
- •Кафедра кримінально-правових дисциплін
- •Загальні методичні вказівки і рекомендації Для самостійної підготовки до занять
- •Навчальний план курсу
- •Тематичний план
- •Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології
- •Тема 2: Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості
- •Тема 3: Психологія правопорушної та злочинної поведінки
- •Тема 4: Психологічні особливості злочинних груп
- •Тема 5: Використання психологічних знань у процесі розслідування злочинів
- •Тема 6: Психологічні засади судового розгляду
- •Тема 7: Психологічні аспекти проблеми покарання та виправлення засуджених
- •Тема 8: Психологічна характеристика дій працівника в екстремальних умовах
- •Питання до заліку
- •Перелік рекомендованих підручників Базова Нормативно-правові акти:
- •Підручники, довідники:
- •Додаткова література
- •Інформаційні ресурси
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»
Кримський інститут права
Кафедра кримінально-правових дисциплін
Методичні рекомендації
для семінарських занять і самостійної підготовки
по навчальній дисципліні
«ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
для студентів денної форми навчання
СІМФЕРОПОЛЬ 2013
Укладач: к.ю.н. ____________ В. І. Романовська
Методичні рекомендації до семінарських занять і самостійної підготовки по навчальної дисципліні «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ» для студентів денної форми навчання обговорені, затверджені на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін
Протокол №_______ від «____»_________20__ року
Зав. кафедри кримінально-правових дисциплін
к.ю.н., доцент ________________ В. А. Робак
«_____»___________20__р.
Загальні методичні вказівки і рекомендації Для самостійної підготовки до занять
Юридична психологія, як будь-яка прикладна наука, має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо певного виду діяльності, у даному випадку – юридичної. Юридична наука і практика, користуючись психологічними знаннями, не перестають бути юридичною галуззю. У кримінальному праві, наприклад, на базі загальної психології сформульовані такі поняття, як суб’єкт злочину, суб’єктивна сторона, мотив і мета вчинення злочину та ін.; на основі соціальної психології – розробляється проблема співучасті та групової злочинної діяльності. Але у будь-якій юридичній діяльності і, відповідно, її психологічному забезпеченні, на перший план виступають формальні вимоги закону, обов’язковість та необхідність його дотримання, правові поняття і категорії, а не психологічні закономірності психіки і поведінки безвідносно до їх соціального змісту. Юридична психологія, у свою чергу, вивчає психічні явища, процеси, закономірності, що виникають у полі правоохоронної та правозастосовної діяльності на базі чинного законодавства, специфіку психологічного змісту права, його інститутів та категорій. Психологічна предметність юридичної психології невіддільна від предметності юриспруденції, вони інтегративно зв’язані між собою, визначаючи різні аспекти одних і тих же явищ особистості, поведінки і діяльності.
Iнтеграцiя мiж юриспруденцією та психологією відбувається на трьох рівнях: застосування психологічного знання у юридичній діяльності у чистому вигляді; використання трансформованих психологічних знань; синтез психологічних та юридичних знань.
Головною метою викладання дисципліни «Юридична психологія» є ознайомлення студентів з системою загальнотеоретичних знань психологічного опосередкування діяльності юристів та працівників ОВС та формування відповідних вмінь та навичок вирішення професійних завдань з основних напрямків їх діяльності.
Конкретними завданнями вивчення дисципліни є: засвоєння студентами знань про засади професійної психології та психологічні особливості різних видів службової діяльності в ОВС; формування готовності, вмінь та навичок застосування психологічних знань при вирішенні оперативно-службових завдань; розвиток, удосконалення, професійно-важливих здібностей і якостей: спостережливості, пам'яті, мислення, комунікативності та ін.; вироблення навичок психологічної саморегуляції професійної поведінки, стійкості у психологічно напружених та екстремальних ситуаціях. Окремими завданнями курсу є вивчення: закономірностей виникнення та формування психічних властивостей людини, які спонукають її до протиправних дій; формування особистості в процесі злочинної дії; динаміки формування особистості працівника при здійсненні різнобічних функцій в юридичній та правоохоронній діяльності.
Вивчення предмета передбачає перехід від загальних питань, що мають теоретико-методологічне значення до аналізу та рекомендацій з конкретних напрямків професійної діяльності, знання яких дозволяє оптимальним чином формувати професійно значущі якості майбутніх співробітників правоохоронної діяльності, та попереджувати виникнення та розвиток небажаних наслідків.
Вивчення даної навчальної дисципліни передбачає такі види навчальної діяльності слухачів: відвідування лекцій, семінарських занять, вирішення тестових завдань, підготовка до підсумкового контролю (заліку).
Семінарське заняття – одна з основних форм навчання при вивченні курсу юридичної психології, його мета полягає у відробітку навиків практичного вживання прийомів та методів психології для вирішення питань, які виникають в процесі професійного спілкування.
Метою семінарського заняття є:
поглиблення, систематизація, закріплення знань;
розвиток загальної культури мови;
формування професійних і практичних навиків, уміння ставити питання і відповідати на нього;
аргументовано відстоювати свою точку зору;
застосовувати отримані теоретичні знання з практики (при вирішенні завдань).
На семінарських заняттях розглядаються теоретичні питання і вирішуються завдання. Процес вирішення завдань можна умовно розділити на три етапи:
попереднє вивчення вказаної літератури і нормативно правових актів;
вирішення завдань в порядку домашнього завдання (з коротким записом в зошиті);
розбір рішення в аудиторії.