
- •Науку цю у давнині з азартних ігор почали, віками потім розвивали розумні люди на Землі, щоб ви її застосували.
- •Основні поняття теорії ймовірностей та
- •Предмет теорії ймовірностей
- •Алгебра випадкових подій
- •Приклад 2. Два стрільці стріляють у мішень.
- •Приклад 3. Кидають шестигранний кубик. Позначимо події так:
- •Позначимо
- •Означення та властивості імовірності та частості
- •Основні властивості імовірності
- •Основні поняття та принципи комбінаторики
- •Основні принципи комбінаторики
- •2. Основні теореми теорії імовірностей
- •Теорема додавання ймовірностей
- •Залежні та незалежні події, умовні імовірності
- •Теорема множення ймовірностей
- •Імовірність появи хоча б однієї випадкової події
- •2.5. Надійність системи
- •Системи, що складаються з елементів, з’єднаних послідовно:
- •Системи, що складаються з елементів, з’єднаних паралельно:
- •2.6. Формули повної імовірності та Байєса
- •3. Послідовності випробувань
- •Граничні теореми в умовах схеми Бернуллі
- •4. Випадкові величини
- •4.1. Види випадкових величин та способи їх задання
- •4.2. Числові характеристики випадкових величин
- •4.3. Основні закони розподілу дискретних випадкових величин
- •4.4. Основні закони розподілу неперервних випадкових величин
- •4.4.1. Нормальний закон розподілу
- •5. Двовимірні випадкові величини
- •5.1. Закон розподілу дискретної двовимірної випадкової величини
- •5.1. Закон розподілу дискретної двовимірної випадкової величини
- •5.2. Умовні закони розподілу складових дискретних двовимірних випадкових величин
- •5.3. Числові характеристики дискретних двовимірних випадкових величин
- •Завдання № 1
- •Завдання № 2
- •Завдання № 3
- •Завдання № 5
- •Завдання № 6
- •Завдання № 7
- •Додаток а Значення функції
- •Додаток б
4.4. Основні закони розподілу неперервних випадкових величин
№ |
Назва закону |
Функція щільності ймовірностей f(x) та її графік |
Функція розподілу F(x) та її графік |
M(X) |
D(X) |
(X) |
P( < X < ) |
1 |
Рівномірний розподіл |
|
|
|
|
|
P( < X <)= = F() – F() |
2 |
Показниковий розподіл |
|
|
|
|
|
P( < X <)= =
|
Продовження таблиці ___
№ |
Назва закону |
Функція щільності ймовірностей f(x) та її графік |
Функція розподілу F(x) та її графік |
M(X) |
D(X) |
(X) |
P( < X < ) |
3 |
Нормальний розподіл |
|
де
|
a |
2 |
|
P( < X < )=
=
|
4 |
Нормований нормальний розподіл ( |
|
де
|
0 |
1 |
1 |
P( < X < )=
=
|
4.4.1. Нормальний закон розподілу
Неперервна випадкова величина X називається розподіленою за нормальним законом, якщо її щільність розподілу має вигляд
,
де
числа a
та
– параметри нормального закону розподілу,
причому
,
.
Графік щільності розподілу нормального закону називають нормальною кривою (кривою Гауса)
Нормальна крива симетрична відносно вертикальної прямої, яка проходить через точку х = а. Математичне сподівання впливає тільки на місце центра симетрії, тобто на зсув нормальної кривої уздовж осі OX. Зміна впливає на форму кривої, вона буде тим крутіше, чим менше .
Функція розподілу цієї величини
,
або
,
де
– функція Лапласа, або інтеграл
імовірності.
Ймовірність того, що нормально розподілена випадкова величина набуде значення з інтервалу (; ), обчислюється за формулою:
,
а
ймовірність того, що абсолютна величина
відхилення
буде менше, ніж додатне число :
.
При
отримуємо:
.
Число 0,997 мало відрізняється від одиниці,
тому подію з ймовірністю 0,997 можна
вважати достовірною, а останню рівність
часто формулюють як «правило
трьох сигм»:
нормально розподілена випадкова величина
Х
може відхилятися від свого математичного
сподівання
не більше, ніж на потроєне середнє
квадратичне відхилення.
Нормальний закон розподілу з параметрами а = 0 та = 1 називається нормованим нормальним законом розподілу.
Приклад 1. Дискретна випадкова величина задана законом розподілу:
X |
–2 |
0 |
3 |
5 |
6 |
P |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
Необхідно:
1) обчислити математичне сподівання, дисперсію, середнє квадратичне відхилення;
2) побудувати многокутник розподілу;
3) знайти функцію розподілу F(x) і побудувати її графік.
Розв’язання.
1. Обчислимо математичне сподівання за формулою:
.
.
Обчислимо дисперсію за формулою:
.
.
.
.
Обчислимо середнє квадратичне відхилення за формулою:
.
.
2. Побудуємо многокутник розподілу випадкової дискретної величини
3. Знайдемо функцію розподілу F(x) і побудуємо її графік.
Приклад 2. Задана щільність розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини:
Знайти:
1) параметр С;
2) функцію розподілу F(x) та побудувати її графік;
3) імовірність попадання випадкової величини Х в інтервал (–0,5; 0,5).
Розв’язання.
Параметр С знайдемо, використовуючи властивість диференціальної функції розподілу:
.
В нашому випадку ця властивість запишеться у вигляді:
,
звідки
.
Таким чином,
Для знаходження функції розподілу F(x) скористаємось формулою:
.
Функція f(x) задана трьома різними виразами на трьох інтервалах. Розглянемо окремо ці інтервали.
Нехай
.
Тоді
.
Нехай
.
Тоді
.
Нехай
.
Тоді
.
Таким
чином,
Побудуємо графік функції F(x).
Імовірність попадання випадкової величини Х в інтервал
можна обчислити двома способами.
Перший спосіб.
Скористаємось властивістю функції F(x):
.
Другий спосіб.
Скористаємось властивістю функції f(x):
В даному випадку отримуємо:
Приклад 3. Неперервна випадкова величина задана функцією розподілу
Знайти:
1) щільність розподілу ймовірностей f(x) та побудувати її графік;
2) математичне сподівання;
3) дисперсію;
4) середнє квадратичне відхилення.
Розв’язання.
Щільність розподілу ймовірностей f(x) знайдемо за формулою:
Отже,
Побудуємо графік функції f(x).
2. Математичне сподівання обчислимо за формулою:
.
У даному випадку:
.
3.
Для обчислення дисперсії обчислимо
спочатку
.
.
Дисперсію
обчислимо за формулою:
.
.
4. Середнє квадратичне відхилення обчислимо за формулою:
.
.
Приклад
4. Випадкова
величина Х
розподілена нормально з параметрами
та
.
Знайти імовірність того, що Х
відхилиться від свого математичного
сподівання по модулю не більше, ніж на
0,2.
Розв’язання. Скористаємось формулою
.
В
нашому випадку
,
,
.
Отже,
.
Приклад
5. Випадкова
величина X
розподілена за нормальним законом з
параметрами
та
.
Знайти таке значення х,
щоб імовірність попадання в інтервал
дорівнювала 0,5.
Розв’язання.
Імовірність
того, що випадкова величина набуде
значення з інтервалу
,
обчислюється за формулою:
.
Підставимо в цю формулу задані значення
.
За
умовою задачі
.
За таблицею
.
Тоді
.
У
таблиці значень функції
знайдемо значення
,
найближче до числа 0,1587. Це число 0,1591.
Отже, можна вважати, що
.
За допомогою вказаних таблиць визначаємо,
що
,
а значить,
.
Таким чином, отримуємо:
.