
- •Для самостійної роботи студентів
- •1. Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •4.4. Зміст теми
- •Дії медичної сестри при ураженні хворого електричним струмом
- •5. Рекомендована література.
Дії медичної сестри при ураженні хворого електричним струмом
Врятування хворого від електричного струму залежиться від швидкості звільнення від струму, а також від швидкості і правильності надання йому першої медичної допомоги.
Слід пам’ятати, що торкатися до людини, яка знаходится під струмом без застосування належних заходів обережності небезпечно для життя того, хто надає допомогу. Тому першою дією повинно бути:
Швидке виключення апаратури від мережі
Якщо відключення неможливе, необхідно зняти струмопровідні частини з потерпілого предметом, який не проводить електричний струм (суха палка, мотузка, одяг)
Використання для цієї мети металевих та сирих предметів не допускається
Для ізоляції рук необхідно одягнути діелектричні рукавиці або обгорнути руки сухою тканиною
Якщо зняти струмопровідні частини з потерпілого неможливо, необхідно перерізати провід ізольованим інструментом (плоскогубці з ізольованими ручками)
Засоби надання допомоги потерпілому від електричного струму залежить від стану, в якому перебуває потерпілий. Для визначення цього стану необхідно:
Перевірити наявність дихання у потерпілого
Перевірити наявність пульсу у потерпілого
Вияснити стан зіниць (вузька чи широка). Розширення зіниць вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.
В усіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов’язковим, незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, але до цього був в стані непритомності, його слід покласти в зручне положення, створити спокійні умови і до прибуття лікаря слідкувати за пульсом, тиском і диханням.
Якщо потерпілий втратив свідомість, але має дихання та периферичний пульс, його слід зручно покласти, розстебнути одяг, дати доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту.
Якщо потерпілий втратив свідомість, у нього відсутній пульс, серцебиття та дихання, спостерігається розширення зіниць, слід розпочати реанімаційні заходи по відновленню життєво важливих показників – штучну вентиляцію легень та непрямий масаж серця.
4.5. Матеріали для самоконтролю (додаються)
5. Рекомендована література.
Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими // під ред. А.В. Єпішина – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.
Пропедевтика внутренних болезней. Учебное пособие для студентов медицинских вузов. Под ред. Ю.С. Макова – СПб; Спец. Литература, 1998.
Мухин М.А., Моисеев В.С. Основы клинической диагностики внутренних болезней. М., Медицина, 1997.
Пропедевтика внутрішніх хвороб / За ред. професора Ю.І. Децика.- К.: Здоров’я, 1998.
Ситуаційні задачі з пропедевтики внутрішніх захворювань /За ред. проф. Ю.М. Мостового. – 2-е видання, доповн. і переробл.- Вінниця, 2001.
Нетяженко В.З. Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.- Київ, Здоров’я.- 1993.
Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний догляд за хворими з основами валеології.- Київ, 1998.
Професор Мостовой Ю.М.