- •1.Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •Основні завдання історії педагогіки
- •Принципи історії педагогіки
- •Джерела історії педагогіки
- •2. Тема 1. Виховання у первісному суспільстві Основні теорії походження виховання
- •Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •12. 3. Ідея духовно-гуманістичного виховання в теорії і практиці в. О. Сухомлинського
- •Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •Загальнопедагогічні ідеї я. А. Коменського. Обґрунтування педагогіки як окремої науки
- •Вчення я.А.Коменського про школу
- •Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •Вимоги до підручників. Підручники я.А.Коменського
- •Питання виховання та шкільної дисципліни у працях Коменського
- •Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •17. Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •18. Вчення я.А.Коменського про школу
- •Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •456Педагогічні погляди і діяльність Йогана Генріха Песталоцці
- •Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •Педагогічна система Фрiдрiха Вільгельма Адольфа Дiстервега
- •Педагогічні погляди і діяльність Роберта Оуена та Шарля Фур’є
- •Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •Прогресивна педагогіка Росії у XIX- поч. XX ст.Педагогічні погляди л.Толстого
- •Педагогічні погляди п.Лесгафта
- •Педагогічні погляди с.Шацького
- •31. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •32. Р.Оуен про формування особистості
- •38. Иховання, школа і педагогічна думка Київської Русі Виховання дітей у східних слов’ян
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •Педагогічна думка Київської Русі
- •Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •44. Педагогічні погляди г. Сковороди
- •40.Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
Педагогічні погляди п.Лесгафта
Петро Францович Лесгафт (1837-1909) — видатний вчений у сфері анатомії і фізіології, лікар, основоположник системи фізичного виховання у Росії.
Закінчив 1861 року Медико-хірургічну академію у Петербурзі. У 1893 р. на кошти свого учня Лесгафт відкрив біологічну лабораторію з музеєм і друкованим органом “Известия“ (у 1918 р. ця лабораторія була реорганізована в Природничо-науковий інститут ім. П.Ф.Лесгафта). При лабораторії у 1896 р. ним були відкриті Вищі курси виховательок і керівників фізичного виховання, перетворені у 1905 рр. у Вищу Вільну школу. На базі цього закладу у радянський період було створено Ленінградський інститут фізичної освіти (тепер інститут фізкультури і спорту ім. П.Ф.Лесгафта).
Лесгафт приймав активну участь у відкритті в центральних і провінційних містах дитячих майданчиків, зимових і літніх колоній для дітей дошкільного віку, у створенні спортивних залів і кімнат гімнастики в учбових закладах.
Серед багатьох наукових праць Лесгафта частина присвячена педагогічним проблемам: “Керівництво з фізичної освіти дітей шкільного віку“, “Про ігри та фізичне виховання в школах“, “Сімейне виховання дітей і його значення“ та ін.
На думку Лесгафта, виховання разом з соціальним середовищем відіграє вирішальну роль у формуванні дитини. Виступав проти теорій спадковості.
Мета освіти і виховання, за Лесгафтом, повинна полягати у забезпеченні гармонійного розвитку людини (фізичне, розумове, моральне, естетичне і трудове виховання).
Лесгафт критикував стару школу і виступав за створення нової, яка дає наукову, пов’язану з життям освіту. Завдання загальноосвітньої школи, як він вказував, – сприяти розвитку мислячих і свідомо діючих людей.
Особливо цінною є розроблена ним система фізичного виховання. Фізичне виховання дітей і молоді розумів досить широко – як фізичну освіту і культуру. У ньому Лесгафт бачив невід’ємну складову всебічного розвитку людини, що знаходиться у тісному зв’язку з розумовим і моральним розвитком.
Система фізичних вправ має бути природною і охоплювати всі групи суглобів і м’язів. Він вимагав враховувати у процесі фізичного виховання анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей. Багато зробив для розробки теоретичних питань анатомії і фізіології людини і застосування їх у фізичному вихованні (архітектоніка кісток і їх взаємозв’язок, розвиток суглобів, значення нервової системи тощо).
Лесгафт приділяв значну увагу проблемам сімейного виховання дітей. У сім’ї, на його думку, слід з повагою ставитись до особистості дитини, визнавати за нею право на вільну розумну діяльність. Він вказав на основні принципи сімейного виховання: дотримання дітьми правил гігієни, поєднання слова й діла у поведінці дітей і дорослих, розумна організація дитячих ігор, правильні взаємовідносини між батьком і матір’ю, між батьками і дітьми та ін.
Великого значення Лесгафт надавав розвитку жіночої освіти. Він вимагав широкої наукової освіти для жінок, їх всебічного розвитку. Вказував, що це потрібне, насамперед, жінці-матері.