Тема №16 «Матеріали для пломбування кореневих каналів. Силери: класифікація, вимоги до них. Нетвердіючі матеріали: склад, властивості різних груп, показання до застосування, методика та етапи пломбування каналу»

Актуальність теми: Повноцінна обтурація кореневих каналів обумовлює якість ендодонтічного лікування. Тому важливо знати матеріали для пломбування кореневих каналів, їх властивості та технологію використування.

2. Навчальні цілі

Знати:

• групи пломбувальніх матеріалів для кореневих пломб, вимоги до них, показання до застосування

• класифікацію силерів та вимоги до них

• склад нетвердіючих матеріалів, властивості та показання до застосування

• методику пломбування кореневих каналів нетвердіючими матеріалами

Вміти:

• пломбувати кореневі канали методом одного силера

• використовувати нетвердіючи матеріали згідно показанням та протоколам їх застосування

3. Зміст навчального матеріала.

Завершальним етапом ендодонтичного лікування є заповнення кореневих каналів тим чи іншим пломбувальним матеріалом. Вони повинні відповідати таким вимогам:

1. Герметично обтурувати кореневий канал і верхівковий отвір.

2. Мати бактерицидні та бактеріостатичні властивості або хоча б не бути поживним середовищем для бактерій.

3. Мати добру пластичність під час уведення в кореневий канал.

4. Не змінюватися в об'ємі під час тверднення.

5. Бути непроникними для тканинної рідини і не розсмоктуватися в кореневому каналі.

6. Виявляти мінімальну подразнювальну дію на періодонт.

7. Не змінювати кольору зуба.

8. Стимулювати процеси регенерації періодонта.

9. Бути рентгеноконтрастними.

10. Легко за потреби виводитися з кореневого каналу.

На жаль, не всі пломбувальні матеріали відповідають цим вимогам. Правильне використання їх позитивних властивостей визначає показання до використання того чи іншого матеріалу.

За своїми фізико-механічними властивостями пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зуба можна поділити на:

1) пластичні нетвердіючі;

2) пластичні твердіючі;

3) тверді (штифти).

Під філерами (наповнювачами) розуміють пломбувальні матеріали, які заповнюють основний об'єм кореневого каналу. У сучасних методиках пломбування з цією метою найчастіше використовують тверді штифти (срібні, титанові, гутаперчеві, пластмасові тощо).

Силери (заповнювачі, герметики), за класичним визначенням, — це пластичні речовини, які застосовують для заповнення залишкового простору між твердими штифтами та стінками кореневого каналу, їх іноді називають герметиками, ендогерметиками, ізолювальними матеріалами.

Як силери можуть бути використані практично всі пластичні твердіючі пломбувальні матеріали (на основі епоксидних смол, цементи тощо). Ураховуючи це, у стоматологічній літературі їх інколи об'єднують під цією назвою — "силери".

Пластичні заповнювачі можуть також застосовуватись як самостійний матеріал для пломбування кореневих каналів. З цією метою використовують досить різноманітні за властивостями матеріали:

I. Пластичні нетвердіючі пасти: йодоформна, тимолова.

II. Пластичні твердіючі пасти.

1. Матеріали на основі епоксидних смол: епоксидний герметик (НКФ "Омега", Росія), "АН-26", "AH Plus", "Topseal" ("Dentsply") та ін.

2. Пасти з гідроксидом кальцію: "Endocal" ("Septodont"), "Sealapex" ("Kerr"), "Biocalex" ("SPAD") та ін.

3. Пасти на основі резорцин-формаліну: резорцин-формалінова суміш (ex tempore), "Резодент" (АО "ВладМиВа", Росія), "Forfenan" ("Septodont") та ін.

4. Пасти, що містять антисептики, протизапальні засоби тощо: "Крезодент" (АО "ВладМиВа", Росія), "Esteson" ("Septodont"), "Foredent" ("Spofa Dental") та ін.

5. Пасти на основі цинку оксиду та евгенолу: цинк-оксидевгенолова паста (ex temporae), "Эвгедент" (АО "ВладМиВа", Росія), "Биодент" (НПО "Медполимер", Росія), "Endobtur", "Endometason" ("Septodont") та ін.

