- •Законодавча система Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародне співробітництво з питань охорони праці.
- •Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці працівників, посадових осіб і фахівців підприємства праці.
- •Мета та завдання рослідування нещасних випадків
- •Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасного випадку.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Особливості рослідування та обліку нещасних випадків не пов’язаних с виробництвом.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики.
- •2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4 Освітлення
- •5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
- •6 Виробничі випромінювання
- •30) Важкість праці. Динамічні, статистичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість.
- •32) Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •33) Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •34) Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації виробничих об’ектів, будинків, споруд, технічного обладнання.
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах.
- •Заходи профілактики.
- •35) Пожежна сигналізація і зв’язок. Засоби гасіння пожеж.
- •36) Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі.
- •37) Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38) Права і відповідальність посадових осіб, Держгірпромнагляду. Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?
- •39) Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •40) Завданням старзхування від нещасного випадку.
- •41)Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасних випадків.
- •42)Фонди соціального страхування від нещасних випадків
- •43)Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •44)Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45)Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •46)Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.
- •47)Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •48) Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •49)Причини електротравматизму на виробництві.
- •50) Дія електричного струму на організм людини.
- •51)Ступені впливу електричного струму на організм людини
- •52)Опір тіла людини
- •53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
- •54)Захисні заходи в електроустановках. Заходи і засоби захисту людини від дії електричним струмом.
- •55)Методи дослідження травматизму
- •56)Небезпечні умови праці на підприємстві
- •57)Оптимальні умови праці на підприємстві
- •58)Умови внутрішнього середовища приміщень.
- •59)Аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове освітлення на підприємстві.
- •60)Які допоміжні приміщення повинні входити до складу будь - якого підприємства.
Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 та НПВ складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством.
Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, зобов'язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити результати цього аналізу до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів щодо виявлення та усунення порушень Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасних випадків.
Збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах, про які складено акти за формою Н-1 або НПВ, здійснюють органи державної статистики.
Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.
Організаційні причини:
відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини:
несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини:
підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Економічні причини:
нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.
Психофізіологічні причини:
помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.