Спостереження і догляд за пацієнтами з порушенням кровообігу, тяжкохворими і хворими, які вмирають Організація відділень реанімації та інтенсивної терапії в лікувальних закладах

Служба реанімації та інтенсивної терапії може існувати як самостійна структурна одиниця або перебувати у складі анестезіологіч­них відділень.

Виділяють такі організаційні структури відділень реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ):

1. відділення анестезіології і реанімації з палатами для реанімації та інтенсивної терапії. Створюють у великих багатопрофільних лікарнях, у яких є хірургічні відділення (не менше як 60—70 ліжок);

2. група анестезіології і реанімації. Складається з лікаря-анестезіолога-реаніматолога та 2 медсестер-анестезистів;

3. відділення (центр) реанімації та інтенсивної терапії. Створюють при великих багатопрофільних лікарнях на 800 ліжок і більше.

Основні завдання служб анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії:

• надання екстреної реанімаційної допомоги хворим, які перебувають у критичному стані;

• проведення комплексу заходів з інтенсивної терапії у хворих з порушенням життєво важливих функцій та інтенсивного спостереження за ними;

• забезпечення знеболювання і безпеки проведення хірургічних втручань, профілактики і лікування можливих порушень гомеостазу н ранній післяопераційний період;

• навчання медичного персоналу лікувального закладу методів надання невідкладної і реанімаційної допомоги хворим, які перебувають у критичному стані.

Обов'язки медичної сестри відділень реанімації та інтенсивної терапії

До обов'язків медичної сестри ВРІТ входять: безперервне спос­тереження за станом хворих (оцінювання свідомості, положення в ліжку, стану шкірних покривів і видимих слизових оболонок); оці­нювання ефективності самостійного дихання, його частоти; вимірювання основних параметрів гемодинаміки (пульс, АТ, ЦВТ, ЕК тощо); термометрії; участь у моніторному спостереженні; проведен­ня інфузійної терапії згідно 3 призначенням лікаря, виконання Ін'єкцій; контроль за балансом рідини (врахування діурезу, перорального вживання і парентерального введення рідини, втрат ріди­ни через зонд, дренажі тощо); участь у зондуванні травного тракту; застосування ендоскопічних та інших методик діагностики і лікування, оксигенотерапії, інгаляцій, підтримання прохідності дихаль­них шляхів (відсмоктування мокротиння через ендотрахеальну труб­ку, трахеостомічну трубку); катетеризація сечового міхура, прове­дення клізм; накладання банок, гірчичників, використання міхура з льодом, грілки; догляд за шкірою, профілактика пролежнів; догляд за ротовою порожниною, очима, носом, вухами; підготовка до використання наборів для катетеризації магістральних вен, трахеотомії, епідуральної і спинальної пункції, пункції плевральної і черевної порожнини і асистування лікареві; контроль за станом операційної рани (заміна пов'язок, просякнених кров'ю); стерилізація апаратури; дезінфекція, передстерилізаційне очищення використаного інструментарію, предметів медичного призначення; узяття крові для лабораторних досліджень; узяття біоматеріалів для лабораторних досліджень; відсмоктування ексудату з плевральної порожнини; визначення групи крові і резус-фактора, її індивідуальної і біологічну сумісності (під контролем лікаря), переливання крові та її компонентів; підготовка і контроль за роботою контрольно-діагностичної і кувальної апаратури; участь у проведенні серцево-легеневої реанімації; знання фармакодинаміки, побічних ефектів, ускладнень, праві, вживання, зберігання, обліку і застосування препаратів, що використовуються в роботі; ведення відповідної медичної документації.

Медична сестра не тільки виконує лікарські призначення, а здійснює постійне спостереження за пацієнтами, оцінює їх стан. Вона повинна мати досвід діагностики гострих станів, ускладнені що загрожують життю, вміти негайно почати лікування.