Тема 3. Основні фонди підприємства.

Основні фонди являють собою частину виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацьовування.

До основних фондів відносяться тільки ті засоби праці, що створені працею і мають вартість (не відносяться засоби виробництва, що дані природою).

По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.

До виробничих основних фондів відносяться ті засоби праці, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі тривалий час (машини, устаткування та ін.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будинки, спорудження, електромережі та ін.) і служать для збереження і переміщення предметів праці, а їхня вартість переноситься на готову продукцію поступово, частинами, по мірі використання.

Невиробничі основні фонди - це основні фонди, що безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі і не переносять свою вартість на продукт (соціальна сфера, побутове обслуговування і т.п.), але знаходяться у введенні (на балансі) промислових підприємств.

За принципом матеріально-натурального складу і виробничого призначення підрозділяються на: будинки, спорудження, передаточні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар, господарський інвентар.

По приналежності основні виробничі фонди підрозділяються на власні й орендовані.

Основні виробничі фонди в залежності від ступеня їхнього впливу на предмет праці розділяють на активні і пасивні.

Тема 4. Знос основних фондів. Амортизація основних фондів.

Основні фонди, що беруть участь у процесі виробництва, поступово втрачають свої фізичні і моральні характеристики внаслідок їхньої експлуатації і природного зносу.

Поступова втрата основними фондами своєї вартості в період їхнього функціонування називається зносом. Знос буває двох видів: фізичний і моральний.

Під фізичним зносом розуміється втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто своєї споживчої вартості, у результаті роботи чи бездіяльності.

Моральний знос являє собою передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, знецінювання основних виробничих фондів. Моральний знос виявляється в двох формах.

Перша форма морального зносу полягає в тім, що відбувається знецінювання основних фондів такої ж конструкції, що випускалися і раніш, унаслідок здешевлення їхнього відтворення в сучасних умовах.

Друга форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінювання основних фондів, фізично ще придатних, унаслідок появи нових, більш технічно удосконалених і продуктивних, котрі витісняють старі.

Особливістю основних фондів є поступове перенесення своєї вартості на вартість готової продукції.

Відшкодування основних фондів шляхом включення частини їхньої вартості у витрати на випуск продукції називається амортизацією.

Амортизація – це знос основних фондів.

Вона здійснюється з метою нагромадження коштів для наступного відтворення основних фондів. З амортизаційних сум формується амортизаційний фонд, що використовується для відтворення основних фондів.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (платежів).