3. Основні принципи керівництва

Успішне функціонування будь-якої організації залежить від того,як менеджери використовують принципи керівництва.

Принципи — це основні положення якоїсь теорії, вчення, науки. Принципи керівництва — це основні положення управлінської нау­ки, які стосуються керівництва людьми в процесі спільної діяльності для досягнення цілей організації.

Основні принципи керівництва наведені на схемі.

Основні принципи керівництва

Основні принципи керівництва	Розділ праці
	Відповідальність
	Дисципліна
	Єдність владних повноважень
	Централізація і делегування
	Об’єктивність і науковість рішень
	Єдність інтересів працівників і підприємства
	Ефективність і оптимальність
	Справедливість
	Ініціатива

1. Розподіл праці. Цей принцип заснований на розподіленні про­цесу праці на окремі види робіт або операції. На основі розподілу праці організується процес управління, розробляються організацій­на структура підприємства, положення про підрозділи і посадові ін­струкції для кожного працівника. Так конкретизуються виконавці робіт з наданими їм повноваженнями та відповідальністю.

Принципи розподілу праці є найголовнішим загальним принци­пом адміністративного керівництва.

2. Відповідальність.Менеджер несе всю відповідальність за ре­зультати роботи організації перед вищим органом управління (збо­рами акціонерів, учасників товариства, власником). У своїй діяль­ності він повинен виконувати чинне законодавство і нормативні акти України, відповідає за їх порушення. Особливу відповідальність несе за виконання угод, контрактів і договорів. Менеджер володіє владою над підлеглими працівниками, але наявність влади передбачає відпо­відальність як за свої дії, так і за дії працівників. Відповідальність є необхідною належністю влади.

До об'єктивних внутрішніх умов організації відносяться такі фактори: перспективи розвитку організації, у тому числі виробничі, технічні та організаційні зміни, наявність матеріально-технічних, фі­нансових і трудових ресурсів, діюча система організації управління і система зв'язків між структурними підрозділами.

Суб'єктивні внутрішні умови визначаються професійними якос­тями менеджерів, досвідом їх роботи, інтелектуальними та організа­торськими здібностями, фізичними можливостями та ін. Ці фактори впливають на вибір цілі і формування намірів, вибір варіантів дій, їх здійснення і контроль за діяльністю та її результатами.

Вищенаведеиі умови взаємодіють між собою і визначають ефек­тивність менеджерської діяльності.

Разом з тим менеджери впливають на конкретні умови, вирішу­ють проблеми для досягнення економічного зростання і забезпечують конкурентоспроможність підприємства.

Ефективна стратегія і тактика дій менеджера передбачає точну оцінку структури умов діяльності і розробку заходів з удосконалення всієї системи управління.

3. Дисципліна. Це найважливіша сила будь-якої людини чи колек­тиву. Це показник рівня додержання встановлених норм та правил поведінки в організації.

Дисципліна праці включає в себе трудову, технологічну і ви­робничу дисципліни.

Принцип дисципліни праці передбачає добросовісне виконання працівниками своїх обов'язків по використанню обладнання, ін­струментів, робочого часу, виконання вимог технології виробничого процесу, правил охорони та безпеки праці. Чим краще дисципліна, тим відповідальніше кожен працівник підходить до виконання своїх обов'язків. При добре організованій роботі навіть слабо дисципліно­вана людина не зможе порушувати встановлений порядок і, навпаки, наявність недоліків у організації праці понижує дисципліну.

4. Єдність владних повноважень. При виконанні будь-якої робо­ ти працівник не повинен одержувати розпоряджень більше як від одного керівника. Якщо два керівника здійснюють владу однакового змісту над одним і тим же підрозділом, то одразу ж з'являються не­ порозуміння, які можуть приводити до конфлікту. А щоб не допус­тити цього, треба: або ліквідувати подвійність, або усунути одного з керівників. Люди не витримують подвійної влади. Обов'язково при­хиляються до однієї з них.

5. Централізація і делегування. Централізація передбачає зосе­редження влади в одному центрі. Таким центром в організації є керівник або колективний орган (правління, президія та ін.). Питання централі­зації та де централізації є питанням міри, рівня зосередження владних повноважень. Для успішного керівництва треба використовувати сис­тему делегування владних повноважень від вищого до нижчого рівня управління, від менеджера до підлеглих. Цей принцип підвищує само­стійність виконання робіт і, головне, відповідальність за їх результати.Надмірна централізація, як і надмірне делегування владних по­вноважень не завжди дають позитивні результати. Про цей принцип можна сказати так: «Один керівник і єдиний план дій для сукупності операцій, які мають загальну ціль». Це необхідна умова єдності робо­ти, узгодженості дій і об'єднання зусиль.

Єдність керівництва передбачає об'єднання зусиль кожного пра­цівника для ефективного виконання роботи і досягнення поставленоїцілі.

6. Об'єктивність і науковість рішень. Успішне керівництво мож­ливо тільки з урахуванням об'єктивних умов розвитку суспільства,галузевих закономірностей і виробничих умов конкретної організації; керівництво несумісне з суб'єктивізмом, який тільки шкодить справі. Кожен керівник на будь-якій ступені ієрархії повинен приймати рішення тільки з урахуванням об'єктивних обставин і наукового пе­редбачення майбутнього.

7. Єдність інтересів працівників і підприємства. Цей принцип стверджує, що економічні інтереси підприємства і працівників повинні співпадати. Кожен працівник повинен одержувати справедливу частку прибутку від загального результату. Порушення цього принципу при­ зводить до незацікавленості працівників у високопродуктивній праці.

8. Принцип ефективності і оптимальностіпередбачає досягнення найбільшої ефективності в результаті праці колективу при найбіль­шій економії ресурсів. Це можливо тільки па основі впровадження новітніх технологій, удосконалення організації праці та управління, використання комп'ютерної техніки.

9. Справедливість. Цей принцип передбачає справедливі дії керів­ництва. Справедливий менеджер діє безпристрасно по відношенню до істини. Справедливе рішення приймається без упередженості на законній і чесній основі. Справедливість менеджера - це поєднання доброзичливості з правосуддям у прийнятті управлінських рішень.

10. Ініціатива.Ініціатива це внутрішнє спонукання до нових форм діяльності, підприємливість. Це керівна ролі, у будь яких діях, можливість щось задумати і здійснити.Ініціатива є наймогутнішим стимулом людської діяльності.Щоб розвивати ініціативу, треба надати працівнику самостійність у виконанні службових обов'язків, обмежуючись наглядом і направ­ленням його роботи, заохочувати заслуги, навіть ціною деяких жертв з боку власного самолюбства.

Питання для розгляду:

1). Менеджери загального керівництва. Лінійні та функціональні менеджери.

2) Основні функції підприємства.

3) Суть адміністративної функції підприємства за А. Файолем.

4) Функції ефективного керівництва за Блейком та Моутоном.

5) Бачення М. Месконом, М. Альбертом та Ф. Хедоурі адміністративної функції керівника.

6) Програма дій в стратегічному плануванні (переваги програми та причини її невдач).

7) Планування особистої роботи менеджера.

8) Суть адміністративних організаційних функцій за А. Файолем.

9) Сучасний менеджмент про адміністративну функцію «організація».

10) Вимоги до менеджера загального керівництва.

11) Розпорядження та прийняття рішень.

12)Поняття «Узгодження».

13) Конфлікт в управління (причини та наслідки).

14) Стилі вирішення конфліктів.

15) Суть та функції контролю.

16) Основні етапи здійснення процесу контролю.