- •Основні види сировини
 - •Зернові культури
 - •Будова зерна
 - •Хімічний склад зерна
 - •Хімічний склад меляси
 - •Мікрофлора меляси
 - •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
 - •Нетрадиційні види сировини
 - •Топінамбур
 - •Цикорій
 - •Молочна сироватка
 - •Допоміжні матеріали
 - •Кислоти
 - •Сірчана кислота
 - •Соляна кислота
 - •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
 - •Формалін
 - •Сульфонол
 - •Каустична сода
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 2
 - •Приймання зерна
 - •Приймання меляси
 - •Зберігання сировини
 - •Дихання
 - •Зміни хімічного складу сировини
 - •Випаровування та поглинання вологи
 - •Дія від'ємних температур
 - •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
 - •Зберігання зерна
 - •Зберігання меляси
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ з
 - •Підготовка зерна
 - •Повітряно-ситове сепарування
 - •Магнітне сепарування
 - •Відділення насіння бур'янів
 - •Підготовка меляси
 - •Підкислення і асептування меляси
 - •Стерилізація меляси
 - •Змішування меляси з водою
 - •Кларифікація мелясних розчинів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 4
 - •Оцукруючі матеріали
 - •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
 - •Механізм дії ферментів
 - •Концентрація ферменту
 - •Температура
 - •Активатори та інгібітори ферментів
 - •Оксидоредуктази
 - •Трансферази
 - •Гідролази
 - •Ізомерази
 - •Активність ферментів
 - •Виробництво солоду
 - •Замочування зерна
 - •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
 - •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
 - •Способи замочування зерна
 - •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
 - •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
 - •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
 - •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
 - •Оптимізація процесів солодорощення
 - •Способи солодорощення
 - •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
 - •Токове солодорощення
 - •Витрати зерна на солод
 - •Виробництво мікробних ферментних препаратів
 - •Продуценти ферментів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
 - •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 6 спиртові дріжджі
 - •Температура і рН
 - •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
 - •Види і джерела живлення
 - •Інші фактори
 - •Аеробний розпад вуглеводів
 - •Молочнокислі бактерії
 - •Оцтовокислі бактерії
 - •Маслянокислі бактерії
 - •Гнилісні бактерії
 - •Мікрофлора води та повітря
 - •Розділ 7
 - •Розділ 8
 - •Характеристика дріжджів
 - •Приготування чистої культури дріжджів
 - •Періодичне культивування
 - •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
 - •Розділ 9 зброджування сусла
 - •Періодичний спосіб
 - •Безперервно-проточний спосіб
 - •Циклічний спосіб
 - •Технологічні показники бродіння
 - •Порівняльна характеристика способів зброджування
 - •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
 - •Одержання спирту-сирцю
 - •Непрямої дії
 - •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
 - •Виділення сивушного масла
 - •Одержання технічного спирту
 - •Одержання абсолютного спирту
 - •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
 - •Розділ 11
 - •Вихід спирту
 - •Облік і зберігання спирту
 - •Розділ 12
 - •Сушка дріжджів
 - •Термоліз дріжджів
 - •Упарювання мелясної барди
 - •Склад газів спиртового бродіння
 - •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
 - •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
 - •Розділ 13
 - •Характеристика стічних вод
 - •Механічні способи
 - •Хімічні способи
 - •Фізико - хімічні способи
 - •Біологічні способи
 - •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
 - •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
 - •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
 - •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
 - •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
 - •14.6. Дегідратація етилового спирту
 - •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 15
 - •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
 - •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
 - •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
 - •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
 - •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
 - •15.6 Особливості використання концентрованих
 - •Ферментних препаратів у залежності
 - •Від технологічної схеми водно-теплової
 - •Обробки сировини
 - •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
 - •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
 - •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
 - •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
 - •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
 - •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
 - •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
 - •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
 - •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
 - •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
 - •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 16
 - •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
 - •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
 - •Мембранне газорозділення
 - •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
 - •Мембранна технологія спирту
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
 - •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
 - •Література
 
