Тема1. Загальне уявлення про психологічний тренінг

1. Переваги групової форми психологічної роботи

2. Поняття соціально-психологічного тренінгу

3. Типи тренінгів

4. Структура та обладнання тренінгу. Оцінка ефективності.

5. Загальні тренінгові методи

6. Групові норми.

7. Поняття про групову згуртованість та психологічний опір.

Часом виникнення психологічного тренінгу прийнято вважати 50-ті роки ХХ-го ст., коли Форверг розробив метод, основою якого були рольові ігри з елементами драматизації і назвав його соціально-психологічним тренінгом. В нашій країні у двадцяті- тридцяті роки відбувався своєрідний "психотехнічний бум" - створювалися спеціальні тренажери й розроблялися прийоми психологічного впливу на групу, були створені перші ділові ігри Іншим напрямком, що реалізовували групові методи в соціальній практиці, виступила педологія. Знову груповий рух став розвиватися тільки з 80-х років 20 ст.

1. Переваги групової форми психологічної роботи:

1. груповий досвід протидіє відчуженню, допомагає вирішенню міжособистісних проблем;

2. у групі моделюється система взаємин і взаємозв'язків, характерна для реального життя учасників;

3. можливість одержання зворотному зв'язка й підтримки від людей з подібними проблемами. Зворотний зв'язок - інформація про те, як людину сприймають інші учасники групи, як реагують на її поведінку, розуміють та інтерпретують її;

4. у групі можна навчатися новим умінням, експериментувати з різними стилями відносин серед рівних партнерів;

5. у групі учасники можуть ідентифікувати себе з іншими, "зіграти" роль іншої людини;

6. взаємодія в групі створює напругу, яка допомагає прояснити психологічні проблеми кожного;

7. група полегшує процеси саморозкриття, самодослідження й самопізнання;

8. економічна вигідність.

2. Поняття соціально-психологічного тренінгу

"Психологічний словник" (1990): Соціально-психологічний тренінг - галузь практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні.

С.І.Макшанов: Тренінг - це багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організації з метою гармонізації професійного та особистого буття людини.

У чому ж полягають основні відмінності групового психологічного тренінгу від терапії, корекції і навчання?

На відміну від психотерапії мети тренінгової роботи не пов'язані власне з лікуванням. Тренінг орієнтований на надання психологічної допомоги, а не на лікувальну дію. Це положення, зрозуміло, не унеможливлює вживання оздоровчих процедур. У тренінгу можуть брати участь не лише фактично здорові люди, але і невротики і люди в межових станах психіки. У останньому випадку практичному психологові (що не має медичної освіти) рекомендується працювати спільно з клінічним психотерапевтом.

Відмінність психологічного тренінгу від психокорекції визначається тим, що в тренінгу приділяється увага не стільки дискретним характеристикам внутрішнього світу, окремим психологічним структурам, скільки розвитку особистості в цілому. Крім того, корекція безпосередньо пов'язана з поняттям норми психічного розвитку, на яку вона орієнтується, тоді як в деяких видах тренінгів взагалі не приймається категорія норми.

Тренінгову роботу неможливо звести лише до навчання, тому що когнітивний компонент не завжди є в тренінгу головним і може деколи взагалі бути відсутнім. Ряд фахівців вважає найбільш цінним для учасників тренінгу здобуття, перш за все, емоційного досвіду. Втім, психологічний тренінг дуже тісно стикається з розвиваючим навчанням в широкому значенні цього поняття.

При всьому цьому в тренінгу можуть застосовуватися психотерапевтичні, корекційні і навчальні методи.

Специфічні риси тренінгів:

• наявність більш-менш постійної групи;

• певна просторова організація;

• дотримання ряду принципів групової роботи;

• переважає активність учасників групи та їхній особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;

• акцент па взаєминах між учасниками групи, які розвиваються й аналізуються в ситуації "тут і тепер";

• об'єктивація суб'єктивних почуттів і емоцій учасників групи відносно того, що відбувається в групі, вербалізована рефлексія;

• атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.