
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Термоліз дріжджів
Термоліз дріжджів полягає в тепловому руйнуванні оболонок дріжджових клітин і супутніх мікроорганізмів. Цілі термолізу: біологічне знешкодження дріжджів і бактерій, що необхідно для кращого засвоєння їх тваринами і запобігання захворювань; зменшення в'язкості суспензії, руйнування піни і виділення із суспензії повітря і діоксиду вуглецю, внаслідок чого забезпечується рівномірна подача суспензії в сушарку і створюються умови для нормальної її роботи; зменшення втрат біомаси на життєдіяльність клітин під час зберігання їх у збірнику.
Термоліз дріжджів здійснюють безперервним способом в установці, яка включає підігрівач і витримувач однакових розмірів і загальною місткістю, розрахованою на 45-хвилинне перебування в них суспензії. Обидва апарати мають змішувачі і змійовики для підігрівання суспензії. Дріжджову суспензію з останнього ступеня сепараторів подають у нагрівач, де постійно підтримують температуру 75° С подачею пари у змійовик. Нагріта суспензія безперервно перетікає у витримувач, а із нього насосом подається в сушарку.
Рис. 12.5 Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів на зерновій барді, їх виділення і термолізу
304
Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів, їх виділення і термолізу наведена на рис. 12.5. У дрїжджоростильний апарат 1 безперервно подають живильне середовище, а на початку вирощування - засівні дріж-
джі і при безперервному аеруванні дріжджі культивують. Готову культуру насосом 10 перекачують в апарат 2 для піногасіння, куди спрямовують емульсію хімічних піногасникІв.
З апарата для піногасіння культуральна рідина надходить на розподілювальне вібросито 3, з якого схід подають у збірник дріжджової суспензії 8, а культу рал ьну рідину - в збірник 9 і з нього насосом 10 на сепаратори 4. Дріжджову суспензію з сепараторів спрямовують у збірники 6 і після кругового сепарування в збірник дріжджового концентрату, а з нього насосом 10 в термолізатор 5. Термолізовану дріжджову суспензію насосом 10 перекачують на сушарку. Відтік із сепараторів збирають у збірнику 7 і насосом 10 подають у витратні ємності на реалізацію або в випарну установку для згущення І випаровування.
СУШІННЯ ДРІЖДЖІВ
Термолізовану дріжджову суспензію висушують на розпилювальних або вальцьових сушарках. Вальцьові сушарки використовують тільки в невеликих цехах кормових дріжджів, де кількість випареної вологи не перевищує 1 т/год.
Вальцьова
сушарка складається з двох розміщених
поряд пустотілих горизонтальних
барабанів (вальців), під кожним з яких
встановлено корито. Дріжджову суспензію
подають в обидва корита. Вальці обертаються
в протилежних напрямках з
частотою 6-8
Барабани обігріваються з внутрішньої сторони парою, що подається під тиском 0,35-0,4 МПа. Нижня частина їх циліндричної поверхні змочується дріжджовою суспензією і за один оберт барабанів (8-10 с) дріжджі висушуються до вологості не більшої 10%. З протилежної сторони барабанів розміщені ножі, які зрізують висушені дріжджі з поверхні барабанів. Сухі дріжджі транспортують у відділення фасування механічними транспортерами або пневмотранспортом.
Продуктивність двовальцьової сушарки СДВ-І200 по випареній воді складає 1-1,2 т/год по сухих дріжджах при концентрації біомаси в суспензії 500 г/л (12% СР)-250 кг/год. На 1 кг випареної вологи витрачається 1,7 кг пари, а на 1 кг сухих дріжджів - 6-12 кг пари в залежності від концентрації біомаси в суспензії.
Розпилювальна сушарка складається з циліндричної сушильної камери (діаметр 8-Ю м, висота циліндричної частки 5,5-7 м, конічної 6,6-8,7 м), в середині якої у верхній частині встановлено розпилювальний механізм. Нагріті гази в суміші з повітрям вводяться в сушильну камеру через центральну трубу під розпилювальний диск. Гази, які виходять із сушарки, відводять із середини конуса камери в батарею циклонів.
Висушені дріжджі в основному відбирають із нижньої конусної частини сушильної камери І пневмотранспортом подають на фасування, частково вони виносяться разом з газами, що відходять, в батарею циклонів, де вловлюються і також подаються пневмотранспортом на фасування.
Температура теплоносія на вході в сушарку 280-300° С, газів на виході із сушарки 85-95° С. Розпилена дріжджова суспензія висушується упродовж декількох
305
секунд. Дріжджі нагріваються до температури не вище 60-65° С, що забезпечує високу якість засвоюваного білка, вітамінів, а також кольору і структури.
При
використанні розпилювальних сушарок
підвищується якість дріжджів і
покращуються
санітарно-гігієнічні умови праці у
порівнянні із застосуванням вальцьових
сушарок. Найбільш поширені розпилювальні
сушарки марок СРЦ-10/550НК, СРЦ-8/ЗООНК
та СРЦ-6,5/2І5НК продуктивністю з випареної
вологи відповідно
3,5
і 5,5 т/год. і з висушених товарних дріжджів
1060-1270, 520-640 і 820-980 кг/ год.
