- •Законодавча система Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародне співробітництво з питань охорони праці.
- •Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці працівників, посадових осіб і фахівців підприємства праці.
- •Мета та завдання рослідування нещасних випадків
- •Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасного випадку.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Особливості рослідування та обліку нещасних випадків не пов’язаних с виробництвом.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики.
- •2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4 Освітлення
- •5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
- •6 Виробничі випромінювання
- •30) Важкість праці. Динамічні, статистичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість.
- •32) Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •33) Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •34) Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації виробничих об’ектів, будинків, споруд, технічного обладнання.
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах.
- •Заходи профілактики.
- •35) Пожежна сигналізація і зв’язок. Засоби гасіння пожеж.
- •36) Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі.
- •37) Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38) Права і відповідальність посадових осіб, Держгірпромнагляду. Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?
- •39) Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •40) Завданням старзхування від нещасного випадку.
- •41)Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасних випадків.
- •42)Фонди соціального страхування від нещасних випадків
- •43)Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •44)Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45)Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •46)Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.
- •47)Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •48) Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •49)Причини електротравматизму на виробництві.
- •50) Дія електричного струму на організм людини.
- •51)Ступені впливу електричного струму на організм людини
- •52)Опір тіла людини
- •53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
- •54)Захисні заходи в електроустановках. Заходи і засоби захисту людини від дії електричним струмом.
- •55)Методи дослідження травматизму
- •56)Небезпечні умови праці на підприємстві
- •57)Оптимальні умови праці на підприємстві
- •58)Умови внутрішнього середовища приміщень.
- •59)Аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове освітлення на підприємстві.
- •60)Які допоміжні приміщення повинні входити до складу будь - якого підприємства.
52)Опір тіла людини
Тіло людини є провідником електричного струму, опір якого складається з опору шкіри та опору внутрішніх органів.
Опір тіла людини є змінною величиною, що має нелінійну залежність від багатьох чинників, а відтак від стану шкіри, фізичних параметрів електричного кола і стану навколишнього середовища.
Електричний опір епідермісу у 1000 разів більший за опір дерми (внутрішнього шару). Зовнішній шар епідермісу складається з мертвих ороговілих клітин, що не мають кровоносних судин і нервів, товщина яких на різних ділянках буває різною (0,02 -0,2 мм). Найтовщим роговий шар буває у місцях, які підлягають механічній дії, утворюючи навіть мозолі. Роговий шар погано проводить тепло і електричний струм. У сухому непошкодженому стані він може розглядатись як діелектрик, питомий опір, якого сягає 106 Ом, що у сотні і тисячі разів перевищує опір інших ділянок шкіри та внутрішніх органів.
Опір шкіри людини змінюється у широких межах. Так, суха, чиста, непошкоджена шкіра може мати опір понад 100 000 Ом. Волога шкіра, порізи, подряпини, забруднення знижують опір до 1000 - 5000 Ом та збільшують електропровідність шкіри, а відтак і небезпеку ураження людини струмом.
У сухому, чистому непошкодженому стані роговий шар епідермісу має питомий опір 105-106 Омм. Електричний опір дерми значно менший.
Що таке внутрішній опір тіла людини? Внутрішній опір тіла людини - це опір внутрішнього шару шкіри, внутрішніх тканин, органів та систем організму, що мають різні значення і змінну величину, яка коливається у широких межах. Наприклад, питомий опір м’язової тканини дорівнює 1,5-3,0 Ом*м, жирової тканини - 30-60 Ом*м, крові - 1—2 Ом*м, а спинномозкової рідини усього - 0,5-0,6 Ом*м.
53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
Правила класифікують дві групи приміщень, у яких від електричних джерел запалювання можуть виникати загоряння, пожежі й вибухи. Це — пожежонебезпечні й вибухобезпечні. До окремої групи відносяться зовнішні установки з пожежо- й вибухонебезпечними речовинами.
Пожежонебезпечними приміщеннями вважаються такі, у яких обертаються або зберігаються тверді горючі речовини й рідини.
За ступенем пожежної небезпеки згідно з ПУЕ вказані приміщення поділяються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П-ІІІ.
Клас П-І — це приміщення, де є горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61?С (склади мастил, просочування деревини і ін.).
Клас П-ІІ — це приміщення, у яких при технологічному процесі виділяється горючий пил або волокна в аерозольному стані і небезпека обмежується пожежею без вибуху (деревообробні цехи і ін.).
Клас П-ІІа — це приміщення, де горючі речовини знаходяться у твердому або волокнистому стані без виділення пилу й волокон (тканини, папір, деревина і ін.).
Клас П-ІІІ — зовнішні установки й сховища горючих рідин (з tс>61?) і твердих горючих матеріалів (відкриті склади мінеральних мастил, торфу, вугілля і т.ін.).
Вибухонебезпечне середовище - об'єм, у якому середовище внаслідок природних або виробничих чинників може стати вибухонебезпечним.
Вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище бо воно може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чинників у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.
Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.
Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, (коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості).
Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо- пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.