
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Розділ 13
ОЧИСТКА СТІЧНИХ ВОД СПИРТОВИХ ЗАВОДІВ
Вода - одне з найцінніших природних багатств. Незважаючи на значні водні ресурси Землі, природні запаси прісної води обмежені. Вони виснажуються внаслідок зростання споживання води для господарських цілей. Задоволення потреб промисловості, сільського господарства й населення у воді - найважливіша проблема.
Використовувана промисловими підприємствами і комунальними об'єктами чиста вода майже повністю повертається у водоймища у вигляді стічних вод, які містять різні забруднення. Через це погіршується санітарний стан поверхневих вод і обмежується можливість їх використання як джерел водопостачання.
Біля ЗО % загального споживання води у харчовій промисловості припадає на долю спиртових заводів. Загальна витрата води на виробництво 1000 дал спирту із зерна складає 1756 м3, у тому числі артезіанської води - 479, річкової чи ставкової - 1009, відпрацьованої - 268 м3. Враховуючи повторне використання води для транспортування і миття картоплі, витрата артезіанської, річкової чи ставкової води на виробництво спирту із зерна й картоплі практично однакова.
Питома витрата води на одержання 1000 дал спирту з меляси залежить від схеми комплексної переробки сировини.
При виробництві спирту, особливо з меляси, утворюється велика кількість сильно забруднених стічних вод. На спиртових заводах, які переробляють крохма-левмісну сировину, пІсляспиртову барду використовують для кормових цілей у на-тивному вигляді чи для приготування білково-вітамінного продукту.
Характеристика стічних вод
Стічні води спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину, поділяють на три категорії:
теплообмінні;
після гідравлічного транспортування і миття картоплі;
після замочування зерна, дезинфекції і гідроподачі солоду, миття технологіч ного обладнання, приміщень, лютерна вода, господарсько-побутові стоки.
Стічні води мелясно-спиртових заводів ділять на чотири категорії:
теплообмінні;
після продування парових котлів і регенерування фільтрів хімічного водо очищення;
лютерна вода, конденсати вторинної пари, які утворюється при випарову ванні барди;
після миття обладнання, промивні та фільтр-пресні води дріжджових цехів, господарське-побутові стоки, первинна і вторинна барда.
318
Ступінь
забруднення стічних вод визначають за
фізико-хімічними і біологічними
показниками -
кольорністю,
прозорістю, запахом, вмістом сухого
залишку, рН,
біохімічним споживанням кисню (БСК),
хімічним споживанням кисню (ХСК) та ін.
Від
показника рН залежить можливість
безпосереднього скиду стічних вод у
природні
водоймища чи необхідністю попередньої
нейтралізації. БСК показує, яку кількість
кисню у міліграмах необхідно витратити
на біологічне окислення органічних
речовин у 1 л стоків при температурі 20°
С. Повне окислення цих речовин протікає
дуже довго, тому звичайно обмежуються
визначенням 5-добової потреби у
кисні і позначають її БСК5.
Окислення протягом 20
діб
вважається повним, І потреби у кисні
виражають як
Для
більшої частини побутових і промислових
стоків
БСК5
становить 70...80
% від
Через тривалість визначення БСК5 у заводській практиці частіше використовують показник ХСК - кількість кисню у міліграмах, яка необхідна для окислення органічних сполук у 1 л води розчином біхромату чи перманганату калію. Якщо стічні води містять органічні речовини, стійкі до біологічного окислення, визначення ХСК є найбільш надійним способом оцінки вмісту органічних сполук. Значення ХСК вище, ніж БСК. Хімічним способом окислюється більше речовин, ніж біологічним шляхом.
Теплообмінні води у виробничому циклі не забруднюються, тому склад їх залежить від якості води джерела водопостачання. Однак, у випадку несправності технологічного обладнання (нещільність прокладок, корозія теплообмінної поверхні) охолоджуючі рідини, потрапляючи у воду, забруднюють її.
Забрудненість стоків другої категорії зерно-картопляних спиртових заводів зумовлена нерозчиненими у воді домішками мінерального й органічного походження. Склад стічних вод цієї ж категорії, які утворюються на мелясно-спиртових заводах, залежить від складу води, котру використовують для живлення парових котлів, і способу регенування фільтрів для пом'якшення води. Ці води забруднені головним чином мінеральними речовинами.
Стоки третьої категорії, які утворюються при виробництві спирту із зерно-картопляної сировини і меляси, а також стічні води мелясно-спиртових заводів четвертої категорії містять органічні і мінеральні сполуки. Особливо багато цих речовин у мелясній барді, кількість якої складає приблизно половину стоків мслясно-спиртових заводів.
За даними к. ВНДШрБ, стоки другої і третьої категорій зерно-картопляних спиртових заводів мають показники, наведені в табл. 33.1.
Як видно з таблиці, стічні води спиртових заводів , які переробляють зерно і картоплю, забруднені незначно - БСК5 не перевищує 1000 мг О2/л.
