Тема 7. Контекстуалізація

Питання для самостійної роботи :

1. Особливості масової культури. Контркультура, субкультура

2. Культура ХХ ст.: індустріалізація, інформатизація

3. Культурологічні напрями в філософії ХХ ст. Усвідомлення взаємозалежності складових людського буття.

Література :

1. Історія світової та української культури : Підручник для вищих навч. закладів освіти / В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А. Кушнерук та ін. - К.: Літера, 2005, с. 251-254

2. Історія української та зарубіжної культури : Навч.посіб / Білик Б.І., Горбань Ю.А., Калакура Я.С. та ін. - К.: Товариство «Знання», 2001, с. 265-266

3. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с.58-83

4. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури : Навч.посіб. - Харків, К.: 2002, с. 295-296

5. Українська і зарубіжна культура : Навч.посіб / За ред. Заблоцької К.В. - Донецьк, 2001, с. 29-31, 228-230

6. Хамітов Н., Крилова С. Людина і світ : Філософський словник . - К : КНТ, Центр навчальної літератури, 2007

7. Шевнюк О.Л. Культурологія : Навч.посіб. - К.: Знання-прес, 2005, с. 69, с. 295-333, 300-301, с.312

Методичні рекомендації :

1. Розгляд питання спонукає до пошуків джерел масової культури, особливостей її прояву.

Масова культура має соціально-психологічну природу, специфіку впливу на спільноту та особистість. Поняття «масова культура» охоплює різнорідні явища культури, оскільки його зміст має інтегративний характер, комерційну складову, значний смисловий діапазон.

Естетика масової культури балансує на межі оригінального та тривіального, агресивного та сентиментального, вульгарного та вишуканого.

Масова культура подає великий спектр взірців поведінки: від пафосних, моральних, до брутальних та антисоціальних, що може призвести до формування суперечливих поглядів на соціальну реальність, до ілюзії аморальної більшості у суспільстві.

Для неї властивий антиавангардизм та антимодернізм, вона не оперує складною технікою літератури або мистецтва, вона консервативна, орієнтується на прагматику, на повторюваність. Саме останнє, вважають дослідники, є основою успіхів телевізійного серіального продукту, телевізійного формату.

Комерційний успіх масової культури в сучасному суспільстві споживання є закономірним, оскільки вона має риси розважальності, спирається на візуальність, не вимагає інтелектуальної складової.

Вплив творів масової культури на особистість, яка формується, може бути руйнівним, оскільки вони мають елемент маніпуляції свідомістю.

Спочатку термін “субкультура” з'явився як позначення молодіжної культури, особливо тієї її частини, яку соціологи позначили як девіантну, визначену ненормативною поведінкою молодіжних банд у великих містах Америки (Чикаго).

Субкультура – нагромадження своєрідності в культурі. Субкультура – частина загальної культури нації, яка відрізняється або протиставлена загальному, але головним чином відповідає та продовжує домінуючу культуру. Субкультура відрізняється мовою, поглядами на життя, манерами, одягом, звичаями, проте вона містить ряд цінностей домінуючої культури та додає нові цінності, властиві лише їй.

Субкультура є природними та необхідними експериментами на шляху руху культури, новоутвореннями. Субкультури певною мірою автономні і не претендують на те, щоб витіснити пануючу культуру. Тому визначальною ознакою субкультури є герметичність.

Контркультура означає таку субкультуру, що не лише відрізняється від домінуючої культури, але протистоїть їй, конфліктує з панівними цінностями.

Прикладом контркультури, на думку відомого американського соціолога Н.Смелзера є культура богеми.

2. Основна характеристика інформаційної доби – комунікаційні переваги. Вона також ознаменована поширенням знань, цінностей, ідеалів, етичних норм та правил, створеням нового світогляду. Вона також спрямовує на осмислення системи державної безпеки та соціальної системи, яка грунтуватиметься на етичних принципах і людських цінностях.

Інформатизація сприяє раціоналізації колективного життя. В інформаційному суспільстві у знань з’явилась інша функція. Ціле у ньому руйнується, інформаційне суспільство використовує знання розібрані на частини. Нова інформаційна культура принципово не текстова, це – культура екранна.

