Тема 8. Ідея прогресу

Питання для самостійної роботи :

1. Ідея прогресу, її розвиток. Криза культури ХХ ст. Ілюзія прогресу.

2. Діалог культур Сходу і Заходу

3. Катастрофічний стан екології. Екологізація культури.

Література :

1. Кучер О.М. Культурологія: запитання і відповіді. Шпаргалка для студентів. - Харків, 2007, с.23-24

2. Леш С. Соціологія постмодернізму. - Львів: Кальварія, 2003, с.177-301

3. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури : Навч.посіб. - Харків, К.: 2002, с. 291-302, с. 303 -319

4. Українська і зарубіжна культура : Навч.посіб / За ред. Заблоцької К.В. - Донецьк, 2001, с.29-31, с. 228-229, 230-235

5. Хамітов Н., Крилова С. Людина і світ : Філософський словник . - К : КНТ, Центр навчальної літератури, 2007

6. Шевнюк О.Л. Культурологія : Навч.посіб. - К.: Знання-прес, 2005, с. 295-333, 162-165.

7. Яковенко Н. Паралельний світ. - К.:Критика, 2002, с. 335-365

Методичні рекомендації:

Питання самостійної роботи пов'язані за змістом, мають філософсько-культурний аспект.

1. Ідея прогресу - основна рушійна сила культури Нового часу, що пов'язана з новими соціально-економічними відносинами. Проблема прогресу та руху була істотною для більшості культурологічних та філософських вчень. Світовий розвиток є закономірним поступальним процесом, суперечності якого є рушійною силою прогресу. Критерій прогресу – суспільно-історична практика, в якій виділяються два її види: виробнича та соціально-перетворююча. Для визначення справді прогресивного є критерій, сформований історією людства. Критерій цей – гуманізм, прогресивним є те, що сприяє піднесенню гуманізму.

У межах ідеї прогресу світ розглядався як гігантська система машин, людство усвідомило себе як рушійну силу прогресу, визначило перспективу часу й світу в русі.

Згодом ідеї прогресу підлягають сумніву, вони виявились іллюзією,

наслідки впливу техніки на розвиток суспільства, науково-технічної революції оцінюють з різних позицій.

Криза в середовищі культури ХХ ст. є кризою в системі істини, науки, філософії, релігії.

В мистецтві відбувається руйнація почуттєвого, реалістичного, його види перебувають під тиском ірраціоналізму.

Наука ставить під сумнів традиційні концепції та уявлення європейської цивілізації. Раціоналістична позиція досягла кульмінації свого розвитку. Серед історично розвинутих об’єктів сучасної науки особливе місце мають природні комплекси, до яких як компонент включена людина.

“Філософія життя” прийшла на зміну філософії думки.

Своєрідність філософії кінця ХХ ст. полягає в осмисленні ситуації тотальної загрози існуванню людства.

Криза історії полягає в тому, що історики мислять історію в термінах певних законів, раціонально пояснених, еволюційних, або прогресу, або занепаду. Вони показують історію не такою, якою вона була, а такою, якою вона мусить, на їхню думку, бути.

Криза релігії десакралізує предмети культу, що перетворюються на скарби світової культури.

Криза охоплює естетику, що потерпає від невизначеності прекрасного та піднесеного.

Ілюзія прогресу

Наприкінці ХІХ- початку ХХ ст. новацію стали нищівні удари по ідеї еволюційного прогресу та причинності (“законах”) історії. Тут необхідно згадати філософа Ф.Ніцше, який вважав, що плин історії – наслідок вольових імпульсів, що надходять від “надлюдей”, які мають “волю до влади”. За таких умов історія не може мати цілісного впорядкованого сенсу, закономірного еволюційного поступу. З такої перспективи, де можливі повторення та повернення без “смислу і мети” , віра в універсальний прогрес - “міраж невільників”.

Серед інших деконструкцій прогресу необхідно згадати працю Ж.Сореля “Ілюзії прогресу”. У ній простежено родовід та розвиток прогресистського типу мислення. Праця О.Шпенглера “Присмерк Європи” завдала чи не останнього потужного удару ідеї неухильного прогресу.

Постмодернізм подає наступні тези щодо ілюзії прогресу :

• “саморуйнування та виснаження” Просвітництва;

• “кінець історії” та крах утопічного прогресу;

• раціональний розум не може стримати брутальну силу уяви;

• неспроможність прийняти уявлення про істину, прогрес та свободу,

невпевненість щодо непорушності норм

2. Проблема діалогу Сходу та Заходу, на думку дослідників, є однією з провідних для людства. Схід та Захід впродовж тисячоліть протистояли, водночас, їх взаємодія і взаємовпливи ніколи не переривались.

Особливості західного та східного типів мислення – це контрастні відмінності у основах способу життя, який сформувався у вигляді різних типів цивілізації.

Захід і Схід – це парна категорія, у якій відображені протилежність та взаємозв’язки смислів, які лежать в основі системи культурних цінностей.

Якщо західна культура демонструє цілеспрямований поступ до демократичних цінностей, то східна – багато в чому зберігає прихильність авторитарному деспотизму. Якщо західна культура орієнтована на цінності технологічного розвитку, на активне перетворення довкілля, то східна – тяжіє до гармонії з природою. Західна людина культивує персоналізм, неповторну унікальність власного способу життя, східна – контекстуальну поведінку, волю до подолання самотності, прагнення реалізувати себе в суспільній практиці, належність державному цілому.

Діалог культур Сходу та Заходу має багато перспектив та проблем. Глобалізація пов’язана з формуванням культури нового типу, де неминучою буде інтеграція Сходу та Заходу. Тріумф Заходу, на думку деяких вчених послаблено, проте західна цивілізація впевнено домінувала у ХХ ст..

3. .Екологізація сучасної культури має такі аспекти:

1. екологізація людської діяльності та пізнання призвели до нових уявлень відносно природи і місця людини в ній, що впливає на розвиток сучасної культури;

5. у людства зароджуються нові почуття спільності людини та інших живих істот, біосфери в цілому;

Екологія висувається на перший план у системі наук, у світоглядному та методологічному аспектах значення екології полягає у тому, що вона складає висхідний пункт наукового ставлення людини до природи.

Соціально-екологічні проблеми є актуальними для глобалізовної культури, предметом аналізу світової спільноти, її інтелектуальної еліти, фінансово-промислової еліти, політичної еліти світу.

Виконання самостійної роботи у формі конспекту, реферату, електронної презентації.

Запитання для самоконтролю :

1. Які погляди на прогрес формувалися у період Просвітництва ?

2. Що визнають як кризу культури ХХ ст. ?

3. Як виникла проблема ілюзії прогресу ?

4. Чому екологія висувається на перший план в сучасній системі наук ?

5. Які проблеми та суперечності вирішуються в системах : «людина - техніка», «людина – природа», «техніка – природа» , «людина – штучний інтелект» ?

6. Чому свого часу катастрофу на ЧАЕС було визнано як глобальну(Л.Костенко) ?

7. Чому постмодерна філософія наголошує на ілюзорності ідеї прогресу ?

Теми рефератів:

1. Схід і Захід в українській історії та культурі.

2. С.Хантінгтон про зіткнення цивілізацій.

3. Сучасна екологія в системі наукового знання

4. Розвиток ідеї прогресу у філософії кінця ХІХ-початку ХХ століття.

5. Культурологічний аналіз зв'язку «людина - техніка».