Контрольні запитання :

• Охарактеризуйте Загальний історичний огляд Київської Русі

• розкажіть про поширення християнства в українських землях

• розкажіть про громадян , та їх правовий статус в цей період.

• Охарактеризуйте Державний лад

• Які судовими доказами були в Київській Русі.?

• Суд і процес

• проаналізуйте правову система

Тема :Галицько – Волинське князівство – продовження традиції руського української державності.

ПЛАН

1. Загально-історичний огляд

2. Суспільний лад

3. Державний лад

4. Правова система

Література

• Рогожин А.І.Історія держави та права України, в двох томах, 2000.

• Музиченко П.П.Історія держави та права України: Навч.посіб. – 5-те вид. – К.: Т-во «Знання», 2006.

Гончаренко Історія держави та права України: Курс лекцій, 1996.

1.Загально-історичний огляд.

Розпад Київської Русі – результат економічного й політичного розвитку суспільства. Піднесення таких результатів призвело до пргнення суспільства виокремитися з-під влади Великого Князя. Втрата державної єдності об’єктивно ввела до князівських міжусобиць. Кожен з місцевих князів прагнув відокремити своє володіння і здобути титул Великого Князя. У сер. ХІІ ст Київська Русь розпалася на такі князівства: Київське, Галицьке, Волинське, Смоленське, Володимиро-Суздельське, Переяславське та інші, які в свою яергу ділилися на менші князівства. Кожне з них мало окрему систему державних органів і окремі особливості політичного розвитку. У Галицько-Волинському князівстві панувала боярська арестократія, Володимиро-Суздельське – князівська влада. Галицька земля в 1097 році відокремлюється від Києва, на цій території править династія правнуків Ярослава Мудрого – князі Ростиславовичі, а саме: Володимир І зміг зібрати, об’єднати Галицькі землі (1141р.) і столицею став місто Галич. За часів Ярослава Осмомисла Галицька держава набула найвищої могутності (це син Володимирка). Ярослав мав союзницькі стосунки з такими країнами: Польща, Угорщина, Німеччина. Його наступником став Володимирко ІІ, який не зумів вжитися з боярами і вклав договір з угорським королем, проголосив себе королем Галиччини, а Володимирка було ув’язнано. Але згодом за допомогою німців і поляків він повернув собі владу. Після смерті (1199 р.) цього князя, це князівство об’єднується з Волиню і втрачає свою незалежність,

а проголошення угорським королем Галичини в історії має назву «Першої іноземної окупації Галичини». Вершиною могутності ГВК досягло під час князювання Романа Мстиславовича, який своєю політичною опорою зробив середнє і дріьне боярство, міське населення, завдяки цьому об’єднанню вони приборкали крупне боярство. Після загибелі Романа, крупне боярство, скориставшись з малоліцтва його синів – Данила та Василька, намагаються зміцнити владу, створивши необмеженц владну аристократію, а тсереднє боярство, дріьне і міщани прагнули бути під владою Великого князя. В Галичині діяла князівська опозиція, частина якої була прихильна до Угорщини, а частина – синів Ігоря. В 1211 р. брати (Василько і Данило) повернулися до Галичини і стратилиелику кількість бояр. Зуміли поставити на князівську владу малолітнього Данила. 1214 р. Угорщина і Польща розділили це князівство між собою (Галичина – Угорщині, Перемишель – Краківськлму князю Лешку). Але Лешко підтримав синів Романа і віддав їм батьківську землю – Володимир.

Суспільний огляд. Все населення поділялося на: вільних, напіввільних, невільних.

Вільні: бояри, духовенство, иіщани і селяни. Найважливішою верствою були бояри, тут формувалася групу боярської арестократії, які володіли землями, містами, селами, впливали на внутрішню і зовнішню політику (крупне боярство). Середнє та дрібне боярство служили князю, отримували від нього землю і володіли ними поки служать війську. Землі військової служби ділилися на: до волі князя, до смерті власника, з правом передачі у спадщину. Духовенство володіло землями і селянами, не сплачували податки і не мали ніяких обов’язків. Селянство, більшість з них були вільними., мали господарство, сплачували князю податки і на користь панів. Міщанство, місто очолювали мужі-грацькі, які були опорою для князя.

Напіввільні: це закупи, такеж правове становище, як і в Київській Русі, чисельність закупів зростає.

Невільні: в цей період існувало холопство, але тут воно не було розповсюджене, білішість холопів прислуговували панам на землі того чи іншого пана і потім злилися з селянами.