
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
Головна фракція, отримана при брагоректифікацІЇ зернових бражок, містить у три рази менше, а при переробці картопляних - у 25...ЗО разів менше альдегідів, ніж головна фракція мелясних спиртзаводів. У той же час ГФ заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину, містить порівняно з мелясною головною фракцією у десятки разів більше метилового спирту (в окремих випадках до 6%), коефіцієнт ректифікації якого, на відміну від більшості інших домішок, зменшується зі зниженням концентрації етанолу у розчині, що треба враховувати при включенні розгінної колони до схеми БРУ, беручи за ключову домішку метанол.
У ВИДІ'харчової біотехнології розроблена схема включення розгінної колони до системи БРУ спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину.
За даною схемою, подача води на гідроселекцію до розгінної колони не передбачається. Витрата гріючої пари складає ЗО...40 кг/дал а. а., що вводиться у колону з ГФ. Кількість тарілок у розгінній колоні - ЗО, у тому числі - 20 у відгонній частині. Висока концентрація етилового спирту по тарілках розгінної колони (93...94% об.) створює сприятливі умови для інтенсивного виділення та концентрування метанолу. Але звільнення спирту від головних та проміжних домішок при цьому ускладнюється, що може бути причиною зниження якості ректифікованого спирту. Висока концентрація спирту у верхній частині колони призводить до збагачення КГФ спиртом та підвищеного ЇЇ відбору, що знижує економічну ефективність використання розгінної колони за даною схемою.
Більш раціональною в даних умовах слід вважати роботу розгінної колони в режимі помірної гідроселекції, коли ключові домішки спирту, у тому числі і метанол, зберігають характер головних домішок.
Щоб показати доцільність використання гідроселекції для звільнення ГФ з підвищеним вмістом метанолу від головних домішок, наведемо розрахунок витрати води та пари на процес.
Коефіцієнт ректифікації метанолу інтенсивно зростає при концентрації етилового спирту у розчині, починаючи з 60 мол.%, після чого залишається практично незмінним.
У зв'язку з цим воду на гідроселекцію до розгінної колони при розгонці ГФ, яка містить підвищену кількість метанолу, необхідно подавати у кількості, що забезпечує концентрацію етилового спирту по тарілках у межах 60 мол.%.
409
Для підприємств, де забезпечується стабільне отримання етилового спирту високої якості, який відбирається безпосередньо з ректифікаційної колони, як роз-гІнна може бути використана колона остаточного очищення, що містить ЗО реальних або 15 теоретичних тарілок, та яка знаходиться, як правило, у резерві.
Розглянемо випадок, коли концентрація спирту на тарілках по всій висоті роз-гінної колони однакова, тобто коли концентрація етанолу на тарілці живлення та тарілках, що знаходяться вище, залишається постійною.
Мінімальна витрата гріючої пари на розгонку ГФ мелясних спиртзаводів складає 20 кг/дал (2,56 кг/кг а.а.). Дослідимо можливість ефективної роботи розгінної колони у системі БРУ спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину при такій же витраті пари, але з використанням помірної гідроселскції.
На
мал.
15.17 наведено
графік, що показує стан робочих ліній
підгінної та концентраційної
частини колони при концентрації спирту
по всій висоті колони -60
мол.%.
Візьмемо у першому наближенні флегмове
число
,
при
цьому рів-
новажна концентрація спирту у парі, що виходить з колони, дорівнює 70 мол.%.
Для концентраційної частини колони відношення
L/G::=Y/X=70:60=1,17
Молекулярні
маси потоків у колоні при прийнятій
концентрації в них етилового
спирту складають ;
паровий
потік (флегма) Мо=31 кг/кмоль, рідинний
потік ML=28
кг/кмоль,
головна фракція
=41
кг/кмоль,
вода на гідроселекцію
=18
кг/кмоль.
При
питомій витраті гріючої пари 2,56 кг/кг
а.а., кількість водно-спиртової пари,
що піднімається по колоні G,
та пари, що повертається до неї у вигляді
флегми,
складає 2,56/MG
0,083
кг/кмоль.
