і для "свіжого" ("чистого") повітря.
Метеоумови виробничого середовища значно впливають на протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливою характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці.
У процесі життєдіяльності людина постійно споживає кисень 02, а виділяє вуглекислий газ С02 і значну кількість тепла. Людський організм - це своєрідна термостатична система з внутрішнім джерелом тепла, а одяг - тепловий бар'єр між організмом людини і зовнішнім середовищем.
Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
Шкідлива речовина - це речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я, які виявляють сучасними методами як у процесі роботи, так і у віддалені терміни життя теперішнього і наступних поколінь.
Для характеристики ступеня хімічної небезпеки в промисловій зоні використовують такий параметр – гранично допустиму концентрацію (ГДК) – це така концентрація ХР у повітрі робочої зони, за якої щоденна робота упродовж 8 годин або 41 години щотижня протягом всього робочого стажу не може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені терміни життя нинішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76 «Вредныевещества. Класификация и общиетребованиябезопасности»).
Небезпечні хімічні речовини за ступенем небезпечної дії на організм людини поділяють на чотири класи:
– надзвичайно небезпечні (ГДК менша, ніж 0,1 мг/м3);
– високонебезпечні (ГДК становить 0,1–1,0 мг/м3 );
– помірно небезпечні (ГДК становить 1,0–10 мг/м3);
– малонебезпечні (ГДК понад 10 мг/м3 ).
З а ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:
І клас - надзвичайно небезпечні;
П клас - високонебезпечні;
III клас - помірно небезпечні;
IV клас - малонебезпечні.