Сучасна наука формує ряд понять, пов’язаних з інформатизацією. Дигітальна культура – це культура, опосередкована і трансформована електронно-обчислювальними технологіями, які подають свої результати в комп’ютер. Комп’ютер дав поштовх змінам суспільства і культури, творить дематеріалізовану добу, за якої фундаментальною категорією стає вже не матерія, а інформація. Прихильники дигітальної культури зображують її як вільнолюбну, відкриту, неієрархічну, в якій інформація тяжіє до свободи і створює нову культуру знання, яка наділяє індивіда могутністю.

Так створюється кіберпростір, кіберкультура, проте критики називають дигітальну культуру електронною в’язницею, де руйнуються індивідуальні свободи та приватні інтереси.

Інформаційні технології у майбутньому неможливі без “гуманітарних технологій”, системного аналізу, прогнозування несподіваного.

Кіберкультура – культура опосередкована електронними комунікаційними технологіями, передусім інтернетом. Застовування поняття простежують з 1967 р. У дискусіях про кіберкультуру приорітетними є поняття про перетворення тіла та особистості через розмивання мистецьких фактів та природного й глобального перетворення культурних структур з участю комунікаційних систем. Поняття втечі з тіла домінує в багатьох видах кіберкультури, від похмурих прогнозів фантастики до утопічних візій технофілів. На рівні кібермедіа нові чуття стають телечуттями, віртуальні світи з’явилися у багатьох сферах – у мистецтві, кінематографічній анімації, телеконференціях, віртуальних музеях, телекупівлі, телемедицині, теленавчанні. Філософ Моріс Марло-Понті: синестезія витісняє природний спосіб сприйняття світу.

3. Філософія ХХ ст. включає ряд культурологічних напрямів: структуралізм, постструктуралізм, фрейдизм, неофрейдизм, екзистенціалізм.

Дослідження культури ХХ ст. призвели до появи наступної пробематики: криза культури, занепад європейської цивілізації, масова та елітарна культура, діалог культур, множинність культур.

Актуальними є такі поняття :

Психологічна концепція - концепція пов'язана з психоаналізом З.Фройда, який показав, що культура стримує людські інстинкти, робить життя безпечним від руйнівних сил людського несвідомого. Проте, на думку Фройда, культура пригнічує творчі здібності, створює «посередню людину». Фройд намагається пояснити основи та історію культури як феномену.

Структурний функціоналізм - один із антропологічних та етнологічних напрямків у вивченні культури. Застосовує структурний аналіз до вивчення проблем культури. Структуралістами вважають дослідників: К.Леві-Строса, М.Фуко, Ж.Лакана, Р.Барта, У.Еко, Ж.Дерріду. Основні аспекти : культура є сукупністю знакових систем та культурних текстів; культурна творчість – це символотворчість; наявність універсальних інваріантних психічних структур, схованих від свідомості, що визначають механізм реакції людини на вплив зовнішнього середовища.

Соціологія культури – застосування системного підходу до аналізу культури шляхом зіставлення з іншими соціальними явищами.

Виконання самостійної роботи у формі конспекту, реферату, електронної презентації.

Запитання для самоконтролю :

1. Дайте визначення поняття «масова культура».

2. Які особливості має масова культура доби постмодернізму ?

3. Які напрямки має сучасна масова культура ?

4. Які явища та жанри мистецтва належать до масової культури ?

5. Яку загрозу несуть для культури особистості зразки масової культури ?

6. Які реалії суспільства є підгрунтям для формування субкультур ?

7. Чи можливо спровокувати утворення явищ контркультури ?

8. Які погляди на культуру сформувалися у філософії ХХ ст. ?

Теми рефератів :

1. Кінематограф масової культури.

2. Масова культура і моделі соціальної поведінки.

3. Масова культура як феномен ХХ століття.

4. Гламур як стиль життя

5. Контркультура: антисоціальні прояви.

6. О.Шпенглер про перспективи європейської культури

7. Постмодерна філософія про мистецтво.