- •Тема 1. Діяльнісний підхід в культурології
- •Тема 2. Культура і природа
- •Зміст самостійної роботи студента :
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с. 215-231
- •Тема 5. Культурний простір і зв'язки
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с.317-324
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с.58-83
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с. 74-82
Тема 6. Компаративний аналіз культур
Питання для самостійної роботи:
Особливості розвитку західноєвропейської та української національної культури кінця ХІХ – початку ХХ століття
Екзистенціалізм як світогляд.
Музика ХХ ст.
Література:
Історія світової культури : Навч.посіб. - К.: Либідь, 1999, с.326-366
Історія світової та української культури : Підручник для вищих навч. закладів освіти / В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А. Кушнерук та ін. - К.: Літера, 2005,с.233-239
Історія української та зарубіжної культури : Навч.посіб / Білик Б.І., Горбань Ю.А., Калакура Я.С. та ін. - К.: Товариство «Знання», 2001, с. 173-177
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура : Підручник, 3-є видання. – К : Центр учбової літератури, 2010, с. 245-274
Культурологія: теорія та історія культури: Навч. Посібник, 3-є видання, перероб. Та доп. / за ред. І.І. Тюрменко – к :Центр учбової літератури, 2010 р., с.317-324
Українська і зарубіжна культура : Навч.посіб / За ред. Заблоцької К.В. - Донецьк, 2001, с. 183-210, 314-335
Шевнюк О.Л. Культурологія : Навч.посіб. - К.: Знання-прес, 2005, с.252-260
Методичні рекомендації :
1. Зміст питання пов'язаний з інтеграційними процесами у європейській культурі другої половини ХІХ ст. та особливостями культури як об'єкта теоретичного аналізу на межі ХІХ – ХХ століть.
Європейська культура другої половини ХІХ століття набуває інтеграційного характеру завдяки взаємодії світоглядних позицій та художньої практики. Ця тенденція проглядається у використанні філософських концепцій як теоретичних основ творчого методу. Прикладом такого зв'язку є філософія позитивізму та натуралізм, «філософія життя», екзистенціалізм та експресіонізм, психоаналіз та сюрреалізм. Філософське обгрунтування має європейський декаданс та символізм [ 2, c 233-235].
Позитивізм стимулює інтерес до біологічної природи людини, проблем спадковості, песимістична філософія А.Шопенгауера знайде продовження у працях С.К'єркегора, що у свою чергу позначилися на розвиткові експресіонізму, одного із впливових мистецьких напрямів ХХ століття.
Органічний зв'язок із художнім мисленням мають ідеї Ф.Ніцше та З.Фройда. Їх праці спонукали до міфологізації культури, до психоаналітичного дешифрування художніх образів.
Ключові поняття: «натуралізм», «декаданс», «модернізм», «екзистенціалізм», «символізм», «імпресіонізм».
Теоретичний аналіз культури на початку ХХ ст. має соціологічну складову. Йдеться про наукові праці Е.Дюркгайма та Г.Зіммеля, де розглянуто проблеми культури у зв'язку з аналізом ціннісно-нормативних систем суспільства, з морально-етичними аспектами культури. Цікавою є концепція «трагедії творчості» (Г.Зіммель).
Важливе значення мають роботи М.Вебера та А.Вебера, зокрема реконструкція протестантської етики як специфіки європейської культури. Соціологічний підхід М.Вебера та культурологічні ідеї З.Фройда реанімувалися впродовж ХХ століття у філософії, соціології та естетиці. Цікавим є погляд на майбутнє європейської культури та цивілізації у праці О.Шпенглера «Присмерк Європи» [1, c.362-366].
В українській культурі на межі ХІХ -ХХ століть відбуваються принципові зміни під впливом історичних, соціальних та політичних умов, національно-культурного відродження. Зокрема, література та мистецтво українського модернізму, неоромантизму, імпресіонізму поєднують звернення до етнічних традицій, фольклору та історичного минулого з новаціями. Національні риси присутні в живописі, скульптурі, архітектурі модерну (творчість В.Городецького, В.Кричевського, О.Архипенка, О.Мурашка, Д. Бурлюка).
