
- •53. Прилади для вимірювання відстаней на місцевості.
- •54.Компарування стрічок то рулеток.
- •55.Приведення до горизонту ліній виміряних стрічкою.
- •56. Точність вимірювання ліній стрічкою
- •57. Принцип вимірювання горизонтального кута
- •60.Для чого в теодолітах служить коліматорний приціл.
- •63.Для чого служать рівні в геодезичних приладах?
- •64.Осі теодоліта. Основні геометричні умови теодоліта.Рисунок.
- •65.Поле зору зорової труби.Що таке паралакс сітки ниток?
- •66.Класифікація теодолітів за призначенням:
- •67.Класифікація теодолітів за точністю:
- •68. Що таке місце нуля теодоліта 2т30?
- •69. Суть горизонтального знімання.
- •70.Суть камеральних робіт в контурному зніманні.
- •71.Опрацювання журналу контурного знімання.
- •72. Схема теодолітного ходу.
- •73. Що таке зарис контурного знімання?
- •74. Ув*язування приростів координат зімкнутого теодолітного ходу.
- •75. Ув*язування приростів координат розімкнутого теодолітного ходу.
- •76. Ув*язування горизонтальних кутів зімкнутого теодолітного ходу.
- •77. Ув*язування горизонтальних кутів розімкнутого теодолітного ходу.
- •78. Обчислення прямокутних координат точок теодолітного ходу.
- •79.Перелічити похибки кутових вимірювань.
- •80.Обчислення площ аналітичним методом.
- •81. Обчислення площ на картах графічним методом.
- •82. Обчислення площ на картах геометричним методом.
- •83.Будова планіметра.
- •84. Визначення ціни поділки планіметра.
- •85.Вимірювання площ на картах механічним методом.
- •3 Рівень
- •86.Провішування і вимірювання ліній на місцевості.
- •89.Будова і робата з екліметром.
- •90.Теорія дзеркального екера.
- •91.Знімання екером та стрічкою. Принципова схема теодоліта.
- •92.Дати визначення основних осей теодоліта.
- •93. Відлікові пристрої технічних теодолітів.
- •95.Перевірка штатива.
- •96. Приведення теодоліта в робоче положення
- •97.Перевірка рівня при алідаді горизонтального круга.
- •98.Перевірка сітки ниток зорової труби теодоліта.
- •99.Перевірка теодоліта на колімацію візирної осі труби.
- •100. Перевірка перпендикулярності горизонтальної та вертикальної осей теодоліта.
- •101. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів.Точність вимірювання.
- •102.Джерела похибок при вимірюванні кутів
- •103.Вивід формули для визначення похибки центрування.
- •105.Бокова рефракція та її вплив на вимірювання горизонтальних кутів.
- •106. Вплив похибки візування на точність вимірювання горизонтальних кутів.
- •107.Вивід формули для визначення похибки відлічування.
- •108. Залежність між дирекційними кутами та кутами теодолітного ходу
- •111.Державна геодезична мережа.Геодезичні знаки.
- •113. Прокладання теодолітного ходу та прив*язування його до опорної мережі.
- •114.Центрування теодоліта нитковим виском.
- •115.Центрування теодоліта оптичним центри ром.
- •116.Послідовність роботи на станції під час контурного знімання.
- •117.Методи знімання ситуації.
- •118. Пряма геодезична задача.
- •119. Обернена геодезична задача.
- •120.Побудова координатної сітки.
- •121. Нанесення на карту точок за їх координатами.
- •122. Послідовність складання контурної карти.
- •123.Охарактеризуйте методи визначення площ на картах.
- •124.Вивід формули для обчислення площі полігону за координатами.
- •125. Визначення площ за методом Савича.
- •126.Будова вертикального круга теодоліта 2т30.
- •127. Перевірка місця нуля теодоліта 2т30.
- •129.Вивід формул для визначення місця нуля і кутів нахилу.
