
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
15.13 Утилізація концентрату головної фракції
Основними компонентами КГФ є етиловий спирт - 22...28%, оцтовоетиловий ефір- 15... 30%, оцтовий альдегід-20... 25% та вода.
Динаміка фракційної ректифікації КГФ Наумівського спиртзаводу із вмістом 29,1 об. % оцтового альдегіду, 17,2 об.% оцтовоетилового ефіру і 22,6 об.% етилового спирту наведена на графіку, рис. 15.21, а. На осі абсцис відкладена кількість фракцій, які відбираються у відсотках до похідної суміші при флегмовому числі - R.
Після відбору оцтового альдегіду та головних домішок (фракції 1 і 2) пара, яка виходить з колони, є потрійним азеотропом наступного складу: етиловий спирт - 40 об.%, оцтовоетиловий ефір - 54,5 об.%, вода - 5,6 об.%. Збільшення флегмового числа з 3 до 8 призводить до збереження азеотропного стану (фракція 4).
417
418
У зоні 5 відбирається фракція етанолу з невеликою кількістю оцто во етилового ефіру і води.
У зоні 6 відбирається слабоконцентрована водно-спиртова суміш. Розділення азеотропної суміші на компоненти викликає ускладнення технології та обладнання. Тому необхідно, по можливості, швидко переходити цю зону або додавати у систему один з компонентів, який руйнує азеотроп. Найбільш придатною в даному випадку є вода.
У НУХТ розроблена технологія та устаткування для вилучення товарних продуктів з концентрату головної фракції, рис. 15.21.
Основою роботи устаткування є фракційна ректифікація. Концентрат головної фракції, який при змішуванні з водою утворює гетерогенну суміш, подається крізь змішувач 1 до ефіропромивача 2, де за допомогою водної екстракції з нього вилучається етиловий спирт. Оптимальна кількість води залежить від складу КГФ . Верхній - ефірний шар - спрямовується до збірника ефірного концентрату 4, а нижній - водно-спиртова рідина - через збірник 5 потрапляє до куба 7 ректифікаційної колони 6.
Якщо КГФ не створює з водою гетерогенну суміш, він спрямовується через збірник 3 безпосередньо на переробку.
На
початку процесу колона 6
працює
"сама на себе", при
Після
досяг-
нення рівноваги починається відбір фракцій.
Перша фракція відбирається в інтервалі температур 20,0...21,0° С при збільшенні флегмового числа з 3,0 до 8,0.
Друга фракція, що містить головні домішки, відбирається до збірника 14. її відбір закінчується при температурі 71,5° С. Цій температурі відповідає азеотропна точка потрійної системи стилацетат-етанол-вода з концентрацією етилацетату біля 55 мас.%.
Для одержання більш високих концентрацій етилацетату необхідно зруйнувати азеотроп. З цією метою під час відбирання третьої - ефірної - фракції до колони подається гаряча вода. Процес ведеться при R=4,0...6,0. У результаті концентрація етилацетату досягає 76... 77%. У декантаторі 9 відбувається розділення флегми на два шари. Верхній у вигляді ефірного концентрату потрапляє до збірника 4, а нижній - водно-спиртовий - повертається до колони. Коли флегма гомогенна, але при додаванні води переходить до гетерогенного стану, вона обминає декантатор і надходить до екстрактора 13, де за допомогою води звільняється від етанолу. Нижній водно-спиртовий шар з екстрактора прямує до збірника 5, а верхній - ефірний концентрат крізь ємкість 4 виводиться з установки.
Четверта фракція відбирається до збірника 12 в інтервалі температур 76.,.78° С, ця фракція близька за складом до спирту-сирцю. У подальшому ця фракція спрямовується на централізовану перегонку для одержання спирту-ректифікату.
Остання фракція - це водно-спиртова рідина міцністю 22,0... 25,0 мас.%. Процес закінчується при досягненні температури 100° С. В результаті фракційної перегонки одержують наступні продукти: оцтовий альдегід, ефірний концентрат (етилацетатний розчинник) та сирець етилового спирту.
419