
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
В індустріальне розвинутих державах етанол у великій кількості використовується як сировина для хімічної промисловості. У цьому напрямі чільне місце посідають Сполучені Штати Америки. За даними Української федерації інформатики та системного аналізу (УФІСА), у США щороку для технічних потреб, у тому числі для пального, виробляється понад 1,0 млрд, дал етанолу (будується ще 12 заводів). США з етанолу виробляють ефіри, аміни, складні ефіри, широко вико-
332
ристовують етанол як розчинник. Існують компанії, які з етанолу виробляють близько 80-ти різних хімічних продуктів, а з урахуванням похідних від них - вдвічі більше. Хімічна промисловість Бразилії, починаючи з 20-х років XX століття базується на етанолі. З етанолу виробляють етилен, октанол, бутанол, ацетальдегід, оцтову кислоту, етиламін, тощо.
В Японії з етанолу отримують водень, переробляючи 3,8 тис. дал етанолу за добу.
Індія з 60-х років минулого століття використовує ферментативний етанол для виробництва оцтової кислоти та ЇЇ похідних, пентаеритритолу, поліетилену низької густини. З 50-ти млн. дал етанолу, що було вироблено в Індії у 1980 році, ЗО млн. було використано в хімічній промисловості. У 1990 році вироблено ПО млн. дал етанолу в основному для хімічної промисловості. Сировина для етанолу - меляса.
Комітетом ООН з індустріального розвитку зазначено, що якщо виробництву етанолу приділити стільки ж уваги, скільки її було приділено нафтохімії, то його ціна може бути знижена більш ніж удвічі, що забезпечить зниження цін на хімічні продукти, які виробляються на базі етанолу.
Ціни на хімічні продукти на базі етанолу відповідають цінам на ці продукти, які отримані з нафти. У ряді країн ведеться політика податкових пільг для виробників технічного етанолу з крохмаль- або цукровмісної сировини. Це підтримує сільськогосподарських виробників, спиртову та хімічну промисловість, яка при цьому в меншій мірі залежить від імпорту нафтопродуктів. На рисунку 14.1 наведені основні хімічні синтези на базі етанолу.
Найбільшими споживачами СЕТ в країнах СНД є підприємства з виробництва етилового, діетилового, оцтовоетилового ефірів, оцтової кислоти, ацетальдегіду, хлороформу, тетраетилсвинцю, синтетичного каучуку, штучних волокон, спиртових лаків, парфумів, тощо.
Діетиловий ефір використовують під час виробництва бездимного пороху, штучного шовку, шпатлівки. Внаслідок поганої розчинності у воді він застосовується для екстрагування розчинених у воді речовин.
У суміші зі спиртом діетиловий ефір застосовується для виготовлення колодію. Як розчинник він використовується для екстракції ефірних масел і багатьох інших речовин. У медицині діетиловий ефір використовується як анестезійний засіб.
О цто во етил о ви й ефір, або етилацетат, отримують з етилового спирту і оцтової кислоти. Цей ефір є дуже цінним розчинником, він широко використовується у парфумерії, у виробництві мила та різноманітних лаків.
Етиллактат, етиловий ефір молочної кислоти застосовуються для очищення сирої молочної кислоти, в ситцевибиванні, він також є розчинником нігразину та індуліну, у лаковому виробництві - розчинником нітроцелюлози.
Ацетальдегід знайшов широке застосування під час виробництва синтетичної оцтової кислоти, у виробництві дзеркал - для відновлення азотнокислого срібла.
Продукт полімеризації ацетальдегіду -• паральдегід - є медичним препаратом, який застосовується як снодійний засіб.
Крім цього, ацетальдегід застосовують як консервуючий засіб.
333
Рис. 14.1 Основні хімічні синтези на базі етанолу
Оцтова кислота та її солі використовуються в текстильній, фарбовій, хімічній промисловості, в шкіряному і гумовому виробництвах. Оцтова кислота застосовується для фармацевтичних і харчових цілей. З неї виробляють ацетатний шовк, її використовують як розчинник вибухових речовин і т. ін. Споживання оцтової кислоти рік у рік збільшується.
Тетраетилсвинець є важливим технічним продуктом. Як антидетонатор він становить значну цінність. Є багато досить ефективних антидетонаторів, але всі вони поступаються тетраетилсвинцю.
Хлороформ застосовується в медицині. При вдиханні він викликає анестезію і використовується головним чином для інгаляційного наркозу. У значній кількості його використовують як екстрагент для вилучення екстрактивних речовин з рослинної сировини.
Спиртовані лаки застосовують для оздоблення високоякісних меблів та інших дерев'яних виробів. Основними компонентами спиртованих лаків є смола І етиловий спирт з об'ємною часткою 90...93 %. У залежності від об'ємної частки різняться лаки, які містять 65...70 % спирту й так звані "політури" з об'ємною часткою спирту-88...90%.
Етиловий спирт є основною сировиною для парфумерних фабрик. Він входить до всіх видів рідких або аерозольних парфумерних виробів - одеколонів, парфумів, туалетних вод, дезодорантів у кількості до 98 % маси продукції.
Застосування спирту в парфумерній промисловості пояснюється його здатністю давати прозорі концентровані розчини пахучих речовин, а також його освіжаючою і дезинфікуючою властивістю.