1. Що таке закон та яка різниця між законами людськими та законами Божими

Люди живуть за законами природи, виконуючи їх кожен день упродовж всього нашого життя.

Зі збільшенням населення уряди почали створювати закони, щоб регулювати ту велику кількість проблем і ситуацій, які виникали. Римське право, англійська та американська правові системи базуються на Слові Божому. Багато людей, які писали правове законодавство, знаходили істину в Слові Божому і відповідно до нього формулювали основні державні закони.

Кожна держава, народ, релігія мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.

Запам’ятай!

Головним державним законом в Україні є Конституція. Конституція України – головний Закон життя громадянина, правила поведінки людей у державі. Конституція – це дороговказ тобі, юний друже, твоїм близьким, усій твоїй родині на шляху до щасливої України.

За час свого існування люди відкрили і створили багато законів. Одні з них вже не діють, інші – переосмислюються, вдосконалюються. Тобто можна сказати, що людські закони – недосконалі.

Проте існують і такі закони, які не втратили своєї цінності та важливості донині. Які ж це закони?

Сам Бог дав нам ці закони, щоб ми жили за ними, а духовні закони описані в книгах Мойсея – перших п’яти книгах Біблії. Висновок ми знаходимо у Десяти Заповідях, які пояснюють нам, що таке зло і що таке добро – і вчать нас робити добро, а не зло (2М.20).

Господні закони є незмінні.

Вони були взяті за основу при складанні законодавств різних країн.

2. Десять Заповідей Бога

Біблійна історія

На горі Синай Бог уклав Заповіт з ізраїльтянами. Він дав їм заповіді, але наполягав на тому, щоб у відповідь вони виявили послух через дотримання Його закону.

Мойсей – видатний вождь ізраїльтян, котрий вивів їх із єгипетського рабства. Він провів народ через пустелю до гори Синай, де Мойсей і мав зустріч з Богом, в той час коли народ стояв одаль від гори і не мав права наблизитися до неї. У той час небо освітлювали блискавки, було чути гуркіт грому і гучні звуки сурми. Уся гора Синай була ніби вкрита димом. Люди сильно налякалися, і лише Мойсей зійшов на гору, щоб там розмовляти з Богом.

Бог виклав Свої вимоги, висловлені, зокрема, у Десяти Заповідях (Декалозі). Це були основні правила стосовно того, як потрібно ставитися до Бога та один до одного; виконання цих заповідей очікував від ізраїльтян Бог.

Заповіді Божі

I. «Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!»

Є тільки один правдивий і живий Бог. Ми не повинні мати інших богів, крім Нього. Давши людині Свій закон, Господь нагадує нам, що Він є нашим Богом. Він дав нам життя. Він звелів землі, щоб на ній виростало все необхідне для нашого повсякденного життя.

Господь — величний Творець, Який створив усе, і нас у тому числі. Бог хоче бути на першому місці у нашому житті.

II. «Не роби собі різьби і всякої подоби [Бога]…»

У часи Старого Заповіту було поширене поклоніння ідолам. І навіть у наш час мільйони людей поклоняються їм.

На відміну від ідолів живий істинний Бог все бачить, чує, говорить і відповідає нам, все знає, все може, ніким не був створений, непохитний, підтримує людину і дає їй сили, Бог всюди присутній. Він — спасає.

Бог — це Дух. Ми не можемо бачити або торкатися Його.

III. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно,…»

Призивати Ім'я Бога «марно» означає застосовувати Ім'я Бога просто так, згадувати Його у прокльонах.

Кожний, хто промовляє Ім'я Господа, не задумуючись над цим чи просто для зв'язку слів, зловживає Ним.

IV. «Пам'ятай день суботній, щоб святити його!»

Слово «субота» означає «відпочинок». Бог створив світ за шість днів, а сьомого дня відпочив. Він благословив сьомий день відпочинку.

Бог має на увазі, що днем відпочинку повинен бути той день, коли ми відкладаємо всяку роботу і шануємо Господа.

У цей день ми можемо відвідати церкву, читати Слово Боже, молитися, допомогти комусь.

V. «Шануй свого батька та матір свою,…»

Шанувати — означає любити, поважати і слухати. Любити — це не просто казати: «Я тебе, мамо (тату), люблю», а довести на ділі — чимось допомогти.

VI. «Не вбивай!»

Ця заповідь означає, що людина не має права відбирати життя в іншої людини, яке Бог дав і лише Він має право забрати його; не повинна ображати творіння Боже, не знущатися; не вбивати словом (не прозиватися).

Коли ми ображаємо кого-небудь чи насміхаємося над кимсь, то наносимо цій людині велику рану. А Богові це не подобається.