Розділ 13
ОЧИСТКА СТІЧНИХ ВОД СПИРТОВИХ ЗАВОДІВ
Вода - одне з найцінніших природних багатств. Незважаючи на значні водні ресурси Землі, природні запаси прісної води обмежені. Вони виснажуються внаслідок зростання споживання води для господарських цілей. Задоволення потреб промисловості, сільського господарства й населення у воді - найважливіша проблема.
Використовувана промисловими підприємствами і комунальними об'єктами чиста вода майже повністю повертається у водоймища у вигляді стічних вод, які містять різні забруднення. Через це погіршується санітарний стан поверхневих вод і обмежується можливість їх використання як джерел водопостачання.
Біля ЗО % загального споживання води у харчовій промисловості припадає на долю спиртових заводів. Загальна витрата води на виробництво 1000 дал спирту із зерна складає 1756 м3, у тому числі артезіанської води - 479, річкової чи ставкової - 1009, відпрацьованої - 268 м3. Враховуючи повторне використання води для транспортування і миття картоплі, витрата артезіанської, річкової чи ставкової води на виробництво спирту із зерна й картоплі практично однакова.
Питома витрата води на одержання 1000 дал спирту з меляси залежить від схеми комплексної переробки сировини.
При виробництві спирту, особливо з меляси, утворюється велика кількість сильно забруднених стічних вод. На спиртових заводах, які переробляють крохма-левмісну сировину, пІсляспиртову барду використовують для кормових цілей у на-тивному вигляді чи для приготування білково-вітамінного продукту.
Характеристика стічних вод
Стічні води спиртових заводів, що переробляють крохмалевмісну сировину, поділяють на три категорії:
теплообмінні;
після гідравлічного транспортування і миття картоплі;
після замочування зерна, дезинфекції і гідроподачі солоду, миття технологіч ного обладнання, приміщень, лютерна вода, господарсько-побутові стоки.
Стічні води мелясно-спиртових заводів ділять на чотири категорії:
теплообмінні;
після продування парових котлів і регенерування фільтрів хімічного водо очищення;
лютерна вода, конденсати вторинної пари, які утворюється при випарову ванні барди;
після миття обладнання, промивні та фільтр-пресні води дріжджових цехів, господарське-побутові стоки, первинна і вторинна барда.
318
Ступінь
забруднення стічних вод визначають за
фізико-хімічними і біологічними
показниками -
кольорністю,
прозорістю, запахом, вмістом сухого
залишку, рН,
біохімічним споживанням кисню (БСК),
хімічним споживанням кисню (ХСК) та ін.
Від
показника рН залежить можливість
безпосереднього скиду стічних вод у
природні
водоймища чи необхідністю попередньої
нейтралізації. БСК показує, яку кількість
кисню у міліграмах необхідно витратити
на біологічне окислення органічних
речовин у 1 л стоків при температурі 20°
С. Повне окислення цих речовин протікає
дуже довго, тому звичайно обмежуються
визначенням 5-добової потреби у
кисні і позначають її БСК5.
Окислення протягом 20
діб
вважається повним, І потреби у кисні
виражають як
Для
більшої частини побутових і промислових
стоків
БСК5
становить 70...80
% від
Через тривалість визначення БСК5 у заводській практиці частіше використовують показник ХСК - кількість кисню у міліграмах, яка необхідна для окислення органічних сполук у 1 л води розчином біхромату чи перманганату калію. Якщо стічні води містять органічні речовини, стійкі до біологічного окислення, визначення ХСК є найбільш надійним способом оцінки вмісту органічних сполук. Значення ХСК вище, ніж БСК. Хімічним способом окислюється більше речовин, ніж біологічним шляхом.
Теплообмінні води у виробничому циклі не забруднюються, тому склад їх залежить від якості води джерела водопостачання. Однак, у випадку несправності технологічного обладнання (нещільність прокладок, корозія теплообмінної поверхні) охолоджуючі рідини, потрапляючи у воду, забруднюють її.
Забрудненість стоків другої категорії зерно-картопляних спиртових заводів зумовлена нерозчиненими у воді домішками мінерального й органічного походження. Склад стічних вод цієї ж категорії, які утворюються на мелясно-спиртових заводах, залежить від складу води, котру використовують для живлення парових котлів, і способу регенування фільтрів для пом'якшення води. Ці води забруднені головним чином мінеральними речовинами.
Стоки третьої категорії, які утворюються при виробництві спирту із зерно-картопляної сировини і меляси, а також стічні води мелясно-спиртових заводів четвертої категорії містять органічні і мінеральні сполуки. Особливо багато цих речовин у мелясній барді, кількість якої складає приблизно половину стоків мслясно-спиртових заводів.
За даними к. ВНДШрБ, стоки другої і третьої категорій зерно-картопляних спиртових заводів мають показники, наведені в табл. 33.1.
Як видно з таблиці, стічні води спиртових заводів , які переробляють зерно і картоплю, забруднені незначно - БСК5 не перевищує 1000 мг О2/л.
Характеристика стічних вод спиртових заводів, які переробляють мелясу, наведена в табл. 13.2.
319
Табл. 13.1 Показники стічних вод зерыо-картопляних спиртових заводів
Стічні води  | 
		Температура, °гч  | 
		РН  | 
		Вміст завислих речовин, мг/л  | 
		БСК5, мг О;/л  | 
		БСК„, мг СЬ/л  | 
		хск, мг СУл  | 
	
Транспортно-миючі  | 
		10  | 
		9,0  | 
		1200  | 
		700  | 
		1000  | 
		1750  | 
	
Після замочування зерна і транспортування Його у солодовню  | 
		20  | 
		6,1  | 
		610  | 
		450  | 
		620  | 
		1000  | 
	
Від промивання і дезинфекції солоду  | 
		18  | 
		6,1  | 
		680  | 
		312  | 
		1214  | 
		3500  | 
	
Від гідротранспорту свіжопророслого солоду  | 
		18  | 
		6,1  | 
		2350  | 
		523  | 
		1300  | 
		3400  | 
	
