
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
Для здійснення корінного перелому на шляху зниження матеріальних та енергетичних ресурсів головним завданням є розробка та широке впровадження технологій нового покоління, які передбачають глибоку комплексну переробку сировини, скорочення за рахунок цього її втрат з відходами виробництва.
Впровадження нових ресурсозберігаючих технологій дозволяє зменшити не тільки матеріалоємність суспільного виробництва, а й скоротити витрати енергії на одиницю товарної продукції.
Впровадження ресурсе- та енергозберігаючих технологій у значній мірі вирішує екологічну проблему, яка тісно пов'язана з викидами шкідливих відходів виробництва та продуктів згоряння в навколишнє середовище, тому енерго- і ресурсозбереження є екологічною проблемою суспільного виробництва.
Резервом збільшення виходу товарної продукції з одиниці сировини при виробництві спирту є зменшення спиртовмісних побічних продуктів ректифікації за рахунок більш повного концентрування.
Основними побічними продуктами брагоректифікації є головна фракція етилового спирту та фракції, збагачені верхніми та нижніми проміжними домішками -сивушний спирт та.сивушне масло.
У схемах брагоректифікаційних установок, які наведені в цьому розділі прийняті наступні скорочення: Б - бражка; М - живлення колони; Бр- барда; ЛВ -лютерна вода; В - вода; БД - бражний дистилят; ЕП - епюрат; ВСР - водно-спиртовий розчин; ГФ - головна фракція; CM - сивушне масло; СС - сивушний спирт; МК - метанольний концентрат; КГФ - концентрат головної фракції; ЕК - ефірний концентрат; СЕФК - сивухо-ефІроальдегідний концентрат; МАК - м етанол ьно-аль-дегІдний концентрат; НС - непастеризований спирт; PC - ректифікований спирт; П - гріюча пара; К - конденсат гріючої пари; С - концентрація спирту в розчині; п - кількість теоретичних тарілок у колоні; а.а - абсолютний алкоголь.
Головна фракція - це суміш етилового спирту (85... 90%) з головними домішками та водою. Вона відбирається з конденсатора епюраційної колони та, крім етанолу, містить складні ефіри, насичені та ненасичені альдегіди, дїацетил, метанол, азотисті та сірковмісні сполуки.
399
У ГФ мелясних спиртових заводів міститься до 500 мг/л сірковмісних сполук у перерахунку на сірку. До складу сірковмісних сполук входять альдегідосірчиста кислота, сірководень, меркаптани та сульфокислоти.
Азотисті сполуки присутні в ГФ, одержаній при переробці меляси та гостро-дефектної зерно-картопляної сировини. Основні їх складові: триметиламін, три-етиламін та етиламін.
Діацетил є домішкою, характерною для ГФ, що отримана при переробці мелясної бражки.
Метанол та фурфурол практично відсутні в мелясній ГФ, але у значній кількості містяться в зерновій та особливо у картопляній ГФ (до 6% об.).
Склад ГФ коливається у широких межах та залежить від виду та якості сировини, а також від кількісного її відбору. Крім того, концентрація побічних та вторинних продуктів спиртового бродіння - альдегідів, органічних кислот, вищих спиртів та складних ефірів у ГФ знаходиться у прямій залежності від інтенсивності аерування сусла, що бродить. Зі збільшенням аерування середовища зі м3 до 10 м3 повітря на 1 м3 сусла за годину вміст альдегідів збільшується у 3, складних ефірів-у 2,4, кислот - у 6,2 рази.
Відбір ГФ залежить від виду та якості перероблюваної сировини та складає 1,5... 5,0% від а.а., що вводиться до установки.
Сивушний спирт - це суміш верхніх проміжних домішок, основними представниками яких, за даними ВНДІ харчової біотехнології є ізомасляний та ізовалеріановий ефіри оцтової кислоти, крім того, в сивушному спирті в значній кількості міститься нормальний пропіловий спирт.
Сивушний спирт відбирається з 17...23 тарілок спиртової колони, рахуючи знизу, у кількості 0,5...2,0% від а.а. бражки.
Сивушне масло отримують при промиванні водою сивушної фракції, яка відбирається з нижніх (5...11) тарілок спиртової колони у кількості 3...5% від а.а. бражки. Кількість сивушного масла складає О,ЗО...0,40%. Основні компоненти сивушного масла: етанол- 1...12об.%, н-пропанол-7...15 об.%, ізобутанол- 10...20об.%, ізоамілол - 50...60 об.% та вода - 5... 10 об.%.