III. Цементи.

1. Цинк-фосфатні та карбоксилатні цементи: "Фосфат-цемент", "Adhesor", "Argil" (Чехія) тощо.

2. Цинк-оксид-евгенольні цементи: "Эвгецент-В", "Эвгецент-П" (АО "ВладМиВа", Росія),"Endobtur" ("Septodont"),"Caryosan" ("Spofa Dental", Чехія) та ін.

4. Склоіономерні цементи: "Ketac Endo" "ESPE" (Німеччина), Endion ("VOCO", Німеччина) та ін.

Слід зазначити, що більшість ендогерметиків мають певні недоліки, а саме:

— цитотоксичність у пластичному вигляді та в процесі твердіння;

— розчинення та порушення крайового прилягання матеріалу до стінок кореневого каналу та герметичності його обтурації, що викликає мікропідтікання з патологічного вогнища;

— проникнення окремих компонентів матеріалу в періапікальні тканини та їх подразнення;

— неповна герметизація системи кореневого каналу;

— необхідність використання наповнювачів (філерів).

Слід також зазначити, що пасти, які містять формальдегід, справляють не тільки місцеву, а й системну токсичну дію. Формальдегід швидко накопичується в крові, лімфі, лімфатичних вузлах, печінці, селезінці, справляє алергійну дію, а також можливий тератогенний вплив. Тому застосування цих ендогерметиків зараз обмежене.

Пластичні нетвердіючі пломбувальні матеріали являють собою різні антисептичні пасти наоснові цинку оксиду, білої глини і гліцерину або вазеліну. До їх складу можуть входити різні антисептики (тимол, йодоформ, трикрезол тощо), сульфаніламідні препарати, антибіотики, ферменти, гормональні (кортикостероїдні) препарати, протизапальні нестероїдні речовини тощо. Ці пасти мають виражені антибактеріальні та протизапальні властивості, стимулюють регенерацію періодонта, їх недоліками є те, що вони не забезпечують достатнього герметизму кореневого каналу, проникні для тканинної рідини, розсмоктуються і вимиваються з каналу. Ураховуючи сказане вище, ці матеріали нині використовують лише для пломбування кореневих каналів молочних зубів.

З цієї групи паст найчастіше застосовують йодоформну, норсульфазолову, асфаліпову та ін.; ці пасти не тверднуть у кореневому каналі й швидко розсмоктуються. Відтак м'які антисептичні пасти застосовують для пломбування кореневих каналів молочних зубів, в яких розсмоктування кореня і пломбу вального матеріалу повинно йти паралельно.

Для прямого покриття пульпи рекомендують м'які пасти на основі гідроксиду кальцію: "Calcipulp" (Septodont), "Reogan Rapid" (Vivadent), "Calcicur" (VOCO), "Biopulp" (Electromet), "Calxyl" (VOCO).

Механізм дії гідроксиду кальцію . Після нанесення гідроксиду кальцію на раневу поверхню на ділянці контакту утворюється шар поверхневого колікваційного некрозу, обумовлений високолужною реакцією препарату ( рН 12,5). У підлеглому шарі пульпи розвивається незначне асептичне запалення . Внаслідок цього відбувається диференціювання фібробластів і клітин мезенхіми в одонтобласти, що утворюють колагенові волокна, які згодом мінералізуються в фібродентин ( предентин ). Уже через 7 днів спостерігаються ознаки створення мінералізованої речовини. Через 40 - 60 днів утворюється дентиновий місток( замісній дентин). Гідроксид кальцію підтримує в тканині пульпи місцеве лужне середовище, необхідне для формування дентину. При цьому йони кальцію з лікувальної кальцийгідроксидвмисної прокладки безпосередньо не беруть участь в утворенні дентину. Джерелом кальцію для мінералізації дентинного містка є кров.

Способи пломбування кореневого каналу. Залежно від засобів обтурації та методики їх застосування розрізняють кілька основних способів пломбування кореневих каналів:

— лише пластичними твердіючими пломбувальними матеріалами (силерами);

— штифтами в комбінації із заповнювачем (силером);

— гутаперчею.

Крім цього, існують різні способи використання гутаперчі для самостійного пломбування нею кореневих каналів.

Одноконусні способи:

— центрального штифта, або одного конуса;

— секційний.

