98.Перевірка сітки ниток зорової труби теодоліта.

Сітка ниток повинна бути встановлена правильно, тобто верти-

кальна нитка (бісектор) має бути вертикальною, а горизонтальна –

горизонтальною.

Щоб перевірити цю умову, вертикальну вісь обертання теодоліта встанов-

люють прямовисно. Наводять центр сітки ниток на точку та обертають трубу

навколо своєї осі. Якщо зображення точки не сходить з вертикальної нитки, то умова виконується. Якщо зміщення більше ніж 1/3 ширини бісектора, то сітку ниток необхідно розвернути. Для цього послабляють гвинти, якими окуляр кріпиться до корпусу зорової труби, і повертають сітку ниток так, щоб умова виконувалася. Виправивши положення сітки ниток, треба повторно перевірити перпендикулярності візирної осі до осі обертання труби. Слід пам’ятати, що внаслідок цього може з’явитися колімаційна похибка, оскільки повертали сітку ниток.

99.Перевірка теодоліта на колімацію візирної осі труби.

Візирна вісь повинна бути перпендикулярна до горизонтальної осі

теодоліта (осі обертання зорової труби).

Нехай горизонтальна вісь (вісь обертання зорової труби) теодоліта –

горизонтальна, а візирна вісь зорової труби перпендикулярна до неї. Тоді, якщо зорову трубу обертати навколо горизонтальної осі, то візирна вісь описуватиме площину, перпендикулярну до осі обертання труби. Цю площину називають колімаційною.

Якщо ж названі осі взаємно не перпендикулярні, то під час повертання

зорової труби навколо осі обертання візирна вісь описуватиме конус з

вершиною у точці їх перетину. Припустимо, що центр сітки ниток розташований в точці 1 K (рис. ІІ.1.24), тобто візирна вісь 1 AK не є перпендикулярною до осі обертання h h зорової труби. Якщо би центр сітки ниток містився в точці K і візирна вісь була б перпендикулярна до осі обертання h h зорової труби, тоді у разі наведення зорової труби на віддалену точку А місцевості відлік горизонтального круга був би М. Якщо ж центр сітки ниток містився в точні 1K , то для наведення візирної осі на точку А необхідно зорову трубу, а разом з нею і горизонтальний круг, повернути праворуч (проти годинникової стрілки) на величину відхилення, тобто на кут С, який називають колімаційною похибкою. Тоді відлік горизонтального круга буде 1M . Переведемо зорову трубу через зеніт. Центр сітки ниток переміститься в симетричну точку 2K , а візирна вісь, як і до того, утворюватиме з площиною, перпендикулярною до осі обертання зорової труби, такий самий кут С. Для наведення візирної осі на точку А необхідно повернути зорову трубу, а з нею і горизонтальний круг, за годинниковою стрілкою на кут С, тоді беремо новий відлікгоризонтального круга .Але під час переведення зорової труби через зеніт та наведення візирної осі на точку А горизонтальний круг необхідно повернути на 180o . Отже відлік 2 M відрізнятиметься від відліку 1 M на ±180o . Д усунення похибки обчислюють значення середнього відліку і встановлюють його на горизонтальному крузі. Тоді центр сітки ниток зміститься зі спостережуваної точки А. Обертаючи горизонтальні виправні гвинти сітки ниток, наводять її центр на точку.

Практично перевірку виконують так:

– встановлюють вертикальну вісь теодоліта вертикально;

– центр сітки ниток наводять на віддалену, розташовану близько до

горизонту, точку та відлічують горизонтальний круг (відлік КЛ або КП);

– переводять трубу через зеніт, повертають алідаду на 180o і знову

наводять трубу на вибрану точку;

– відлічують горизонтальний круг (відлік КП або КЛ);

– обчислюють за формулою (ІІ.1.24) значення колімаційної похибки.

Якщо C = 0 або не перевищує подвійної точності відлікового пристрою,

то умови дотримуються. Якщо ні, виконують юстування. Для цього:

– за формулою обчислюють відлік, вільний від колімаційної

похибки;

– навідним гвинтом алідади встановлюють цей відлік на горизонтальному

крузі;

– обертаючи горизонтальні виправні гвинти сітки ниток, наводять центр

сітки ниток на вибрану точку.