Правоохоронні органи

Існувала міліція, прокуратура і адвокатура. Існували громадські (товариські) суди – діяли 1 рік і розглядали спори щодо праці, трудових обов’язків, відповідальності, дезертирства. Це були збори робітників і службовців.

IV Було запроваджено повну кодифікацію всіх галузей права.

Конституційне право. Утворення СРСР виклика­ло необхідність створення нової конституції. Тому 15 травня 1929 р. на Всеукраїнському з'їзді Рад було затверджено нову Конституцію УСРР. Вона складалася з 82 статей і 5 розділів: 1. Загальні положення; 2. Про устрій Радянської влади (цей розділ складався з двох частин: одна була присвячена централь­ним органам влади, друга — місцевим); 3. Про виборчі права; 4. Про бюджет Української СРР; 5. Про герб, пра­пор і столицю Української СРР.

Цивільне право. Спадкове право залишилось без змін. Виключалось з цивільного обігу право власності на нерухоме майно. Відновлювалось авторське, винахідницьке право. Існують такі форми власності: державна, кооперативна, приватна.

Сімейне право. 31 травня 1926 року ВУЦВК затвер­джує "Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та про акти громадянського стану" Він складався з п'яти розділів. Кодекс визнавав тільки державну реєстрацію шлюбу (ст. 105). Як реєстрацію шлюбу, так і розлучення проводили органи ЗАГСу.

Кодекс регулював майнові і аліментні відносини подружжя, правовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування..

Трудове право. Після закінчення громадянської війни головною формою залучення громадян до праці залиши­лась обов'язкова трудова повинність.

Земельне право. Скасовувалась приватна власність на землю, надра, воду, ліси на території УРСР. Діє новий земельний кодекс, за яким існує землекористування: общинне, дільничне, колективне.

Кримінальне право. Основою радянської кримінальної політики була, перш за все, боротьба з контрреволюційними злочинами і бандитизмом.

Контрольні запитання :

• Історичний огляд.

• Правове положення Всеукраїнський з'їзд Рад

• Правове положення Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) Президія ВУЦВК

• Правоохоронні органи.

• Цивільне право.

• Сімейне право.

• Трудове та земельне право.

• Ланки судової системи

Тема : Держава та право в період панування тоталітарного режиму режиму

( 1929 - 1938 р.р.)

План

1. Загальноісторичний огляд.

2. Державний лад.

3. Правоохоронні органи та репресивні (позасудові).

4. Правова система.

І 30-і рр.. ХХ ст. – це ера панування комуністичного режиму, масових репресій та ера розстріляного відродження. В кінці 1929 р. керівництво української більшовицької партії прийняло рішення про відмову від непу, який було замінено системою розподілу суспільного продукту. Було прийнято рішення про реорганізацію управління промисловістю. Індустріалізація хоча і мала позитивні аспекти, але призвела до падіння життєвого рівня населення. Колективізація мала також і позитивні і негативні наслідки позитивним було те, що селяни об’єднувались у колгоспи, а негативне – масові репресії. Згодом Сталін дозволив вихід з колгоспів селян, але вони обкладалися податками та поверталися в колгоспи. Ці селяни були прив’язані до землі і відбували трудову повинність. А для міщан вперше в 1932 р. було введено паспорти.

В 1930 р. пройшла хвиля розкуркулення. Розкуркулюванні селяни поділялися на три категорії. До першої відносилися учасники і організатори антирадянських виступів та терористичних актів, які мали бути ізольовані в тюрмах або концтаборах. До другої категорії потрапляли ті, хто не хотів вступати до колгоспів, здійснював, як було сказано в постанові, "менш активний опір". їх разом із сім'ями виси­лали у віддалені північні райони СРСР. У третій категорії опинилися всі інші заможні селяни, навіть ті, хто не чинив ніякого опору. їх разом з сім'ями поселяли за межами колективних господарств. У 1932 році, коли було розпочато останній етап колективізації, план хлібоздачі для України було додатково збільшено на 44 відсотки. У селян відібрали навіть посівне зерно, що привело до повального голоду.

На початку 1937 р. починається нова хвиля масових репресій. Репресовано не тільки робітничий клас, а й їхнє керівництво, інтелігенцію. Репресованих піддавали тортурам.

В цей період Сталін для підтримання порядку і більш масових репресій відправляє на територію України 3 своїх представників — В. Молотова, М. Єжова і М. Хрущова.

ІІ Найвищим органом влади був Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і чер-воноармійських депутатів. Юридично Всеукраїнський з'їзд Рад був вищим органом влади, здійснював верховне керівництво і найвищий контроль в республіці, приймав законодавчі акти, які були правовою базою для інших нормативних актів, користувався виключним правом вносити зміни і доповнення до Конституції УСРР. В період між з'їздами верховним органом влади, якому належали законодавчі, розпорядчі і виконавчі функції, був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Цей орган обирався Всеукраїнським з'їздом Рад у складі біля 400 чоловік. Свою роботу ВУЦВК здійснював шляхом проведення сесій. Час між їх скликанням коливався від 1,5 місяця до року.