Багатоконусні способи:

— холодної латеральної конденсації гутаперчі;

— гарячої латеральної конденсації гутаперчі;

— вертикальної конденсації гарячої гутаперчі;

— пломбування термопластифікованою гутаперчею (системи "Thermafil", "Quick-Fil" тощо).

Методика пломбування кореневого каналу пастами. Пасти вводять у канал за допомогою файла або кореневої голки; пасту розташовують вздовж голки вузькою ріпною смужкою і такої ширини, щоб вільно ввести в канал. У каналі коловими і поступальними рухами пасту ущільнюють у верхівковій частині й на стінкам, надлишок пасти (в устях) ущільнюють тугою спонжею— це сприяє кращому заповненню каналу.

Пломбування за допомогою каналонаповнювача. Введену в кореневий канал пломбувальну масу (пасту, фосфат-цемент й інші матеріали, що тверднуть) просувають та ущільнюють каналонаповнювачем, який приводять у дію бормашиною. Завершують пломбування конденсацією пломбувального матеріалу, над вустями каналу.

Методика. Проводять заключну іригацію і висушують корневий канал. На скляній пластинці замішують пломбувальний матеріал, набирають його файлом або кореневою голкою і вводять її в кореневий канал.

Мал.1 Методика пломбування кореневого каналу пастою з використанням каналонаповнювача:

1 — каналонаповнювач;

2 — паста;

3 — стоматологічний пінцет;

4 — ватна кулька;

5 — пов'язка

Наступні порції пломбувального матеріалу вводять у канал і коловими та поступальними рухами голки ущільнюють його у верхівковій частині. Порожнину кореневого каналу заповнюють пломбувальним матеріалом без пухирців повітря. Для заповнення широких кореневих каналів використовують каналонаповнювач (мал. 1). Ним набирають невелику порцію пломбувального матеріалу, вводять його в канал і включають бормашину на невеликих

обертах. Обережно, без особливого тиску просувають каналонаповнювач у глибину каналу й повільно, не виключаючи бормашину, виводять його з каналу. Маніпуляцію повторюють

кілька разів до остаточного заповнення кореневого каналу. Надлишок пломбувального матеріалу в устях ущільнюють тугою ватною кулькою, що сприяє його кращій конденсації та заповненню каналу. Порожнину зуба ретельно очищають від надлишків пломбувального матеріалу.

У разі пломбування кореневого каналу цементами (фосфат-цементом, полікарбоксилатним цементом) висушений канал спочатку змочують рідиною цементу за допомогою турунди. Далі

замішують цемент до напіврідкої консистенції — замішана цементна маса повинна стікати зі шпателя, витягуючись у тонку нитку. За допомогою кореневої голки порції цементу вводять у

кореневий канал і коловими рухами просувають у верхівкову частину. Перші кілька порцій просувають по стінці каналу, щоб не утворилася повітряна пробка. Якщо канал досить широкий,

доцільно також користуватися каналонаповнювачем. Пломбувальну масу в каналі ущільнюють у напрямку кореневого каналу. Усі ці маніпуляції необхідно проводити досить швидко —

протягом 1 — 1,5 хв, тому що цементи швидко твердіють.

