
- •Законодавча система Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародне співробітництво з питань охорони праці.
- •Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці працівників, посадових осіб і фахівців підприємства праці.
- •Мета та завдання рослідування нещасних випадків
- •Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасного випадку.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Особливості рослідування та обліку нещасних випадків не пов’язаних с виробництвом.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики.
- •2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4 Освітлення
- •5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
- •6 Виробничі випромінювання
- •30) Важкість праці. Динамічні, статистичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість.
- •32) Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •33) Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •34) Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації виробничих об’ектів, будинків, споруд, технічного обладнання.
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах.
- •Заходи профілактики.
- •35) Пожежна сигналізація і зв’язок. Засоби гасіння пожеж.
- •36) Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі.
- •37) Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38) Права і відповідальність посадових осіб, Держгірпромнагляду. Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?
- •39) Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •40) Завданням старзхування від нещасного випадку.
- •41)Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасних випадків.
- •42)Фонди соціального страхування від нещасних випадків
- •43)Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •44)Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45)Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •46)Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.
- •47)Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •48) Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •49)Причини електротравматизму на виробництві.
- •50) Дія електричного струму на організм людини.
- •51)Ступені впливу електричного струму на організм людини
- •52)Опір тіла людини
- •53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
- •54)Захисні заходи в електроустановках. Заходи і засоби захисту людини від дії електричним струмом.
- •55)Методи дослідження травматизму
- •56)Небезпечні умови праці на підприємстві
- •57)Оптимальні умови праці на підприємстві
- •58)Умови внутрішнього середовища приміщень.
- •59)Аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове освітлення на підприємстві.
- •60)Які допоміжні приміщення повинні входити до складу будь - якого підприємства.
Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі — профзахворювання) підлягають розслідуванню, причому віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці.
Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається -санепідстанцією за участю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.
Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки. До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.
Власник зобов'язаний сприяти роботі комісії (забезпечити приміщенням, транспортом, зв'язком) і компенсувати всі витрати, пов'язані з її роботою.
Комісія з розслідування зобов'язана:
— скласти програму розслідування причин профзахворювання;
— розподілити функції між членами комісії;
— розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
— провести розслідування обставин та причин профзахворювання;
— скласти акт розслідування за встановленою формою, в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).
Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведеться у спеціальному журналі за встановленою формою:
— на підприємстві та в установах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;
— у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого.
Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються МОЗ.
Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.
До складу комісії включаються: керівник чи представник служби охорони праці; керівник структурного підрозділу, на якому працює потерпілий; представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається. При нещасному випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник Фонду. Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
Комісія з розслідування протягом трьох днів зобов'язана: - обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб, і, по можливості, одержати пояснення потерпілого; - визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці; - з'ясувати обставини й причини нещасного випадку, визначити зв'язок цього випадку з виробництвом; - визначити осіб, які порушили вимоги охорони праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних випадків; - скласти акт розслідування за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт Н-1 або НТ про випадок в шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцеві.
До першого примірника акта Н-5 (далі – акт розслідування нещасного випадку) додаються акт Н-1 або НТ, пояснення свідків, потерпілих, витяг з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця, а також, у разі потреби, медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних або наркотичних речовин.