Спостереження і догляд за тяжкохворими

До тяжкохворих належать пацієнти з ускладненим перебігом захворювань, що не піддаються ефективному лікуванню і мають несприятливий прогноз.

Найчастіше тяжкохворі перебувають на ліжковому режимі, для чого використовують функціональні ліжка. Значною мірою перебіг і наслідки навіть досить складного захворювання визначаються якістю догляду за хворим, своєчасним і добросовісним виконання медсестрою призначень лікаря. Стан тяжкохворих може змінюватись у будь-який момент, тому вони потребують постійної уваги „ повинні перебувати під систематичним медичним наглядом протягом усього періоду тяжкого стану.

У блоках інтенсивної терапії і реанімаційних відділеннях по( медичної сестри розміщують безпосередньо в палаті.

Такі палати забезпечені моніторною апаратурою для постійного спостереження за діяльністю серцево-судинної і дихальної систем у тяжкохворих. У палаті наявні апарати для штучного дихання, дефібрилятор, наркозний апарат, електрокардіограф, ларингоскоп, набір і масок та інтубаційних трубок, повітроводів, електровідсмоктувач, інгалятор. Палата забезпечена централізованою подачею кисню. Також підготовлені набори медикаментів для надання екстреної допомоги при всіх невідкладних станах, стерильні набори для катетеризації магістральних вен, набори для плевральних, люмбальних функцій, лапароцентезу. Наявне все необхідне для виконання маніпуляцій і процедур.

На кожного пацієнта реанімаційних відділень і блоків інтенсивної терапії щоденно заводять листок інтенсивного спостереження і терапії, де всі призначення розписані лікарем і виконуються медичною сестрою погодинно. У разі потреби у таких випадках у будь-яку годину здійснюють лабораторні дослідження.

Медичний персонал повинен регулярно стежити за зовнішнім виглядом пацієнта, станом центральної нервової системи (притом­ність./непритомність, адекватна поведінка), станом дихальної систе­ми (частота, глибина, ритм дихання, патологічні типи ядухи), ста­ном серцево-судинної системи (частота, ритм, наповнення і напруження пульсу, ЦВТ, добовий, денний, нічний діурез, водний баланс), станом сечової системи (діурез), станом травного тракту (випорож­нення, відходження газів), температурою тіла, кольором шкірних покривів і видимих слизових оболонок. Про всі виявлені відхилення під норми медична сестра повинна повідомити лікаря.

Особливо ретельного догляду вимагають тяжкохворі, які тривалий час перебувають на ліжковому режимі. У таких пацієнтів довгочасне перебування в ліжку може призвести до порушень функції серцево-судинної системи, органів дихання, сечовиділення і травлення, спричинити зміни психіки, виникнення пролежнів. Для за­побігання цим хворобливим станам слід скрупульозно дотримувати заходів загального догляду: особистої гігієни, комплексу заходів з профілактики пролежнів, санітарно-гігієнічного і лікувально-охоронного режимів.

Необхідно завжди пам'ятати, що процес забезпечення всіх еле­ментів особистої гігієни у тяжкохворих є надзвичайно важливим.

Систематичного догляду потребують тяжкохворі у збудженому стані. При непокорі таких пацієнтів фіксують до ліжка поясами, обов'язково повідомляють лікаря, який у разі потреби викликає психіатра або психіатричну бригаду станції швидкої допомоги.

Складним та індивідуальним питанням є харчування тяжкохво­рих. Якщо хворий може самостійно їсти, медична сестра допомагає йому в цьому. При неможливості фізіологічного харчування засто­совують штучне харчування за призначенням лікаря.

Вологе прибирання здійснюють двічі на день, а за потреби — частіше. Проводиться кварцування палат і провітрювання. Гене­ральне прибирання здійснюють не рідше одного разу в тиждень.

Пацієнти повинні бути забезпечені достатньою кількістю . тільної і натільної білизни, пелюшок. Доцільніше в таких пащ використовувати одноразову білизну.

Для медичного персоналу в таких відділеннях мають бути обладнані роздягальні, душові, кімнати для психологічного розвантаження.