IV. Механізм дії

Матеріал містить приблизно 60-95% порошку силікатного цементу і 5-40% цинк-фосфатного цементу. За основними властивостями він займає проміжне місце між цинк-фосфатними цементами та силікатними цементами. Внаслідок цього він має значно більшу міцність ніж силікатні та цинк-фосфатні цементи.

V. Алгоритм проведення:

1. Ізоляція відпрепарованої каріозної порожнини від ротової рідини (застосування кофердаму, рабердама, ватяних валиків та слиновідсмоктувача).

2. Антисептична обробка каріозної порожнини (0,02% водний хлоргексидин, гіпохлорит натрію 1,5-3,0%).

3. Висушування каріозної порожнини (повітря з пістолету, ватні кульки).

4. Накладання ізолюючої прокладки до емалево-дентинного з’єднання та видалення її надлишків до повного затвердіння

5. На гладку поверхню скляної пластинки наносять порошок та рідину силіко-фосфатного цементу у співвідношенні 1 г на 5-7 крапель рідини

6. Порошок цементу ділять навпіл, а утворену половину ще на дві частини

7. Матеріал замішують металевим (із нержавіючої сталі) або пластмасовим шпателем

8. Спочатку змішують половину порції, а потім поступово додають дві менші порції

9. Цементне тісто повинно мати блискучу поверхню та не тягнутися за шпателем більше ніж на 1 мм.

10. Загальний час замішування не повинен бути більш ніж 1 хв.

11. Необхідну кількість замішаного тіста вносять у каріозну порожнину одною-двома порціями

12. Моделювання пломби можливо протягом 1,0-1,5 хв. За допомогою штопфера, гладилки, целулоїдних та металевих матриць

13. Твердіння матеріалу відбувається через 3-4 хв. після закінчення замішування

14. Не можна продовжувати формування пломби під час твердіння матеріалу – це може привести до утворення на його поверхні тріщин

15. Пломбу негайно покривають захисним матеріалом (вазелін, воск, лак)

16. Заключна обробка проводиться в друге відвідування

18. Обробляють пломбу за допомогою карборундових головок, фінірів та полірів.

VI. Помилки та ускладнення

1. Використання силіко-фосфатного цементу у порожнинах ІІ, IV, V класів (матеріал відколюється, пломба руйнується, тому що цей вид цементу не витримує жувальну напругу)

2. Погана ізоляція каріозної порожнини від слини (випадіння пломби)

3. Токсична дія на пульпу, та виникнення токсичного пульпіту (лікар не використав ізолюючу прокладку або поставив її не до емалево-дентинного з’єднання)

4. Порушення крайового прилягання пломби

5. Утворення нависаючих країв пломб та запалення крайового пародонту

6. Відколи пломби (порушена техніка постановки, конденсації, внесення пломбувального матеріалу)

7. Вторинний карієс

4. Перелік теоретичних питань

1. Класифікація цементів;

2. Фізико – механічні властивості силікатних цементів;

3. Фізико – механічні властивості силіко – фосфатних цементів;

4. Показання до застосування силікатних цементів;

5. Показання до застосування силіко – фосфатних цементів.

5. Перелік практичних робіт.

1. Зайняти робоче місце біля фантому

2. Взяти набори стоматологічних інструментів, пломбувальних матеріалів

3. Провести медикаментозну обробку препарованої каріозної порожнини 3%

розчином перекису водню

4. Висушити порожнину повітрям

5. На скляну пластинку нанести шпателем поряд порошок і рідину пломбувального матеріалу

6. Порошок поділити навпіл і одну половину ще на дві чверті. Замішуйте матеріал, додаючи до рідини більшу порцію порошку, поступово – дві менші.

7. Внести за допомогою гладилки в каріозну порожнину невелику порцію пасти і розподілити штопфером по її дну і стінках

8. Внести другу порцію цементу(з лишком) , заповнюючи усю порожнину

9. Конденсуйте цемент штопфером або гладилкою

10. Моделюйте пломбу: гладилкою від середини порожнини до її країв

Алгорим практичної роботи студента

Завдання	Послідовність виконання	Попередження щодо самоконтролю
Оволодіти методикою приготування силікатного цементу	1. На гладку поверхню скляної пластинки насипають певну кількість порошку і необхідну кількість рідини (5-7 крапель на 1 г порошку). 2. Порошок поступово додають до рідини великими порціями, за 1хв потрібно закінчити змішування. 3. Замішують пластмасовим шпателем, хвилеподібними або круговими рухами, без зусилля. 4. Цемент вносять у порожнину 1-2 порціями і притискають целулоїдною смужкою.	Час замішування – не більше 1 хв. Моделювання пломби можна проводити протягом 1-2 хв. Затверднення - через 3-4 хв. Шліфування та полірування пломби –через 10-15 хв. У зв'язку з відсутністю адгезії до твердих тканин зуба і необхідністю створення умов для макроретенції пломби, застосування силікатних цементів потребує дотримання класичних принципів препарування каріозних порожнин за Блеком.
Оволодіти технікою приготування силіко-фосфатного цементу	1.На гладку поверхню скляної пластинки насипають певну кількість порошку і необхідну кількість рідини (5-7 крапель на 1 г порошку). 2. Порошок поступово додають до рідини маленькими порціями, замішують пластмасовим шпателем. 3. Вводять у каріозну порожнину 1-2 порціями, ретельно конденсуючи матеріал до стінок зуба.	Час замішування – не більше 1-1,5 хв. Тверднення – через 7-8 хв. У зв'язку з відсутністю адгезії до твердих тканин зуба і необхідністю створення умов для макроретенції пломби, застосування силікатних цементів потребує дотримання класичних принципів препарування каріозних порожнин за Блеком
Оволодіти технікою приготування полікарбоксилатного цементу	1.Порошок цементу замішують на дистильованій воді (або спеціальній рідині) протягом 20-30 с, у співвідношенні 1:1 на паперових пластинках. 2. Вносять у каріозну порожнину з деяким надлишком. 3. Тверднення матеріалу відбувається за 2-3 хв. 4. Поверхню пломби обробляють, полірують і вкривають спеціальним лаком. Якщо даний матеріал застосовують як ізолюючу прокладку, то: • вносять на дно каріозної порожнини; • зверху накладають пломбу з постійного пломбу вального матеріалу	1. Необхідно зберігати флакон з порошком ретельно закритим, оскільки він гігроскопічний. 2. Необхідно не порушувати співвідношення «порошок/рідина» під час замішування. 3.Вірно приготовлений полікарбоксилатний цемент: густий, блискучий та в'язкий.