Народна мудрість говорить: «Рана, нанесена ножем, гоїться, а язиком — ні».

VІI. «Не чини перелюбу»

Ця заповідь для одружених. Вони повинні любити один одного, допомагати, і ні в якому разі (тобто за будь-яких обставин) не покидати один одного, зберігати подружню вірність.

VІIІ. «Не кради»

Вкрасти — означає взяти без дозволу те, що тобі не належить. Звичайно, крадуть через те, що хочуть отримати більше, ніж потрібно людині, або для того, щоб не працювати.

IX. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!»

Говорити неправду означає: обманювати, пускати плітки.

Неправдиве свідчення — коли хтось каже неправду про іншого. Наприклад, вас звинуватили в крадіжці (хоча ви цього не робили), або розповіли про вас історію, яка з вами ніколи не траплялась.

X. «Не жадай…»

Не будь жадібним, не жадай. Заздрити — означає мати сильне бажання отримати собі те, що належить іншому. Біблія це називає гріхом.

Ми можемо захоплюватись речами, які є у наших друзів, а у нас нема. Але бажання мати ці речі неправдивим шляхом — це гріх.

Дай відповідь:

1. Як називаються правила, які допомагають жити в мирі з Богом і людьми?

2. Через кого Бог дав заповіді ізраїльському народу?

3. Як називалась гора, де Мойсей отримав заповіді?

5. На чому були написані заповіді?

6. Чому важливо дотримуватися Божих заповідей?

7. Чи знаєш ти людей, які дотримуються Божих заповідей?

8. Чи виконуєш ти заповіді Божі?

Перевір себе!

Прочитай наведені нижче оповідання і визнач, до якої заповіді відноситься кожне з них.

1

У одного багатого чоловіка була велика кількість працівників. Його старша дочка мала одну погану звичку: вона при будь-якій можливості казала: «О, Боже мій!» Батькові це не подобалось і він дуже часто казав їй, щоб не зловживала іменем Господнім.

— О, тату, — звичайно відповідала вона, — ви надаєте цьому надто серйозного значення, я ж це роблю не через злі думки, і тому це не може бути гріхом.

Одного разу вранці господар скликав усіх своїх слуг і сказав:

— Сьогодні я прошу вас допомогти мені зробити щось особливе, я вам за це добре заплачу. Займаючись своєю роботою, ви цілий день, з раннього ранку, час від часу голосно кличте: «Маріє! Маріє!» (Так звали його дочку) А коли моя дочка запитає, що ви від неї хочете, кажіть: «Ой, нічого, ми просто так кажемо, ми тебе не кликали.»

Вранці Марія пішла до комори, щоб видати служницям продукти на обід, як раптом почула з кімнати: «Маріє! Маріє!» Вона швидко побігла наверх:

- Що трапилося? Для чого ви мене кликали?

— О, нічого! Нічого! Ми це просто так сказали, — відповіли служниці.

Марія з незадоволенням зачинила двері. Як раптом почула з кухні: «Маріє! Маріє!» На кухні їй відповіли те саме, що й у кімнаті. Вона помітила, що служниці ледь стримуються від сміху. Раз за разом то зверху, то знизу чулося: «Маріє! Маріє!»

Марія розсердилася і, тупнувши ногою, почала вимагати пояснення, чому вони весь час її кличуть.

— Ми над цим не задумувалися, — відповідали слуги та служниці.

Але дуже швидко Марія вже не могла їх терпіти, і вона побігла в кабінет до батька.

— Що з тобою, моє дитя? — запитав лагідно батько. — У тебе такий схвильований вигляд.

- Для цього у мене достатньо причин! — закричала вона і почала розповідати батькові, як його працівники над нею насміхаються.

- Ой, — сказав батько, — але ж вони роблять це, зовсім не маючи злих думок. Вони просто не задумуються над цим.

Тут дочка почала плакати:

— Твоя прислуга так нешанобливо зі мною поводиться, а ти ще радієш та схвалюєш це.

— Маріє, Маріє, — перервав її батько, — я не розумію, чому я повинен покарати цих людей лише за те, що вони тебе кличуть? А ти думаєш, що великий, святий Бог не покарає тебе за те, що ти постійно призиваєш Його Ім’я, навіть не думаючи про Нього.

Слова батька дуже вразили Марію, вона дуже плакала і з тих пір слідкувала за тим, що говорила. Протягом деякого часу вона ще промовляла Ім’я Боже надаремно, але тут же просила у Господа прощення.

2

Це було в роки Другої світової війни. У час, коли панувала така ворожнеча, привели матір і двоє її дітей на розстріл. Чоловіка відпустили, бо він був іншої нації. Спочатку він відійшов, але, коли його сім’ю повели на страту, то підійшов і став поруч із ними.

