40. Поняття вогнестійкості та методи її визначення

Під вогнестійкістю будівельних конструкцій розуміється їх здатність зберігати несучу і огороджувальну здатність. Показником вогнестійкості будівельних конструкцій є межа вогнестійкості - час (в годинах, хвилинах) від початку випробування (пожежі) конструкції до виникнення одного з наступних ознак:

а) поява тріщин;

б) підвищення температури на її необігрівальній поверхні в середньому на 140 ° С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 180 ° С у порівнянні з температурою конструкції довипробування або понад 200 ° С незалежно від температури конструкції до випробування;

в) втрати несучої здатності.

Найбільш поширений і надійний метод визначення межі вогнестійкості -експериментальний. Суть методу (стандарт СЕВ 1000-78) полягає в тому, що конструкцію піддають нагріванню у спеціальних печах з одночасним впливом нормативних навантажень.

Однак експериментальний метод має істотні недоліки. Випробування за цим методом вимагають проведення громіздких і дорогих дослідів, що ускладнює, в деяких випадках, своєчасно оцінити вогнестійкість різних видів нових будівельних конструкцій.

Теоретичний шлях є більш перспективним і економічним. Тому у нас в країні отримують розвиток розрахункові методи оцінки вогнестійкості. Сутність розрахунку в загальному вигляді зводиться до оцінки розподілу температур, по перетину конструкції в умовах пожежі (теплотехнічна частина), і обчисленню несучої здатності нагрітої конструкції (статична частина). Проте теорія вогнестійкості будівельних конструкцій ще недостатньо розроблена, тому навіть досвідченому конструктору нелегко спроектувати потрібну за якістю вогнезахист силових елементів конструкцій. Перша проблема, яку долає інженер-практик на цьому шляху, полягає у визначенні характеру розподілу температур у перерізах матеріалу будівельної конструкції через деякі інтервали часу. Іншими словами, він має вирішити завдання нестаціонарного прогріву матеріалу силового елемента в умовах пожежі.

41. Вогнестійкість залізобетонних конструкцій

Найбільшого поширення під час будівництва житлових, громадських і промислових будинків набув залізобетон, із якого виготовляються перекриття й покриття, стіни, елементи сходів, колони, балки й ригелі. Згідно з ДБН В. 1.1-7-2002 нормативні значення меж вогнестійкості цих конструкцій можуть досягати 150 хв., а для несучих конструкцій висотних будинків — навіть 180 хв. 

Виходячи з цього врахування підходів до забезпечення нормованих меж вогнестійкості конструкції та особливостей їх поведінки під високотемпературним (вогневим) впливом є досить актуальним. 

Основним стандартом, який регламентує загальні підходи до визначення вогнестійкості будівельних конструкцій, є ДСТУ Б В.1.1-4-98* «Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість» (1363-1:1999, NEQ). 

На теперішній час в Україні введено низку стандартів, що регламентують методи випробувань на вогнестійкість окремих видів залізобетонних конструкцій. 

«значення меж вогнестійкості будівельних конструкцій, із яких складається будинок, істотно впливають на його архітектурне рішення й параметри забудови в цілому» 

Так, межа вогнестійкості залізобетонних балок визначається за ДСТУ Б В.1.1-13:2007 «Захист від пожежі. Балки. Метод випробування на вогнестійкість» (EN 1365-3:1999, NEQ), колон — за ДСТУ Б В.1.1-14:2007 «Захист від пожежі. Колони. Метод випробування на вогнестійкість» (EN 1365-4:1999, NEQ), не несучих стін (перегородок) — за ДСТУ Б В. 1.1-15:2007 «Захист від пожежі. Перегородки. Метод випробування на вогнестійкість» (EN 1364-1:1999, NEQ), несучих стін — за ДСТУ Б В.1.1-19:2007 «Захист від пожежі. Несучі стіни. Метод випробування на вогнестійкість» (EN 1365-1:1999, MOD), покриттів і перекриттів — за ДСТУ Б В.1.1-20:2007 «Захист від пожежі. Перекриття та покриття. Метод випробування на вогнестійкість» (EN 1365-2:1999, NEQ), сходів — за ДСТУ Б В.1.1-23:2009 «Захист від пожежі. Сходи. Метод випробування на вогнестійкість». Відповідно до ДБН В. 1.1-7-2002 та ДСТУ Б В.1.1-4-98* розрізняють такі види граничних станів будівельних конструкцій із вогнестійкості: 

граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R);

граничний стан за ознакою втрати цілісності (Е); 

граничний стан за ознакою втрати тепло- ізолювальної здатності (І).