Витрати природного газу або мазуту на
1
кг
випареної вологи складають відповідно
при нормальних умовах 0,117-0,130
м3
та 0,110-0,123
кг.
Втрати дріжджів на розпилювальних сушарках не повинні перевищувати 2%.
ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ТИМЧАСОВЕ ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ
Сухі кормові дріжджі упаковують у трьохшаровІ паперові крафт-мішки (із клапанами або відкриті) двох розмірів: 80x43,5 і 100x53,5 см, місткістю відповідно 20 і ЗО кг дріжджів. Відкриті мішки зашивають за допомогою спеціальної машини типу 33-Е продуктивністю 500 мішків на годину. Для зважування дріжджів застосовують автоматизовані ваги ВАП-20-126 (ДМ-20).
Мішки з дріжджами укладають на піддони і автонавантажувачем відвозять на склад, де піддони розміщують у три ряди по висоті. На 1 м2 корисної площі складу розміщують 0,8 т дріжджів. Склад розраховують на 10 діб роботи цеху. Відносна вологість повітря на складі повинна бути не вищою 65%.
До використовувані в мішки з дріжджами транспортують у критих вагонах і контейнерах або в автомашинах.
Для безтарного зберігання і транспортування дріжджі гранулюють за допомогою пресів ДПБ-1,5 продуктивністю 1,5 т/год. У змішувач преса подають сухі дріжджі і суху насичену пару під тиском 0,35 МПа, де вони нагріваються до 76-78° С впродовж 1-2 хв. Вологість гранул на виході із преса 12%. Гранули охолоджують в охолоджувальне-сорту вальні й установці ДСБ-2 до температури 22-25° С, і їх вологість знижується до 10-11,5%.
Сховища для гранульованих дріжджів розраховують на дво-трьохдобовий запас. Використовують залізобетонні або металеві сховища, обладнанні транспортерами для завантаження. Гранульовані дріжджі перевозять насипом залізничним або автомобільним транспортом.
Апаратурне - технологічна схема сушіння, гранулювання і зберігання дріжджів наведена на рис. 12.6. Дріжджову суспензію із термолізатора спрямовують на диск для розпилювання сушарки 1; в топку 2 нагнітають повітря вентилятором 3 і подають мазут. Гази горіння і свіже повітря, яке подають вентилятором 4 у газохід, надходять під розпилювальний диск. Основна маса дріжджів відбирається з нижньої конусної частини сушарки пневмотранспортом і потрапляє в бункер 5, деяка кількість дріжджів виноситься разом з газами, що відходять в батарею циклонів 6, із яких дріжджі подають пневмотранспортом в бункер 5, а гази відсмоктують вентилятором в атмосферу.
306
Рис. 12.6 Апаратурно-технологічна схема сушіння, гранулювання і зберігання дріжджів
Із бункера 5 дріжджі у вигляді порошку через шлюзовий затвор 7 надходять на автоматичні ваги 8, звідкіля - в бункер 9 і далі через магнітний сепаратор 10 у прес-гранулятор 11, у камеру змішування якого подають також пару. Гранули відправляють в охолоджувально-сортувальну установку 12, де вони відділяються від дрібних домішок І охолоджуються. Дрібні домішки повертають у бункер 5, стандартні гранули транспортером 13 і елеватором 14 подають в бункер 15, зважують на автоматичних вагах 16, зсипають в бункер 17 і з нього транспортером 18 і елеватором 19 подають у сховище 20. Із нього гранульовані дріжджі транспортером 21 і елеватором 22 подають у бункер 23 і далі після зважування на автоматичних вагах 24 в бункер 25, потім в автомашини або залізничні вагони. Норії і транспортери можуть бути замінені трубопроводами з пневматичним переміщенням продукту.
ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ СУХИХ КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ
На кормові дріжджі затверджений ГОСТ 20083, у відповідності з яким передбачено випуск їх у гранульованому або порошкоподібному вигляді. У залежності від показників якості дріжджі поділяють на чотири групи: вищу, І, II, III.
Основні вимоги до кормових дріжджів усіх груп такі: зовнішній вигляд - порошок, луска або гранули, колір - від світло-жовтого до коричневого , відсутність стороннього запаху, вологість не більше 10%, вміст золи у дріжджах мелясно-спиртових заводів до 14% (у перерахунку на АСД), у дріжджах зерно-картопляних заводів до 10%. Діаметр гранул дріжджів 13 мм. Довжина гранул не більша 26 мм, прохід через сито з отворами діаметром 3 мм не більше 5%.
У перерахунку на абсолютно сухі речовини сирого протеїну повинно бути не менше (%): у дріжджах вищої групи 56,0; 1-51,0; II-46,0; III-43,0.
307
Вміст феромагнітних домішок з розміром частинок до 2 мм включно повинен бути не більшим 20 мг в 1кг дріжджів вищої та І групи і не більшим ЗО мг у дріжджах II і III груп.