Характеристика стічних вод спиртових заводів, які переробляють мелясу, наведена в табл. 13.2.
319
Табл. 13.1 Показники стічних вод зерыо-картопляних спиртових заводів
Стічні води |
Температура, °гч |
РН |
Вміст завислих речовин, мг/л |
БСК5, мг О;/л |
БСК„, мг СЬ/л |
хск, мг СУл |
Транспортно-миючі |
10 |
9,0 |
1200 |
700 |
1000 |
1750 |
Після замочування зерна і транспортування Його у солодовню |
20 |
6,1 |
610 |
450 |
620 |
1000 |
Від промивання і дезинфекції солоду |
18 |
6,1 |
680 |
312 |
1214 |
3500 |
Від гідротранспорту свіжопророслого солоду |
18 |
6,1 |
2350 |
523 |
1300 |
3400 |
Від миття: |
|
|
|
|
|
|
сит і солодови-рошувальних ящиків |
18 |
6,5 |
]50 |
450 |
850 |
2400 |
обладнання відділення розварювання сировини |
60 |
6,5 |
510 |
700 |
1150 |
2100 |
дріжджових апаратів |
20 |
6,8 |
50 |
160 |
350 |
630 |
зброджувачів |
18 |
6,8 |
590 |
600 |
870 |
1060 |
бродильних апаратів |
20 |
5,8 |
410 |
600 |
870 |
і 000 |
Лготерна вода |
98 |
4,5... 8,5 |
80 |
260 |
300 |
400 |
Від миття підлог |
25 |
6,5 |
280 |
250 |
300 |
350 |
Із душових |
25 |
6,5 |
85 |
250 |
300 |
360 |
Господарсько-побутові |
25 |
7,0 |
250 |
250 |
300 |
350 |
Від продування парових котлів |
90 |
11,0 |
570 |
6 |
10 |
40 |
Від рихлення і промивання фільтрів хімводоочищення |
21 |
7,4 |
170 |
53 |
134 |
375 |
Табл. 13.2 Показники стічних вод мелясних спиртзаводів по категоріях
Показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
Температура, °С |
30...60 |
20.. .100 |
80... 100 |
20...90 |
Запах, бали |
0...3 |
3...5 |
4...7 |
3...5 |
рН |
7. ..8 |
8. ..12 |
4,4.. .6,4 |
5,5. ..6,2 |
Прозорість, см |
12.. .30 |
10...20 |
15...25 |
0...2 |
Сухий залишок, мг/л |
359...500 |
300.. .600 |
1300.. .2000 |
450... 1000 |
БСК5, мг Оз/л. |
2.. .10 |
2...40 |
1 00.. .2500 |
600.. .3700 |
БСКп, мгО:/л. |
5... 12 |
5. ..80 |
180... 3000 |
950.. .4500 |
ХСК.нгОз/л. |
5.. .40 |
10.. .100 |
250.. .4000 |
1000.. .5500 |
320
Стоки першої і другої категорій є умовно чистими і можуть надходити у природні водоймища після попереднього охолодження і насичення киснем у градирнях чи розбризуючих установках. Дуже забруднені стічні води третьої і четвертої категорій необхідно піддавати спеціальній біохімічній обробці.
ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ І СКИДУ У ВОДНІ ОБ'ЄКТИ
При проектуванні й експлуатації підприємств необхідно враховувати вимоги до зовнішніх джерел водопостачання і приймачів стоків. Це особливо актуально для спиртових заводів, які мають автономні джерела водопостачання і скиду виробничих стоків у поверхневі водоймища - джерела подальшого використання.
Вимоги до води для постачання підприємств харчової промисловості і вод, які скидають у водоймища, розроблені з урахуванням відповідних держстандартів, наведені в табл. 13.3.
Табл. 13.3 Характеристика води для технологічних цілей і для скиду у водоймища
Особливий контроль здійснюють за шкідливими для людини речовинами, що містяться у стічних водах. Встановлені найбільші концентрації цих сполук у водо-ймищах-приймачах стоків.
У джерела водопостачання забороняється скидати стічні води, які можна використовувати повторно, і відходи спиртового виробництва, які можна застосовувати при виробництві важливих для народного господарства продуктів.
На очисних спорудах відбирають проби і ведуть облік кількості стічних вод. Потрібний ступінь очистки визначають дослідним або розрахунковим шляхом, виходячи з умов змішування їх з водою водоймища і відповідної кратності розбавлення стоків.
СПОСОБИ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД
На сьогодні застосовують механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні способи очистки стічних вод. Вибір способу очистки залежить від кількості стоків, концентрації і виду забруднень, необхідного ступеня очистки, розмірів водоймища, у яке скидають стічні води, а також від впливу їх на стан водоймища.
Дуже ефективними сучасними способами можна очистити стічні води від органічних забруднень на 85.. .95%. У них залишається лише деяка кількість поверхнево-активних речовин, розчинених мінеральних солей та інших сполук.