IV. Механізм дії

Під час замішування порошку та рідини поліакрилова та винна кислота за наявністю води взаємодіють зі склом за типом кислотно-лужної реакції. Сполучення цементу з твердими тканинами зубів зумовлено механічним та хімічним механізмами – хімічним сполученням сополімерної кислоти з гідроксиапатитом, таким чином, адгезивне сполучення з чистими поверхнями емалі та дентину з’являється шляхом утворення хелаційних зв’язків з кальцієм.

V. Алгоритм проведення:

1. Ізоляція відпрепарованої каріозної порожнини від ротової рідини (застосування кофердаму, ватні валики та слиновідсмоктувач).

2. Антисептична обробка каріозної порожнини (0,02% водний хлоргексидин, гіпохлорит натрію 1,5-3,0%).

3. Якщо гострий глибокій карієс, то накладаємо лікувальну прокладку на основі гідроксиду Са.

4. Обробка каріозної порожнини кондиціонером (10 сек.), якщо потрібно.

5. Промивання каріозної порожнини.

6. Поверхня цементу і емалі повинна мати матовий блиск.

7. Пересушування приводе до післяопераційної чутливості.

8. Висушування каріозної порожнини (повітря з пістолету, ватні кульки).

9. На паперову або пластмасову пластинку наносять рідину та порошок у співвідношенні 1:1 (1 мірна ложка на 1 краплю) або за спеціальною інструкцією

10. Порошок ділять на 2 частини

11. Замішують ½ порошку з рідиною до гомогенної консистенції

12. До цієї маси домішують другу частину порошку цементу

13. Потрібну кількість цементу вносять до каріозної порожнини однією або двома порціями з деяким надлишком.

14. Проводять моделювання пломби за допомогою гладилки

15. Твердіння матеріалу відбувається в середньому 2-3 хв.

16. Після затвердіння проводять заключну обробку пломби (фініри, поліри, карборундові головки).

17. Покриття пломби захисним лаком (для запобігання дегідратації матеріалу).

VI. Помилки та ускладнення

1. Погана ізоляція каріозної порожнини від слини (випадіння пломби)

2. Розтріскування пломби та відлом (провели заключну обробку у перше відвідування та не захистили захисним лаком)

3. Значне стирання та кришіння пломби (використання стеклоіономерних цементів для пломб каріозної порожнини з високим жувальним навантаженням І, ІІ, IV класів)

4. Вторинний карієс

5. Післяопераційна чутливість (пересушування каріозної порожнини)

6. Підвищення прикусу (лікар не перевірив оклюзію)

7. Невідповідність естетичним вимогам

4. Перелік теоретичних питань

1. Складники яких цементів стали основою для створення склоіономерних цементів (СІЦ)?

2. Подати класифікацію СІЦ.

3. Які вимоги до СІЦ ?

4. Назвіть склад СІЦ.

5. Які позитивні та негативні властивості СІЦ?

6. Вкажіть на можливі ускладнення при порушенні правил приготування СІЦ хімічного тверднення?

7. Які інструменти застосовують для змішування СІЦ хімічного тверднення?

8. Викладіть особливості пломбування СІЦ хімічного тверднення каріозних порожнин різних класів за Блеком.

9. Які інструменти застосовують для внесення СІЦ хімічного тверднення в каріозну порожнину?

10. Які інструменти застосовують для ущільнення СІЦ хімічного тверднення в каріозну порожнину?

11. Вкажіть на можливі ускладнення припорушенні правил пломбування СІЦ хімічного тверднення?

12. Викладіть особливості пломбування СІЦ світлового тверднення каріозних порожнин різних класів за Блеком.

13. Вкажіть на можливі ускладнення при порушенні правил пломбування СІЦ світлового тверднення?

14. Особливості шліфування і полірування пломб із СІЦ.

15. Склад, фізико-хімічні властивості компомерів.

16. Позитивні та негативні властивості компомерів.

17. Показання до застосування компомерів.

18. Методика виготовлення та пломбування каріозних порожнин компомерами.