
- •Лекції змістового модуля №1 (розроблені у варіанті – питання та відповіді на них для виконання модульної контрольної роботи №1 з дисципліни „Основи охорони праці“)
- •Сфера дії Закону “Про охорону праці”. Визначення понять: „Охорона праці“, “Роботодавець” та “Працівник” . Структура предмету „Охорона праці“.
- •2. Основні завдання охорони праці.
- •3. Законодавство про охорону праці та відповідні їм нормативно – правові акти.
- •4. Державна політика в галузі “Охорона праці”.
- •Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- •5. Права працівників на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи.
- •Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.
- •7. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті.
- •8. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.
- •9. Обов’язки роботодавця щодо охорони праці на своєму підприємстві. Обов’язки працівника щодо дотримання вимог нормативно – правових актів з охорони праці.
- •Служба охорони праці на підприємстві. Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •Обов’язкові медичні огляди працівників.
- •Нпаоп 0.00-4.12-05 „Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці“, його призначення.
- •Нпаоп 0.00-4.15-98 „Положення про розробку інструкцій з охорони праці“, його призначення.
- •Розробка, узгодження і затвердження та введення в дію інструкцій з охорони праці на підприємстві.
- •14. Навчання працівників з питань охорони праці. Види інструктажів з охорони праці.
- •1. Визначення понять і термінів.
- •2. Посадові особи, які підлягають навчанню:
- •2.4. Працівники в тому числі і посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до подальшої роботи не допускаються.
- •4. Навчання посадових осіб та інших працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, а також на роботах, де є потреба у професійному доборі.
- •5. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •15. Вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці в виробничих підрозділах.
- •1. Вступний інструктаж проводиться:
- •2. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
- •Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
- •16. Повторний, позаплановий та цільовий інструктаж з охорони праці в виробничих підрозділах.
- •17. Нпаоп 00.0-6.02-04 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, його призначення.
- •18. Основні умови для початку проведення розслідування. Гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння. Повідомлення про нещасний випадок.
- •19. Комісія з розслідування нещасного випадку, її склад та повноваження. Час проведення розслідування нещасного випадку.
- •20. Акти за формою н – 5, н – 1 та нпв. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
- •21. Нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню. Повідомлення про нещасний випадок, який підлягає спеціальному розслідуванню.
- •22. Розслідування та облік аварій. Аварії першої та другої категорії.
- •1) Аварія першої категорії, внаслідок якої:
- •2) Аварії другої категорії, внаслідок якої:
- •Повідомлення про аварію. План ліквідації (локалізації) аварійної ситуації (плас) на підприємстві, та його основні елементи.
- •24. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •До організаційних причин травматизму відносяться:
- •25. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •1. Види травм в залежності від шкідливих та небезпечних виробничих факторів .
- •26. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •27. Органи державного нагляду за охороною праці. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •28. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
- •29. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, а також до посадових осіб та працівників. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •30. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
24. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
Найбільш складним та відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.
До організаційних причин травматизму відносяться:
незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;
неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;
відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з питань охорони праці;
порушення режиму праці та відпочинку;
невикористання засобів індивідуального захисту через не забезпеченість ними;
виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;
залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
порушення технологічного процесу;
порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;
порушення трудової і виробничої дисципліни;
незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності);
невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
До технічних причин травматизму належать:
конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;
конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;
—неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
неякісне виконання будівельних робіт;
недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;
незадовільний стан виробничого середовища.
До психофізіологічних причин травматизму відносяться:
алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння;
низька нервово-психічна стійкість;
незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;
незадовільний «психологічний» клімату колективі;
інші причини.
Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.
Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій. Значна кількість їх відбувається через суб'єктивні причини пов'язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно, людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, наражається на небезпеку значно більше, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 рази частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.
Крім того, людина може робити помилкові дії через стомлення, викликане великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантаженням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомо-фізіологічних та психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості та можливості людини.