121. Нанесення на карту точок за їх координатами.
Спочатку за значеннями координат встановлюють квадрат, у якому має міс-
титися відповідна точка, а потім відкладають вздовж сторін квадрату не повні
значення абсцис і ординат, а тільки значення різниць координат точки і
відповідної лінії координатної сітки. З’єднавши паралельними до координатної сітки лініями нанесені на плані відповідні точки, отримаємо на їх перетині шукану точку. Правильність нанесення кожної точки перевіряють, вимірюючи за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу віддаль між тільки що нанесеною і попередньою точками, та порівнюють цю довжину з довжиною горизонтальної проекції, що відповідає цій лінії, виміряній на місцевості. Розходження довжин не повинно перевищувати 0,2 мм у масштабі плану.
122. Послідовність складання контурної карти.
Підготовчий етап. Вивчають наявність існуючих на дану територію карт та планів, пунктів геодезичних мереж. Виконується рекогносцировка місцевості. Закріплюються точки планово-висотної геодезичної основи. Складається схема ходів та їх прив’язки до вихідних пунктів геодезичних мереж.
Етап вимірювальних робіт. Виконуються всі необхідні польові виміри в знімальній основі та знімання предметів контурів і рельєфа місцевості.
Обробка результатів вимірів. Контролюють результати польових вимірів, обчислюють горизонтальні прокладання, середні кути, перевищення, виконують вирівнювання планової та висотної знімальної основи.
Складання плану. По даним польових вимірів ручним способом на папері або в автоматичному режимі за допомогою ПЕОМ складають план місцевості в заданому масштабі.
123.Охарактеризуйте методи визначення площ на картах.
Залежно від господарського значення ділянок, їх розмірів, конфігурації,
наявності, результатів відповідних вимірювань (координати, довжини
ліній), використовують такіспособи визначення площ:
• аналітичний, коли площу вираховують за результатами
вимірювань ліній і кутів, або їх функцій координат вершин ділянок;
• графічний, коли площу визначають за результатами
вимірювань ліній і кутів, чи координат на планах, картах або з
допомогою палеток;
• механічний, коли площі визначають на плані за допомогою спеціальних
приладів - планіметрів, картометрій тощо.
124.Вивід формули для обчислення площі полігону за координатами.
Для обчислення площі полігону за координатами його вершин у відомість обчислення площ випишіть з відомості обчислення координат, координати точок теодолітного полігону з точністю до 0.01 м. Обчислення площ виконується за формулами:
Проміжним контролем при обчисленні площі за координатами є те, що суми різниць абсцис та суми різниць ординат повинні дорівнювати нулю. Значення площі полігону, обчислене за різницею абсцис і ординат, повинно співпадати
125. Визначення площ за методом Савича.
Академік Савич запропонував точний метод вимірювання площ, за яким
не виникають похибки визначення сталої планіметра, а також усуваються похибки, пов’язані з деформаціями паперу, на якому побудовано план чи карту. В результаті значно підвищується точність вимірювань. Такий метод широко застосовують для значних площ, наприклад, площ областей чи площі усієї країни. Нехай маємо площу ділянки Р, визначену аналітично. Це може бути, наприклад, трапеція аркуша карти. Площу трапецій встановлено аналітично за координатами чотирьох вершин. Нехай на цій трапеції необхідно знайти площі ділянок, що входять у різні області, а саме ділянки Р1, Р2, Р3. Планіметром визначають площу всієї фігури
трапеції та площі її частин Р1, Р2, Р3. Тоді можна записати: ____________ _____________ ______________ _______________.
Розділивши площу першої фігури на площу усієї трапеції, матимемо
_______________ , тому_______________.
Р – відома площа, яку визначили за координатами вершин
трапеції аналітично.Аналогічно знаходимо площі інших ділянок:
________________ ________________.
З формул видно, що на точність визначення площ фігур не впливає точність визначення сталої планіметра, а лише точність обведення контурів обвідною точкою.