2. Екзистенціалізм ( від лат. existentia – існування) – течія в літературі Франції, яка виникла напередодні Другої світової війни та представлена письменниками, які водночас належать до екзистенціалізму як течії філософської (Г.марсель, Ж.-П.Сартр, С. Де Бовуар, А.Камю). У ХХ ст екзистенціалізм та екзистенційні проблеми популярні у середовищі літераторів та філософів, політиків, громадських діячів Європи.
Фундаментальним для екзистенціалізму є усвідомлення людини як унікальної, неповторної істоти, буття якої розглядається як абсолютне. Людина вилучається з будь-якої системи (релігійної, політичної, соціальної). Світ розуміють як ворожий, дисгармонійний, абсурдний, суперечливий. Існування людини тлумачиться як драма свободи.
Розрізняють атеїстичний екзистенціалізм, релігійний екзистенціалізм, існують морально-етичні аспекти екзистенціалізму. Під впливом філософії екзистенціалізму діяли різні ліворадикальні рухи, лідери травня 1968 р., молодіжного бунту.
Для розуміння екзистенціалізму важливе філософське прочитання творів Ж-П. Сартра “Буття і ніщо”, “Шляхи свободи”, А.Камю “”Строннній”, “Чума”, “Бунтівна людина”, де межі між мистецтвом та філософією зникають.
3. Музика. Музика двадцятого століття розвивається під впливом модернізму та авангарду. “Конкретна музика” відійшла від застовування музичних звуків та замінила їх акустичними ефектами, шумами, “конкретними звуковими проявами життя” (П.Шеффер). Алеаторика (випадковість) – напрям створення музики шляхом викидання гральних кісток, цифри яких потім перекладаються на ноти (К.Штокгаузен).
Одним з найбільш самобутніх явищ музичної культури ХХ ст. став стиль джазу. 1920-ті роки називали “епохою джазу”. Блюз, соул стали дуже популярними у Америці. У 60-х, 70-х рр. є популярною “музика островів” – реггі.Стиль “рок-н-ролл” вбирає елементи европейської та африканської культури. Ритм-енд-блюз став його попередником. У 50-х, 60-х рр. розвивається американський та британський рок. Рок-музика призначена для слухання більше ніж танцю, вирізнялася майстерністю та складністю виконання, отримала назву “прогресивний рок”. Ще одним відгалуженням став панк-рок, прямолінійний та простий, оглушливий.
Поп-музика не має яскравого забарвлення, та живиться з інших стилів – соул, фанк, кантрі. Цікаво, що Радянський союз до 80-х рр. був безроковою територією, рокери працювали підпільно та зустрічали осуд.
Виконання самостійної роботи у формі конспекту, реферату, електронної презентації.
Запитання для самоконтролю :
Які наукові відкриття зроблено у ХІХ столітті ?
Чому ХІХ століття називають «золотим віком» світової літератури ?
Яке значення мають для історії мистецтва імпресіонізм, декаданс, постімпресіонізм?
Чому кінець ХІХ століття є кризою реалізму, класичного мистецтва?
Які тенденції розвитку культури на зламі століть пов'язані з філософськими пошуками ?
Яку специфіку має українське культурне відродження ХІХ століття ?
Визначте основні тези філософії езистенціалізму.
Які музичні напрями залишилися частиною світової культури ?
Теми рефератів:
Фундаментальні наукові відкриття ХІХ століття.
Філософські концепції другої половини ХІХ ст. як світоглядна основа модернізму.
Розвиток української літератури на початку ХХ століття.
Ранній модернізм в європейській літературі.
Вплив екзистенціалізму на світову культуру.
Рок-музика як контркультура 60-70-х років ХХ ст.