Графологічна структура теми: «Класифікація матеріалів для пломбування кореневих каналів». З А К О Н С И С Т Е Н Ц І Є Ю М А Т Е Р І А Л У
Силери	Закупорюючі, фіксуючі матеріали, що мають пастоподібну консистенцію і заповнюють простір між штифтом і стінками каналу.
Філери	Наповнюючі, обтуруючі матеріали твердої консистенції (штифти).
З А С П О С О Б О М З А Т В Е Р Д І В А Н Н Я
Пластичні нетвердіючі матеріали	Антисептичні пасти, Біодент
Пластичні твердіючі матеріали	Евгедент, фосфат - цемент, парацин - цемент, ендодент, інтра-донт, гваякрил, цебаніт, амальгама, ін.
Тверді матеріали (штифти)	Пластмасові, металеві (срібні, титанові), гутаперчові.
З А Х І М І Ч Н О Ю Б У Д О В О Ю С И Л Е Р У
Фосфатні цементи	Фосфат-цемент, гідрофосфат-цемент, цинк-фосфатний це-мент, що містить срібло, ін.
Полікарбоксилатні цементи	Полікарбоксилатний цемент, Carbocement, Durelon, Selfast, ін.
Склоіономерні цементи	«Ketac-Endo-Aplicap», «Стіодент», «Endo-Jen», «Endion», ін.
Цинкооксиевгенолові цементи	«Ендобтур», «Каріосан», «Евгецент - В», «Евгецент - П», ін.
Пасти і суміші на осно-ві оксиду цинку та ев-генолу	Цинк-евгенолова паста (ex tempore), «Евгедент», «Естезон», «Ендометазон», «Ендофлас», «Пропілор», «Мепрозан», «Радіокал».
Матеріали на основі епоксидних смол	«Інтрадонт», «АН-26», «АН - Plus», «Бела Н», «Термасил», ін.
Суміші і пасти на осно-ві резорцин-формаліну	Резорцин-формалінова паста (ex tempore), парацин, «Форфе-нан», «Біопласт», «Z», «Резодент».
Пасти на основі гідрок-сиду кальцію	«Biocalex», «Sealapex», «Apexit», «Imbi Seal», «Vitapex, Endocal», інші.
Пасти на основі полі-мерів і пластичних смол	«Endo - Fill», «Diaket».
Пасти на основі фер-ментів, вітамінів, інших активних добавок	змішати кристалічний лізоцим 0,001г, масляний розчин вітаміну А (ретинолу ацетату) 3,44% 1мл та оксиду цинку 1,0г до утворення пасти; спиртовий розчин прополісу 10% 0,1мл; масляний розчин ретинолу ацетату 3,44% 1мл; окису цинку, щоб утворилась паста; каротоліну 0,1мл, оксиду цинку і дентину порівну до утворення пасти; інші пасти, що готуються ex tempore.
Пасти на основі фосфата кальція.	Фосфадент, Фосфадент-Био.

«Нетвердіючі пломбувальні матеріали.»

Вид	Склад, покази до застосування	Методика застосування	Представники
1.Пасти на основі антибіотиків і кортикостероідних препаратів.	Містять антибіотики, кортикостероіди, рентгеноконтрасний наповнювач. Мають антибактеріальну, протизапальну, протигрибкову дію.	Вносяться у кореневий канал на 3-5 діб.	«Септомиксин форте. «Septodont»
2.Пасти на основі метронідазола	Призначені для тимчасового пломбування сильно інфікованих кореневих каналів з анаеробною інфекцією. Використання цих паст дозволяє лікувати гострі періодонтити при герметично закритій порожнині зуба.	Вноситься у кореневий канал за допомогою каналонаповнювача під герметичну пов’язку. Пасту в каналі міняють щоденно до зникнення симптомів захворювання.	«Гринозоль» «Septodont»
3.Пасти на основі антисептиків тривалої дії	Містять сильнодіючі антисептики: тимол, креозот, йодоформ, камфору, ментол. Призначені для тимчасового пломбування каналів у дорослих при лікуванні пульпітів і періодонтитів, для постійного пломбування молочних зубів.	Мають дезинфікуючу дію, не викликають дизбактеріоза, стимулюють захисні властивості періодонта.	« Темпофор»(ментол, тимол,йодоформ, камфору, креозот).  З йодоформом : Йодент, Йодекс. З крезолом: Creidodent Pulpispad( камфора дийодтимол, парахлорфенол) Gangripulpe (трикрезол, йодоформ, резорцин)
4. Пасти на основі гідроокисі кальція.	Мають сильну лужну реакцію (рН-біля 12), володіють бактерицидною дією, стимулюють остео-, дентино- і цементогенез. Використовують для тимчасового пломбування при деструктивних формах періодонтиту, кісто гранульомах, радикулярних кістах.	Паста вноситься в кореневий канал після механічної і медикаментозної обробки за допомогою каналонаповнювача. При дестрнуктивних формах рекомендується виведення пасти за верхівку. Зуб закривають герметичною пов’язкою. Пасту в каналі замінюють новою порцією через 3-4 тижні після першого введення, а потім один раз у два місяці.	«Каласепт», «Sealapex», «Multi-Cal», «Tempkanal» З йодоформом: «Endokal», «Vitapex», Metapex З гідроксиапатитом: «Ultra Cal». З кортизоном: «Biocalex».