У період між сесіями вищим органом влади республіки була Президія ВУЦВК. За Конституцією 1929 року вона мала право видавати декрети, постанови і розпорядження.

Вищим органом управ­ління, урядом УСРР була Рада Народних Комісарів (РНК): забезпечувала виконання розпоряджень законодавчої гілки влади; організовувала роботу місцевих органів влади.

Після прийняття конституції 1937 р. постає питання про створення законодавчого органу на території України. Так була створена ВР УРСР. В період між сесіями Верховної Ради УРСР деякі її по­вноваження виконувала Президія Верховної Ради, яка також була законодавчим органом.

Рада Народних Комісарів утворювалась Верховною Радою і являла собою вищий виконавчий і розпорядчий орган республіки. Згідно Конституції УРСР 1937 року наркомати поділялися на союзні, союзно-республіканські і республіканські.

Місцеві органи влади і управління. Продовжували діяти комнезами, але вони не могли замінити діяльність сільських рад, тому в 1933 р. їх ліквідовують, а сільським радам надають нові законні повноваження. Вони організовували соціальну, культурну та господарську політику на селі, мали свій бюджет.

В 1930 р. на території УРСР було проведено адміністративно-територіальну реформу. Ліквідовують округи, і відбувається перехід із трьохступеневої на двохступеневу систему, створюються райони, області, центри. Існувало 18 міст, 484 райони і 1 Молдавська автономна республіка.

Конституція УРСР 1937 року зафіксувала пере утворення Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у Ради депутатів трудящих.

При місцевих радах були створені органи управління. Це були відділи та управління, які підпорядковувались радам та виконавчим комітетам.

ІІІ В жовтні 1930 року були ліквідовані окружні суди і створенні міжрайонні суди.

Судова система набуває такого вигляду:

1-а інстанція – народний суд (1 суддя і 2 народних засідателі), обирався спочатку на 1 рік, а потім на 3 роки.

2-а ланка – обласний суд. Обирався на 5 років. Були судами першої інстанції з розгляду кримінальних і цивільних справ і судами другої інстанції для перегляду в касаційному порядку і в порядку нагляду судових вироків, ухвал і постанов у кримінальних і цивільних справах на­родних судів.

3-я ланка – Верховний суд УРСР. Касаційна інстанція для нижче стоячих. Обирався на 5 років.

В 1938 р. було затверджено Положення про адвокатуру СРСР.

Органи прокуратури. В 1930 році були утворені міжрайонні, міські та дільничні прокуратури. В 1932 року були ліквідовані міжрайонні прокуратури. Були створені дільничні, міські, обласні прокуратури і прокуратура республіки. Генеральний прокурор республіки очолював всю систему прокуратури в республіці, і був народним комісаром юстиції в Україні.

Позасудові (репресивні) органи.

Наркомат внутрішніх справ УСРР здійснював керівництво управлінням комунальної служби, міліцією, місцями позбавлення волі, кримінальним розшуком тощо. 15 грудня 1930 року наркомат було ліквідовано. Його функції були передані різним відомствам.

Міліцією та кримінальним розшуком керувало головне управління міліції та карного розшуку при РНК УРСР.

В 1934 р. створюється загальносоюзний НКВС.

На початку 1930 р. в усіх областях України створюються «трійки».

В 1934 р. створюється Особлива нарада, яка проводила також масові репресії. Покарання: заслання, виселення, ув’язнення до таборів до 5 років.

IV Конституційне право. 1 січня 1937 року був опублікований про­ект Конституції УРСР, а 25 січня 1937 року його було затверджено XIV з'їздом Рад УРСР. Конституція УРСР 1937 року складалася з 146 статей, об'єднаних у 13 розділів. Політичною основою визнавалися Ради депутатів трудящих. До Конституції УРСР 1937 року вперше увійшло положення про Комуністичну партію. Форми власності: державна та кооперативна.

Цивільне право. Проводилась кредитна реформа, запровадили розрахунки через банк. Щодо договорів, заборонялась одностороння відмова від виконання договору або його заміна. Встановлювався шестимісячний термін позовної давності, по спорам про стягнення штрафів, пені і неустойки, якщо ці спори підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства. Скорочений річний термін позовної давності застосовувався в спорах, які ви­никали з договорів перевезень, 1,5 р. між державними, кооперативними організаціями та установами.

Сімейне право. Базувалось на турботі державних органів стосовно дітей, на покращенні режиму аліментних зобов’язань, заборонялись аборти. Рились записи в паспорті про розлучення, зобов’язували сплачувати штраф.

Трудове право. В 1938 р. вводяться трудові книжки. Заробітна плата виплачується по ставкам, розрахункам, тарифним сіткам. В 1938 р. вводиться звання героя соціалістичної праці.

Кримінальне право попереджувало і суворо карало розкрадання державної і кооперативної власності (розстріл, а за пом’якшуючих обставин – каторга до 10 р., конфіскація майна). Діяв закон про 5 колосків.