5. Доля моєї дружини і моїх дітей — моя доля, — сказав чоловік. — Вони помирають, значить і мені нема чого жити.

Озвірілі вбивці були зворушені такою вірністю і відпустили їх всіх.

3

Одного разу 10-тирічний хлопчик на ім’я Дмитро почув розмову дорослих про рахунки, які належить оплатити. І тоді він задумав написати своїй мамі рахунок за ту роботу, яку виконає він для неї. Дмитрик підбіг до мами сказати про свій намір. Мама погодилася, і хлопчик з великою старанністю взявся за роботу.

Цілих три дні він намагався допомагати дома у всьому: ходив у магазин, виносив сміття, прибирав у кімнаті, няньчив братика. І от в суботу Дмитрик старанно склав рахунок, який наступного ранку тихенько поклав мамі на стіл. Він мав такий зміст:

1. За те, що приніс вугілля 1 грн.

2. За те, що приніс дрова 1,5 грн.

3. За те, що ходив у магазин 1 грн.

4. За те, що приніс води 1 грн.

5. За прибирання кімнати 1,5 грн.

6. За те, що був зразковим хлопчиком 1 грн.

Всього: 7 грн.

Через годину Дмитрик зазирнув у мамину кімнату. Мами там не було. На столі лежали гроші, і поруч згорнений вчетверо папірець. З радістю хлопчина взяв гроші і вибіг у двір. Його радість була настільки великою, що він навіть не став рахувати грошей, а поклав їх разом із папірцем у кишеню. Хлопчик став підстрибувати навколо дерева: адже у нього тепер були власні, зароблені гроші!

Та раптом Дмитрик згадав про папірець, який лежав біля грошей. Він, діставши його з кишені, розгорнув і почав читати. От що там було написано:

Рахунок

Дмитрик винен мамі:

1. За щасливе життя протягом 10 років нічого

2. За догляд за ним під час хвороб нічого

3. За його харчування нічого

4. За одяг та взуття нічого

5. За іграшки та солодощі нічого

6. За материнську любов та доброту нічого

Всього: нічого

Коли хлопчик прочитав цей рахунок, його очі наповнилися слізьми, а губи затремтіли. Він швидко поспішив у будинок, забіг на кухню і кинувся мамі на шию, і схлипуючи, сказав:

6. Дорога матусенько! Я був просто негідним хлопчиком, коли захотів отримати від тебе плату за свою маленьку роботу. Прошу, прости мені. Я буду щиро робити для тебе все хороше протягом усього свого життя.

Дмитрик повернув мамі всі гроші і всім своїм життям намагався виправдати свою обіцянку. Надалі мама отримувала лише радість від свого сина.

4

Хлопчик на ім’я Авраам, будучи малим, жив із батьками в лісі, в маленькій хатині з крихітними вікнами. У нього не було ні паперу, ні олівців, і довгий час він не мав змоги відвідувати школу. Вдома хлопчик навчився читати. Замість дошки у нього була дерев’яна лопата, а замість крейди — шматок вугілля. Чи сподобалося б вам таке життя?

5

Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійку і Тетянці, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, поки тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав вазон, який і розбився. «Ой, як шкода!» — вигукнула Тетянка і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Тетянку із зламаною квіткою в руці, сказав: «Доню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон». «Таточку, не сердься», — сказала вона. «Бачиш, — відповів тато, — тепер я не можу взяти тебе в сад, ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував». Дівчинка, опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати, і зі слізьми на очах він підійшов до тата і сказав: «Ні, таточку, це не Тетянка зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома». Тато обійняв своїх дітей і сказав: «Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості, як зараз; бо я бачу любов між вами.

Дай відповідь:

• Чому заповіді, записані в Біблії, вчать вшановувати одного Бога?

• Чому лихослів’я є гріхом?

• Як найкраще виявити вшанування Бога?

• У чому полягає послух батькам?

• Чи можна красти, коли ніхто не бачить?

Перевір себе!

1. Що таке закон?

2. Від кого ти довідуєшся про закони, які потрібно виконувати?

3. Яка різниця між законами людськими та законами Божими?

4. Назви і поясни заповіді, які найкраще запам’яталися.

5. Яку заповідь, на твою думку, найважче виконувати, а яку найлегше? Чому?

6. Чи знаєш ти людей, які виконують заповіді Божі?

7. Як називають людей, які живуть за Божими законами?

8. Що очікує тих людей, які не виконують законів людських і законів Божих?

9. Чи знаєш ти, що трапилося з людьми, які порушили закони, встановленні в нашій державі?