При постійному відношенні рідинного та парового потоків L=G • 1,17 = 0,097 кг/кмоль.
Кількість води на гідроселекцію В = L - G = 0,097 - 0,083 = 0,014 кг/кмоль.
Кількість
головної фракції, що надходить у колону
=
0,024 кг/кмоль.
Пито-
ма витрата води на гідроселекцію складає 0,014 ; 0,024 = 0,58 кг/кг головної фракції.
Для
відпнної частини колони L
= G/MG
+
+=
0,083+0,014+0,024
= 0,121 кг/кмоль, а відношення L/C == 0,121/0,083=1,46.
Знаючи L/C, з точки А проводимо робочу лінію відгінної частини колони, яка перетинає діагональ та ось абсцис у точках В та С. Точка В визначає концентрацію спирту у кубі колони при закритому обігріві (41 мол.%), точка С - при відкритому обігріві (15 мол.%).
Для
отримання якісного спирту-ректифІкату
вміст альдегідів та метанолу у кубовій
рідині розгінної колони -
не
повинен перевищувати 0,003%,
0,07% відповідно.
При
максимальній концентрації альдегідів
у ГФ зернокартопляних спиртових
заводів
=1,0
мас.%,
кратність їх вилучення
складає
1,0
: 3-
=
333. Розра-
хунки, виконані за допомогою рівняння Сореля-Харіна, показують, що при коефіцієнті випаровування оцтового альдегіду К=3,6, L/G=1,46 та десяти теоретичних тарілках у відгінній частині кратність вилучення оцтового альдегіду складає 907, що майже у три рази перевищує необхідну.
410
411
Аналогічні розрахунки для метанолу показують, що при максимально припустимій його концентрації у ГФ - 6,0об.% (ам/а0=6, 0:0, 07=86) при тих же технологічних параметрах та коефіцієнті випаровування метанолу - К=2,5 кількість теоретичних тарілок у відгінній частині колони повинна бути не менше 12,5 або 12,5 : 0,5 = 25 реальних тарілок. Максимальна концентрація метанолу у ГФ при 20 реальних тарілках у відгінній частині не повинна перевищувати 3,4%.
Ступінь концентрування домішок ак /ам (де ак - концентрація домішки в дистиляті) розраховується за формулою, запропонованою П.С. Циганковим
При
вказаних вище технологічних параметрах
та кількості теоретичних тарілок
=
5 кратність
концентрування метанолу та оцтового
альдегіду дорівнюють 19,7
та
54,0
відповідно.
Такий ступінь концентрування дозволяє
одержати ефіро-альдегідно-метанольний
концентрат, практично вільний від
етилового спирту. Так, при
концентрації альдегідів у ГФ - 1% їх вміст
у концентраті головної фракції дорівнює
1-54=54%, при цьому його відбір складає
100/54=1,85% від а.а., що введений
до розгінної колони, а при відборі ГФ у
кількості 3% відбір концентрату головної
фракції становить 3-1,85/100=0,06% від а.а., що
вводиться до БРУ.
Використання помірної гідроселекції в процесі розгонки ГФ зернокартопляних спиртових заводів (витрата води у межах 0,6 кг/кг ГФ та питомій витраті пари 2,5 кг/кг а.а.) дозволяє ефективно вилучати разом з метанолом інші домішки спирту.
Використання помірної гідроселекції дозволяє знизити вміст етилового спирту у КГФ у середньому на 30%.
Використання гідроселекції у розгінній колоні тим більше раціональне, що в останній час знайшло широке впровадження низькотемпературне розварювання крохмалевмісної сировини, при якому вміст метилового спирту у бражці суттєво знижується. Але звільнення спирту від головних та проміжних домішок без гідроселекції в розгінній колоні ускладнюється, що може бути причиною зниження якості ректифікованого спирту. Висока концентрація спирту у верхній частині колони призводить до збагачення спиртом концентрату головної фракції та підвищеному її відбору.