
- •Законодавча система Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародне співробітництво з питань охорони праці.
- •Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці працівників, посадових осіб і фахівців підприємства праці.
- •Мета та завдання рослідування нещасних випадків
- •Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасного випадку.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Особливості рослідування та обліку нещасних випадків не пов’язаних с виробництвом.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики.
- •2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4 Освітлення
- •5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
- •6 Виробничі випромінювання
- •30) Важкість праці. Динамічні, статистичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість.
- •32) Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •33) Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •34) Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації виробничих об’ектів, будинків, споруд, технічного обладнання.
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах.
- •Заходи профілактики.
- •35) Пожежна сигналізація і зв’язок. Засоби гасіння пожеж.
- •36) Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі.
- •37) Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38) Права і відповідальність посадових осіб, Держгірпромнагляду. Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?
- •39) Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •40) Завданням старзхування від нещасного випадку.
- •41)Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасних випадків.
- •42)Фонди соціального страхування від нещасних випадків
- •43)Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •44)Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45)Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •46)Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.
- •47)Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •48) Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •49)Причини електротравматизму на виробництві.
- •50) Дія електричного струму на організм людини.
- •51)Ступені впливу електричного струму на організм людини
- •52)Опір тіла людини
- •53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
- •54)Захисні заходи в електроустановках. Заходи і засоби захисту людини від дії електричним струмом.
- •55)Методи дослідження травматизму
- •56)Небезпечні умови праці на підприємстві
- •57)Оптимальні умови праці на підприємстві
- •58)Умови внутрішнього середовища приміщень.
- •59)Аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове освітлення на підприємстві.
- •60)Які допоміжні приміщення повинні входити до складу будь - якого підприємства.
49)Причини електротравматизму на виробництві.
Основними причинами електротравматизму є:
— недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрийобслуговує електроустановки;
— порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;
— неправильна організація праці;
— неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;
— порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку;
— несправність ізоляції, через що металеві не струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;
— обрив заземлювального провідника;
— використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;
— виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;
— застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;
— низька якість з'єднань та ремонту;
— недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");
— ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;
— живлення декількох споживачів від загального пускового пристроя з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;
— недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;
— виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;
— невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;
— користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);
— некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;
— відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;
— відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.
Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:
— дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;
— дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;
— помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;
— відсутність надійних захисних пристроїв.