24.Економічний розвиток провідних країн світу в міжвоєнний період.

Міжвоєнне двадцятиріччя (1919-1939 рр.) можна назвати найбільш нестабільним періодом світової історії як з точки зору економічного, так і соціально-політичного становища. Умовно цей період можна поділити на етапи: 1919-1921 рр. – повоєнний кризовий стан; 1922-1928 рр. – відносно стабільний економічний розвиток; 1929-1933 рр. – світова економічна криза; 1934-1939 рр. – стан поступової ліквідації наслідків економічної кризи та передвоєнної економічної кон’юнктури. Після Першої світової війни США, Франція та Англія вирішили допомогти Німеччини в оздоровленні національної економіки. Новий репараційний план для Німеччини був розроблений Міжнародним комітетом експертів під головуванням Чарльза Г. Дауеса, затверджений 16 серпня 1924 р. на Лондонській конференції представниками країн-переможниць у Першій світовій війні і прийнятий Німеччиною Основна мета плану – відновлення промислового потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репарацій країнам-переможцям. Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді відсотків від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.

У другий міжвоєнний період в господарстві розвинутих країн відбулися важливі зміни. Вихід з економічної кризи в країнах світу відбувався по-різному. У США він тісно пов’язаний з іменем президента Франкліна Рузвельта. Програма виходу із кризи відома під назвою “Новий курс”, який здійснювався упродовж 1933-1938 рр. Англія виходила із кризи дуже повільно. Особливо небезпечним для Англії виявився економічний і політичний наступ фашистської Німеччини, яка швидко витіснила англійські товари у світі. Розвиток економіки Франції у 30-х роках не був схожий на поступ американської, німецької, англійської. Тому вихід із кризи виявився особливо повільним, затяжним. В Німеччині економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади нацистів на чолі з А.Гітлером. Вихід з кризи здійснювався шляхом мілітаризму. Як і Німеччина, також виходила з економічної кризи і Японія. Вона розпочала загарбання китайських територій і прискорення розвитку економіки шляхом мілітаризації. Вирішивши збройним шляхом питання про владу в Україні на свою користь, більшовики почали докорінну ломку всіх соціально-економічних відносин. Перш за все було взято під партійний контроль фінанси. Нова рада заборонила діяльність банків, провела конфіскацію на користь рад золота та інших цінностей. Паралельно відбувалось одержавлення промисловості.

25. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.

Опублікувавши в 1936 р. книжку "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей", англійський економіст Джон Мейнард Кейнс (1883 – 1946рр.) створив нову теоретичну платформу і став ідеологом напряму в буржуазній економічній науці – кейнсіанства, котрий обґрунтував неможливість саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необхідність державного втручання в економічні процеси.

Основні ідеі кейнсіанства:

- Дж. М. Кейнс показав, що зміни, які відбувались в економіці більшості країн під впливом науково-технічного прогресу, потребують активного втручання держави в хід економічного розвитку;

- виступив основоположником макроекономічного аналізу, і перейшов від аналізу діяльності окремих господарюючих суб’єктів до аналізу функціонування національної економіки країни в цілому;

- ввів у економічний аналіз такі поняття, як сукупний попит та сукупну пропозицію, і проаналізував фактори, які впливають на них;

- обгрунтував основні напрями проведення державної фіскальної політики, показав вплив процесів формування і використання державного бюджету країни на економічний розвиток;

-показав активну роль споживання, збережень та інвестицій в антициклічному регулюванні економіки;

- розробив цілу програму економічних дій уряду в умовах економічної кризи.