
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Склад газів спиртового бродіння
Повітря, водяні пари, спирти, альдегіди, органічні кислоти, складні ефіри, а іноді сіркові сполуки не тільки знижують якість діоксиду вуглецю, а й негативно впливають на його виробництво. Так, при підвищеному вмісті повітря порушується режим роботи вуглекислотної установки; водяні пари і сіркові сполуки підсилюють корозію обладнання.
Склад домішок у діоксиді вуглецю залежить від температури і міцності бражки. При їх підвищенні і перемішуванні бражки вміст етилового спирту і летких домішок збільшується. Груповий вміст домішок наведено у табл. 12.3.
Табл. 12.3. Концентрація речовин у газах бродіння різної сировини
Речовини |
Переробка |
|||
меляси |
зерна |
|||
об.% |
мг/л |
об.% |
мг/л |
|
Спирти |
0,5 |
10 |
0,3 |
5 |
Альдегіди |
0,06 |
1 |
0,05 |
Менше 1 |
Органічні кислоти |
0,02. ..0,04 |
0,5. ..1,0 |
0,02. ..0,04 |
0,5. ..1,0 |
Складні ефіри |
0,02 |
0,5 |
0,01 |
Менше 0,5 |
Отже, кількість їх не перевищує 0,6%.
Очистка діоксиду вуглецю від домішок
Розрізняють абсорбційні, адсорбційні і комбіновані - адсорбційно-абсорбційні способи очистки газів спиртового бродіння від органічних домішок.
Оскільки більшість органічних домішок діоксиду вуглецю добре розчиняється у воді, а етиловий спирт розчиняється у ній у будь-яких співвідношеннях, практично всі технологічні схеми очистки діоксиду вуглецю спиртового бродіння передбачають промивку його водою. Подальша його очистка можлива окисленням розчинами перманганату чи біхромату калію, адсорбцією на активному вугіллі, силіка-
312
гелі і цеоліті типу NaA. За ефективністю очистки вуглекислого газу від домішок, сорбенти можна розташувати у такий ряд: активне вугілля > силікагель > вода > розчин перманганату калію > розчин біхромату калію > синтетичний цеоліт NaA.
Для осушення газу використовують поглинання води концентрованою сірчаною кислотою, хлоридом кальцію, адсорбцією її силікагелем, алюмогелем, а також виморожуванням. Максимальну кількість води поглинає цеоліт NaA, потім силікагель і активне вугілля. Цеоліт зберігає цю здатність протягом тривалого часу, активне вугілля, адсорбуючи велику кількість домішок, швидко насичується і втрачає здатність поглинати вологу, силікагель має більшу динамічну активність до вологи, ніж активне вугілля, але меншу, ніж цеоліт.
У сучасній технології використовують двостадійну очистку дІоксиду вуглецю. У першій стадії його піддають адсорбційній очистці активним вугіллям у колонках, встановлених після першого ступеня стиснення, у другій - адсорбційній очистці і осушці спочатку в адсорбері з силікагелем, потім з ціллю більш глибокої осушки у адсорбері з цеолітом. Другий ступінь очистки дІоксиду вуглецю здійснюється після третього ступеня очистки стиснення. Очистка розчином перманганату калію не передбачається.