Від миття:  | 
		
  | 
		
  | 
		
  | 
		
  | 
		
  | 
		
  | 
	
сит і солодови-рошувальних ящиків  | 
		18  | 
		6,5  | 
		]50  | 
		450  | 
		850  | 
		2400  | 
	
обладнання відділення розварювання сировини  | 
		60  | 
		6,5  | 
		510  | 
		700  | 
		1150  | 
		2100  | 
	
дріжджових апаратів  | 
		20  | 
		6,8  | 
		50  | 
		160  | 
		350  | 
		630  | 
	
зброджувачів  | 
		18  | 
		6,8  | 
		590  | 
		600  | 
		870  | 
		1060  | 
	
бродильних апаратів  | 
		20  | 
		5,8  | 
		410  | 
		600  | 
		870  | 
		і 000  | 
	
Лготерна вода  | 
		98  | 
		4,5... 8,5  | 
		80  | 
		260  | 
		300  | 
		400  | 
	
Від миття підлог  | 
		25  | 
		6,5  | 
		280  | 
		250  | 
		300  | 
		350  | 
	
Із душових  | 
		25  | 
		6,5  | 
		85  | 
		250  | 
		300  | 
		360  | 
	
Господарсько-побутові  | 
		25  | 
		7,0  | 
		250  | 
		250  | 
		300  | 
		350  | 
	
Від продування парових котлів  | 
		90  | 
		11,0  | 
		570  | 
		6  | 
		10  | 
		40  | 
	
Від рихлення і промивання фільтрів хімводоочищення  | 
		21  | 
		7,4  | 
		170  | 
		53  | 
		134  | 
		375  | 
	
Табл. 13.2 Показники стічних вод мелясних спиртзаводів по категоріях
Показник  | 
		1  | 
		2  | 
		3  | 
		4  | 
	
Температура, °С  | 
		30...60  | 
		20.. .100  | 
		80... 100  | 
		20...90  | 
	
Запах, бали  | 
		0...3  | 
		3...5  | 
		4...7  | 
		3...5  | 
	
рН  | 
		7. ..8  | 
		8. ..12  | 
		4,4.. .6,4  | 
		5,5. ..6,2  | 
	
Прозорість, см  | 
		12.. .30  | 
		10...20  | 
		15...25  | 
		0...2  | 
	
Сухий залишок, мг/л  | 
		359...500  | 
		300.. .600  | 
		1300.. .2000  | 
		450... 1000  | 
	
БСК5, мг Оз/л.  | 
		2.. .10  | 
		2...40  | 
		1 00.. .2500  | 
		600.. .3700  | 
	
БСКп, мгО:/л.  | 
		5... 12  | 
		5. ..80  | 
		180... 3000  | 
		950.. .4500  | 
	
ХСК.нгОз/л.  | 
		5.. .40  | 
		10.. .100  | 
		250.. .4000  | 
		1000.. .5500  | 
	
320
Стоки першої і другої категорій є умовно чистими і можуть надходити у природні водоймища після попереднього охолодження і насичення киснем у градирнях чи розбризуючих установках. Дуже забруднені стічні води третьої і четвертої категорій необхідно піддавати спеціальній біохімічній обробці.
ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ І СКИДУ У ВОДНІ ОБ'ЄКТИ
При проектуванні й експлуатації підприємств необхідно враховувати вимоги до зовнішніх джерел водопостачання і приймачів стоків. Це особливо актуально для спиртових заводів, які мають автономні джерела водопостачання і скиду виробничих стоків у поверхневі водоймища - джерела подальшого використання.
Вимоги до води для постачання підприємств харчової промисловості і вод, які скидають у водоймища, розроблені з урахуванням відповідних держстандартів, наведені в табл. 13.3.
Табл. 13.3 Характеристика води для технологічних цілей і для скиду у водоймища
 
	
Особливий контроль здійснюють за шкідливими для людини речовинами, що містяться у стічних водах. Встановлені найбільші концентрації цих сполук у водо-ймищах-приймачах стоків.
У джерела водопостачання забороняється скидати стічні води, які можна використовувати повторно, і відходи спиртового виробництва, які можна застосовувати при виробництві важливих для народного господарства продуктів.
На очисних спорудах відбирають проби і ведуть облік кількості стічних вод. Потрібний ступінь очистки визначають дослідним або розрахунковим шляхом, виходячи з умов змішування їх з водою водоймища і відповідної кратності розбавлення стоків.
СПОСОБИ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД
На сьогодні застосовують механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні способи очистки стічних вод. Вибір способу очистки залежить від кількості стоків, концентрації і виду забруднень, необхідного ступеня очистки, розмірів водоймища, у яке скидають стічні води, а також від впливу їх на стан водоймища.
Дуже ефективними сучасними способами можна очистити стічні води від органічних забруднень на 85.. .95%. У них залишається лише деяка кількість поверхнево-активних речовин, розчинених мінеральних солей та інших сполук.
