1. Предмет і методи економіки та економічної думки.

Історія економіки та економічної думки – це наука, яка вивчає господарську діяльність країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм виявлення та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях. Вивчає процес виникнення економічних ідей та економічних шкіл, їх розвиток, боротьбу і формування нових напрямів економічної теорії в контексті розвитку матеріальної культури суспільства.

Основними методами аналізу історії економіки та економічної думки є: діалектичний, наукової абстракції, історичний і логічний, системний.

Діалектика – загальний метод пізнання, що базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у зв’язку й взаємозалежності, у стані перманентного розвитку.

Наукова абстракція – пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших ознак або факторів, впливаючих на виучувані процеси, абстрагуючись від всього випадкового, незначного.

Історичний підхід – вивчення процесів в їх історичній послідовності, в якій вони виникли, розвивалися і змінювалися.

Логічний - вивчення процесів в їх логічній послідовності, від простого до складного.

Системний - пошук спроб зрозуміти й відобразити функціонування економічної системи, що базується на ринкових або державних механізмах регулювання економіки.

2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Первісна доба — найтриваліша в історії людства. Вона існувала від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV — III тис. до н. е.). Первісне суспільство поділяється умовно на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки.

Палеоліт (давній кам'яний вік) був найдовшим пері¬одом. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, збиральництво, мисливство, рибальство як основні види госпо¬дарювання, що свідчило про привласнювальний характер цієї епохи. У цей час людина навчилася видобувати і підтримува¬ти вогонь — одне з найвизначніших її досягнень.

У мезоліті (середньому кам'яному віці) вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей. Були винайдені лук і стріли. З'явився найдавніший транспорт — водний (плоти, човни).

Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (прото¬неоліт) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. Виникають землеробство.

Визначальними рисами мідно-бронзового віку були існу¬вання відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на зем¬леробство, скотарство, ремесло. Обмін набуває постійного харак¬теру, стає регіональним.

Ранній залізний вік характеризувався співіснуванням брон¬зових і залізних знарядь праці. Для раннього залізного віку ха¬рактерний швидкий розвиток торгівлі.

Одні з перших відомих нам пам’яток економічної думки можна віднести до літератури стародавнього Єгипту.

Про економічну думку стародавнього Єгипту можна довідатись з творів державних чиновників (цисарів), багато з яких мають дидактичний характер (повчальний), різних адміністративно-господарських та юридичних документів.

Одним з найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія.

Економічна думка стародавньої Індії була обплутана релігійною оболонкою.

Велика кількість творів брахманізму ґрунтується на концепції трьох цілей життя людини:

1) релігія обов’язку,

2) релігія матеріальної вигоди,

3) релігія чуттєвої любові.

Кожній з цих цілей присвячена окрема література. Найбільш відомою книгою про релігію обов’язку є закони Ману; про другу – Артхашастра; про третю – Камасутра.

У «Законах Ману» економіка розглядалася як сфера діяльності господаря.

Економічна думка Стародавнього Китаю виникла та розвивалася у рамках філософських та політичних вчень.

Економічна думка давнього Китаю яскраво відображена у трактаті “Гуань-Цзи” (4 ст. до н.е.); в ньому визнається закономірність змін у природі і суспільстві.

Економічна думка стародавнього Риму. Відноситься до періоду 8ст. до н.е. – 5ст. н.е. В економічному житті Стародавнього Риму вирішальна роль належала сільському господарству. Юридичним власником землі виступала держава. Сільське господарство було багатогалузевим. У Римській державі провідна роль належала виноградарству, городництву, садівництву. У Стародавньому Римі існувала досить розвинута грошова система. Наслідуючи греків, римляни відливали мідні монети. Одно фунтова монета називалася ассом, 1/2 фунтова — сомісом, 1/12 — унцією.

Економічні ідеї цього періоду знайшли відображення у вченні раннього християнства, яке виникає у Римській імперії у І ст. нашої ери. Яскравим виразником ідей раннього християнства був Августин Блаженний (354-430).