1.Що таке праведність?

Один чоловік вирішив жити по-новому. Він почав вірити в Бога. Ім’я Господа він промовляв з повагою, завжди в неділю та у свята відвідував у храмі службу, шанував своїх батьків і всіх людей похилого віку, був вірний своїй дружині та любив її та своїх дітей, перестав зловживати алкоголем, палити та лихословити, не крав, не обманював, у думках не бажав нічого чужого. А коли траплялося, що він ненароком грішив, то щиро просив у Бога й у людей вибачення та старався більше так не чинити. Люди, які знали цього чоловіка, спочатку здивувалися, а потім стали називати його праведником. Його життя примушувало їх міняти своє життя.

Дай відповідь:

• Що спонукало чоловіка змінити життя?

• Як він почав жити?

• Що зробили оточуючі?

• Що таке вірність Богові?

• Чи відомі тобі люди, які живуть праведним життям?

Біблійна історія

Потоп

Нащадки Адама і Єви поступово заселяли землю. Але на роді людському лежало тавро первородного гріха. Людина важкою працею муси­ла здобувати хліб насущний, у її серці звили собі гніздо злоба й підлота. Люди губили самі себе, убивали й грабували одні одних у нескінченних війнах. На землі панували насильство, злочини, і в тому сум'ятті ніхто не прислухався до застережливого голосу Творця.

Господь шкодував, що створив людей на землі, і всім серцем вболі­вав за злочини роду людського. Він намірився вигубити все живе на сві­ті: і людей, і тварин,— щоб покласти край їхньому гріховному існуван­ню. Однак він не хотів, щоб усе його творіння зникло безслідно. Сподівався, що нове покоління людей і тварин буде покірнішим і влаш­тує все на світі краще, щасливіше.

Серед грішників тільки Ной, муж праведний, заслуговував на ласку Господа. У Ноя було троє синів: Сім, Хам та Яфет, які також не зійшли з праведної путі. За велінням Бога Ной збудував ковчег (великий корабель) із дерева гофер і всі щілини в ньому позаливав смолою. Довжина ковчега сягала трьохсот ліктів, ширина — п'ятдесяти і висота — тридцяти. І було в ньому три па­луби і тільки одне вікно й одні двері. За допомогою синів Ной закінчив ковчег, хоча йому на той час було вже шістсот років.

Коли Бог побачив, що ковчег готовий, то сповістив, що нашле на землю потоп. Він вирішив урятувати тільки Ноя і трьох його синів з жін­ками. Бог наказав Ноєві: «Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її. Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі» (Буття 7:2).

Ной забрав у ковчег звірів, навантажив запаси харчів і Бог замкнув за ним двері. Через сім днів почалася злива, яка тривала со­рок днів і сорок ночей. Вода прибувала й прибувала, доки не залила усю землю, і навіть найвищі гори поринули у водяному вирі. Загинуло все живе — люди, звірі, птахи. Тільки Ноїв ковчег разом з його родиною і тваринами погойдувався на поверхні водяного безмежжя.

Нарешті дощ стих, але вода спадала дуже повільно; ще протягом ста п'ятдесяти днів не видно було ані клаптика суші. На сьомий місяць ковчег осів на горах Араратських, а на десятий з води показалися вершини гір.

Ной очікував ще чотирнадцять днів, а потім випустив через вікно ворона, щоб пересвідчитися, чи знайде той сушу. Але птах незабаром прилетів назад у ковчег. Тоді Ной випустив голубку, та й вона поверну­лася, не знайшовши місця для відпочинку. Через сім днів він випустив її вдруге, і вона повернулася з маслиновою гілкою в дзьобі, а це означало, що на землі вже подекуди виступила з води суша.

Ной зачекав ще сім днів і втретє випустив на волю голубку, і вона не повернулася, бо земля висохла.

Ной вийшов з ковчега і спорудив жертовника, щоб принести своєму Бого­ві жертву в подяку за порятунок. Господь постановив, що ніколи більше не каратиме роду людського потопом, і на знак віковічного союзу з усіма істотами, що живуть на землі, повісив на небі променисту дугу семибарвної веселки.

Ной знову насадив виноградник, став обробляти землю і розводити худобу.

Дай відповідь:

1. Розкажіть, що спонукало Бога покарати людство всесвітнім потопом?

2. Чому Бог вирішив урятувати лише Ноя та його родину?

3. На що сподівався Бог, залишаючи живими кращих із людей?

4. Що, за Біблією, означає веселка на небі?

5. Як ви гадаєте, чому саме веселка стала символом примирення Бога з людьми, а не дощ, сніг, туман чи якесь інше явище природи?

6. Як, на твою думку, мають вести себе люди, щоб жити у злагоді з Богом?

Це цікаво!

Величина ковчегу відповідає розмірам сучасного океанського танкера. Декілька експедицій вирушили на пошуки залишків Ноєвого ковчега в горах Арарату, на території сучасної Туреччини.

Веселка з'являється на небі, коли падає дощ, її можна побачити лише дивлячись на дощ, коли позаду світить сонце. У ній відображається спектр кольорів - від червоного з одного боку до фіолетового - з іншого.

Ной – євр. «спокій». Син Ламеха, внук Мафусала, народився близько 1056 р. після створення світу і був людиною праведною і непорочною. Саме тому, коли Бог вирішив знищити грішне людство, він уклав угоду з Ноєм і наказав йому побудувати ковчег для спасіння. Коли наступив потоп, Ною було 600 років. Він увійшов до ковчегу з жінкою, трьома синами та їх дружинами; взявши ще тварин чистих і нечистих. Бог наказав Ноєві: «Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої – двоє: самця та самицю її. 3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі» (1М.7:2-3).

Ной став «став спадкоємцем праведности, що з віри вона» (Євр.11:7).

Ной мав синів Сима, Хама і Яфета. У Книзі Буття сказано, що Сим був прабатьком семітських народів світу, таких як араби та юдеї. Хам – прабатьком чорношкірих африканських націй, а Яфет - прабатьком більшості народів, які нині населяють країни Європи та Індію.

Потоп – «Ноєві води» (Іс.54:9). Був посланий Богом на грішну землю і затопив усе людство, крім 8 людей, які врятувалися в ковчезі. Вода піднімалася («… відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. І був дощ на землі сорок день і сорок ночей» 1М.7:11-12) протягом 5 місяців і покрила гори на 15 ліктів. Після цього вода стала спадати, і на 18 день 7 місяця ковчег зупинився в Араратських горах. Через 3 місяці з’явилися вершини гір, а через 40 днів після цього Ной випустив ворона, а згодом три рази через тиждень випускав голуба. 27 числа другого місяця Ной із родиною вийшов із ковчега і подякував Богові за спасіння. У цей час на небі з’явилася веселка.

Повчальне оповідання