Контрольні запитання :

• Загальний історичний огляд.

• Суспільний лад.

• Державний лад.

• Суд і процес.

• Правова система: цивільне , сімейне , кримінальне право.

• Формування політичного устрою Південної України.

• Центральне управління здійснювали

• Органи місцевого управління

• Склад Старшинської Ради

Тема : Українська держава під імперською окупацією

(XIX – початок XXст.)

План

1. Загально-історичний огляд.

2. Суспільний лад.

3. Державний лад.

4. Судова система.

5. Правова система.

Література

• Рогожин А.І.Історія держави та права України, в двох томах, 2000.

• Музиченко П.П.Історія держави та права України: Навч.посіб. – 5-те вид. – К.: Т-во «Знання», 2006.

• ГончаренкоІсторія держави та права України: Курс лекцій

1.Загально-історичний огляд. На початку XIXст. українські землі в складі Російської імперії називались Малоросія, Лівобережжя – Гетьманщина, а Південь України –Новоросія.

В цей період активно розвивається вільна торгівля, промисловість(харчова і обробка тваринної сировини), проводяться ярмарки, а також вводиться режим «безмитної торгівлі».

1866р. – маніфестом проголошується ліквідація кріпосного права, з’являється велика кількість вільнонайманих робітників.

З 1860 – 1865 рр. проводяться такі реформи:

• військова;

• фінансова;

• селянська реформи.

Це була перша Буржуазно-демократична революція з Олександром І І.

Україна – це центр харчової промисловості Росїї. Розвивається цукрова, металургійна, вугільна та інші галузі. А також Україна є об’єктом іноземних інвестицій.

Кінець XIX – початок XXст. – в Україні назріває Національно-визвольний рух. Серед українських робітників поширюються національно-визвольні ідеї. В 1905р. вибухнула друга Буржуазно-деократична революція – це революція «низів». В цих умовах цар Микола І І проголошує маніфест щодо особистої свободи, свободи зібрань і свободи слова, утворюються різні політичні партії.

1914р. – розпочалась Перша Світова війна, яка затягувалася і тому голод, розруха призвели до революційної ситуації в Україні. З березня 1917р. було створено Центральну Раду.

2. Суспільний лад. Панівний стан :

І. Дворянство – це політичний осередок суспільства.

І І. Буржуазія – економічний осередок суспільства.

Велика середня дрібна

(промислова, (інтелігенція) (невеликі

банківська підприємці).

буржуазія)

ІІІ. Духовенство – було і економічним і політичним осередком суспільства, звільнене від податків, повинностей, не мали права займатись підприємством, дозволяється вихід із духовенства.

ЗАЛЕЖНИЙ СТАН :

І . Міське населення – робітні люди, купці, поміщики, юридично безправні.

Магістрацькі ратушні

І І. Селяни

Держ. Кріпосні

ІІІ. Козацтво(з 1917р. козацтво ліквідовується)

В цей період існує велика кількість політичних партій. Буржуазія (а саме- велика) підтримує партію Октябристів, середня партію Кадетів. Діти священослужителів отримали статус «потомствєнних громадян». В цей період ліквідовується уніатська церква, єдина релігія – православна, священиків призначає губернатор.

Царський уряд для поліпшення життя селян проводить Інвентарну реформу:

1. зменшилась панщина;

2. скасовувались повинності;

3. праця жінок в тяжких роботах не використовувалась;

4. зменшується вплив поміщиків на селян;

5. селяни могли купувати нерухомість, займатись торгівлею, давати позови в суд;

6. утворювалось селянське самоврядування.

3. Державний лад. Намісництва перетворились у губернії.

Центральне управління. Здійснюється імператором та відповідними міністерствами. Губернії об’єднуюються у генерал-губернаторства, очолює генерал-губернатор.Система губернського управління складається з губернатора, губернське правління, губернські установи. Також у повітах існувала такаж система управління. Нововеденним було створене селянське самоврядування.

Сільський схід. Очолював сільський староста.Повноваження:

1. вирішували сімейні спори;

2. розподіл землі;

3. скликання і розпуск зборів селян.

Після реврлюції 1905 – 1907рр. вводяться громадянські свободи, а також затверджено Державну Думу як законодавчий орган, в думі була створена Українська парламентська громада.

4. Судова система. Поділялась так :

ПІВДЕНЬ: в губерніях – губернські суди, в яких існували палати кримінальних та цивільних справ, існували надворні суди(розглядали справи військовослужбовців, а також справи осіб, правовий статус яких визначити неможливо), колдовські або совісні суди(вирішували справи неповнолітніх, майнові справи, суперечки між родичами).

ПРАВОБЕРЕЖЖЯ: існував головний суд, підкоморські, ратушні.

ЛІВОБЕРЕЖЖЯ: Існував Генеральний суд і дві палати кримінальних і цивільних справ, а підкоморські і міські суди скасовувалися. Найвищою інстанцією у всіх частинах України був Сенат. За судовою реформою 1864р. Генеральний і Головний суд перетворені в палату кримінального і цивільного судів. Суди відокремлені від адміністрацій, імператор міг помилувати особу.

6. Правова система. Цивільне право регулювалося 10 томом зводу Російської імперії. Посилилась охорона приватної власності, покращуються умови кредиту, признач. об’єкти і суб’єкти власності.

Кримінальне право. Злочин – це діяння, яке заборонене законом. На кваліфікацію впливає умисл і необережність. Покарання визначаються судами і поліцією. Покарання встановлюються залежно від суспільної верстви. Злочини поділяються на : тяжкі, середні, невеликої тяжкості.

Адміністративне право. Ця галузь формувалась в ХХ ст. і передбачала порушення громадського і державного спокою. Види покарань: штраф, арешт.