Модуль 2. «Пломбувальні матеріали та ендодонтія»

Змістовий модуль 3. «Пломбувальні матеріали».

Тема 4. «Склоіономерні цементи. Склад, властивості, позитивні та негативні якості, показання до застосування. Поняття контактного пункту, значення його порушення в патології пародонту. Стоматологічні аксесуари для його відновлення. Шліфування та полірування пломб: інструменти, засоби, методика.».

1. Актуальність теми. Останнім часом склоіономерні цементи (СІЦ) стали дуже популярними серед стоматологів, що пов’язано з добрими фізико-механічними властивостями пломбувального матеріалу. Великою перевагою цих цементів є тривале виділення фтору, який справляє протикаріозний вплив. Знання видiв i властивостей цементiв/компомерів, методик пломбування карiозних порожнин дозволить студентам правильно обрати той чи iнший рiзновид матеріалу для пломбування. Дотримання всiх правил роботи з цементами/компомерами сприятиме вiдновленню анатомiчної форми зуба, його фiзiологiчної функцii та продовжить термiн “служби” пломби.

2. Навчальні цілі заняття. Оволодіти методикою роботи з склоіономерними цементами та компомерами

Конктетні:

2. Ознайомитись: зі складом, властивостями та показаннями до застосування склоіономерних цементів та компомерів; з методикою приготування Конкретні:

Знати:

• класифікацію цементів;

• cклад, фізико –механічні властивості склоіономерних цементів;

• склад, фізико – механічні властивості компомерів;

• показання до застосування склоіономерних цементів;

• показання до застосування компомерів;

• методику приготування та пломбування СІЦ;

• методику приготування та пломбування компомерами.

Вміти:

• зробити правильний вибір матеріалу залежно від клінічної ситуації;

• замішувати та готувати пломби із СІЦ згідно з інструкцією;

• пломбувати каріозні порожнини СІЦ ;

• замішувати та готувати пломби із компомерів згідно з інструкцією;

• пломбувати каріозні порожнини компомерами ;

• оволодіти навичками маніпуляцій при роботі з СІЦ та компомерами.

3. Зміст навчального матеріалу

Склоіономерні цементи створені шляхом поєднання властивостей силікатних та полі акрилових систем. Звичайно вони належать до матеріалів типу «порошок-рідина». Порошок цементу являє собою дрібнодисперсне алюмосилікатне скло, яке складається з тонко розмеленого скла фторсилікату та алюмінію з розміром часточок близько 25-40 мкм. Крім того, для підвищення міцності в нього можуть бути введені цинку оксид, порошок срібла тощо. Рідина являє собою 50% водний розчин сополімеру поліакрил-ітаконової або іншої полі карбонової кислоти, який містить близько 5% винної кислоти. Сполучення цементу з твердими тканинами зубів зумовлено механічними та хімічними механізмами- хімічним сполученням сополімерної кислоти з гідроксиапатитом . Одночасно з утворенням водневих зв'язків полярних структурних елементів мономеру відбувається хелатинізація іонів кальцію твердих тканин зубів. Таким чином, адгезивне сполучення з чистими поверхнями емалі та дентину з'являється шляхом утворення хелаційних зв'язків з кальцієм. Склоіономери мають досить хороші фізико-механічні властивості, їх міцність разі стискування поступово зростає і досягає через 24 год після замішування 90-180 МПа, а у разі згинання – 6-8МПа. Модуль пружності матеріалу дорівнює приблизно – 7МПа, цемент малорозчинний у воді і дуже добре зберігається у порожнині рота. Однак під впливом повітря він пересихає, розтріскується, тому з метою запобігання руйнуванню у порожнині рота його поверхню рекомендують покривати спеціальними лаками. Склоіономерні цементи не чинять подразнюючої дії на пульпу і мають добру адгезію (до8-12МПа) до стінок порожнини. Внаслідок тривалого (приблизно 1 рік) дифузійного вилужування із скла цементу фториду та засвоєння його емаллю і дентином вони справляють проти каріозний вплив. Це зумовило широке використання склоіономерів як ізолюючих прокладок під постійні пломби з інших матеріалів. Подальше вдосконалення склоіономерних цементів було пов'язано з використанням , крім кислотно-лужного, й інших механізмів їх тверднення. За рахунок модифікації кінцевих молекул полі акрилової кислоти та введення до складу цементу активаторів та ініціаторів (камфароквінон) світлого тверднення вдалося створити матеріали, у яких додатково відбувалась реакція полімеризаці поліакрилової кислоти. Це дозволило значно поліпшити міцність матеріалу. Для повної полімеризації до складу склоіономеру була введена й хімічна каталізуюча система. Таким чином, були створені матеріали, які мали потрійний механізм тверднення: кислотно-лужний, як і всі склоіономери, швидкої світлової полімеризації та хімічно активованої полімеризації. Переваги склоіономерних цементів: висока хімічна адгезія (8-12 МПа) до твердих тканин зубів та пломбувальних матеріалів; тривале виділення фтору (проти каріозна дія); не токсичність для пульпи і відсутність потреби кислотного протравлювання твердих тканин зубів. Ці якості й зумовили широке застосування склоіономерів як ізолюючих прокладок для пломбування каріозних порожнин та не каріозних дефектів, для утворення основної маси реставрацій зкомпозитів (“Sandwich”- техніка), для фіксації незнімних ортопедичних та ортодонтичних конструкцій.

Класифікація склоіономерних цементів за призначенням:

Для цементування (лютингові).

Реставраційні:

• естетичні;

• зміцнені.

Для прокладок.

• лінійних (лайнінгових);

• базових (базоволайнінгових).

Пломбування каріозних порожнин постійних зубів склоіономерними цементами

І. Матеріальне забезпечення

1. Комплект стоматологічних інструментів для обстеження та лікування зубів

2. Ватні кульки, валики, кофердам, слиновідсмоктувач

3. Паперові або пластмасові пластинки для замішування

4. Антисептичний розчин (гіпохлорит Na 1,5-3%, хлоргексидин водний 0,02%)

5. Склоіономерний цемент („Jen-Fil”, „Ketak-molar”, „Kavitan”, “Цеміон-РХ” та ін.)

ІІ. Базовий рівень знань

Необхідно знати показання до застосування стеклоіономерних цементів, техніку приготування та техніку пломбування цими матеріалами.

ІІІ. Показання та протипоказання

Показання:

1. Використовують як ізолюючі прокладки для порожнин будь якого класу

2. Пломбування каріозних порожнини І, ІІІ, V класів

3. Пломбування кореневих каналів

4. Використання стеклоіономерних цементів для проведення “Sendvich”-техніки

5. Пломбування молочних зубів

6. Фіксація незнімних ортопедичних та ортодонтичних конструкцій, анкерних штифтів

7. Тимчасове пломбування

8. Нарощування культі

Протипоказання:

1. Порожнини ІІ класу, великі порожнини І, IV класу