44. Вогнестійкість металевих конструкцій
Вогнесті́йкість - властивість матеріалів, виробів, конструкцій, будівель та споруд чинити опір дії вогню та високих температур, не піддаватися загорянню, не деформуватися, зберігати свої несучі та захисні функції.
Межа вогнестійкості — це час, протягом якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
Найменшу межу вогнестійкості мають металеві незахищені конструкції. Залежно від температурного режиму пожежі межа їх вогнестійкості має декілька хвилин – 0,1-0,3 год.
Металеві конструкції мають велику теплопровідність, швидко прогріваються і втрачають несучу здатність. Тому збільшення їх товщини не дає позитивного ефекту. Для захисту цих конструкцій використовують:
бетонування;
облицювання цеглою, керамічними плитами;
цементно-піщану й перлітову штукатурку;
покриття азбестом і рідким склом;
покриття, що спучується з утворенням пористих захисних прошарків, що мають високі теплоізоляційні властивості.
Наведені вище методи вогнезахисту металевих конструкцій дають можливість підвищити межу їх вогнестійкості до нормованих величин (0,5-3 год).
45. Категорії приміщень за електронебезпекою
Згідно з ПУЕ, усі виробничі приміщення за рівнем безпеки ураження електричним струмом поділяються на три категорії:
умови без підвищеної небезпеки.
умови з підвищеною небезпекою;
умови особливо небезпечні;
Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
Це такі приміщення, у яких відсутні умови, що створюють підвищену і особливу небезпеку.
Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
До умов з підвищеною небезпекою належать приміщення, у яких є одна з нижче наведених ознак:
сирі приміщення, відносна вологість яких тривало перевищує 75 %;
приміщення в яких є струмопровідний пил у такій кількості, що він осідає на провідниках, проникає всередину машин апаратів і т. ін.
приміщення зі струмопровідними підлогами (металевими, земляними, цегляними, залізобетонними);
приміщення, у яких температура повітря тривалий час перевищує +30 °С;
приміщення, у яких можливе одночасне дотикання людини до корпусів електричного обладнання і заземлених металевих конструкцій будівель, технологічного обладнання і т. ін.
Які умови належать до особливо небезпечних?
Це дуже сирі приміщення, відносна вологість яких близька до 100 %. Стеля, стіни, підлога, обладнання у таких приміщеннях постійно вкриті вологою.
До особливо небезпечних умов відносяться також приміщення з хімічно активним середовищем, яке руйнує ізоляцію і електричні матеріали.
До особливо небезпечних умов належать і такі умови, у яких одночасно співпадає дві або більше ознак приміщень з підвищеною небезпекою.
46. Небезпечні зони. Принципи визначення небезпечних зон при роботі монтажних механізмів.
Небезпечна зона-це простір, в межах якого можуть діяти на працівника шкідливі або небезпечні чинники.
Розміри небезпечної зони залежать від характеру небажаного впливу і властивостей небезпечних та шкідливих чинників.
Небезпечні зони бувають постійними і змінними (при роботі кранів, екскаваторів), а відтак можуть мати чітко визначені межі або змінюватися залежно від фронту робіт відповідних умов і виробничих чинників. Про потенційну можливість появи таких ситуацій має бути заздалегідь відомо, щоб визначити і розрахувати межу небезпечної зони, а також розробити заходи запобігання виробничого травматизму. Небезпечні зони мають бути огородженими різними технічними засобами за контурами їх розмірів.
До технічних засобів, що запобігають травмуванню людей у небезпечних зонах, належать різні види огородження, сигналізації, блокувальні пристрої і т. ін. В окремих випадках небезпечну зону дозволяється позначати спеціальними знаками або застережливими написами.
До технічних засобів, що запобігають травмуванню людей у небезпечних зонах, належать різні види огородження, сигналізації, блокувальні пристрої і т. ін. В окремих випадках небезпечну зону дозволяється позначати спеціальними знаками або застережливими написами.
Що таке небезпечна зона на будівельному майданчику і як її визначають?
Небезпечна зона на будмайданчику - це ділянка, на якій перебування людей стає небезпечним.
На будівельному майданчику розрізняють монтажну зону, зону роботи крана і переміщення вантажів, небезпечну зону доріг і зону роботи підйомника.
Монтажна небезпечна зона - це ділянка, розміщена внизу під робочим майданчиком, межі якого визначаються горизонтальною проекцією ділянки Б, збільшеної на безпечну відстань Р:
де, Н— висота, на якій проводяться роботи, м.
Небезпечною зоною при роботі баштових кранів по переміщенню вантажів є площина, обмежена паралельними лініями, які віддалені від осі підкранового шляху на величину найбільшого вильоту стріли в кожну сторону з можливим відльотом вантажу при його падінні.
Монтажна зона— визначається зовнішніми контурами будівлі плюс 7 м при висоті будівлі до 20 м і плюс 10 м- при висоті будівлі від 20 до 100 м.
Габарити небезпечної зони в плані визначається шириною, що дорівнює 2R+R, при поперечному перерізі і повздовжньому рівні:
де /- довжина підкранового шляху, м.
Для автомобільних і гусеничних кранів небезпечною зоною вважають площу описану радіусом, що дорівнює найбільшому вильоту стріли R. З урахуванням відльоту вантажу, R визначається за формулою:
де, r--максимальний робочий виліт гака, м;
S— найбільший можливий відліт вантажу при його падінні, м: