Термоліз дріжджів

Термоліз дріжджів полягає в тепловому руйнуванні оболонок дріжджових клі­тин і супутніх мікроорганізмів. Цілі термолізу: біологічне знешкодження дріжджів і бактерій, що необхідно для кращого засвоєння їх тваринами і запобігання захво­рювань; зменшення в'язкості суспензії, руйнування піни і виділення із суспензії повітря і діоксиду вуглецю, внаслідок чого забезпечується рівномірна подача су­спензії в сушарку і створюються умови для нормальної її роботи; зменшення втрат біомаси на життєдіяльність клітин під час зберігання їх у збірнику.

Термоліз дріжджів здійснюють безперервним способом в установці, яка вклю­чає підігрівач і витримувач однакових розмірів і загальною місткістю, розрахова­ною на 45-хвилинне перебування в них суспензії. Обидва апарати мають змішувачі і змійовики для підігрівання суспензії. Дріжджову суспензію з останнього ступеня сепараторів подають у нагрівач, де постійно підтримують температуру 75° С пода­чею пари у змійовик. Нагріта суспензія безперервно перетікає у витримувач, а із нього насосом подається в сушарку.

Рис. 12.5 Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів на зерновій барді, їх виділення і термолізу

304

Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів, їх виділення і термолізу наведена на рис. 12.5. У дрїжджоростильний апарат 1 без­перервно подають живильне середовище, а на початку вирощування - засівні дріж-

джі і при безперервному аеруванні дріжджі культивують. Готову культуру насосом 10 перекачують в апарат 2 для піногасіння, куди спрямовують емульсію хімічних піногасникІв.

З апарата для піногасіння культуральна рідина надходить на розподілювальне вібросито 3, з якого схід подають у збірник дріжджової суспензії 8, а культу рал ьну рідину - в збірник 9 і з нього насосом 10 на сепаратори 4. Дріжджову суспензію з сепараторів спрямовують у збірники 6 і після кругового сепарування в збірник дрі­жджового концентрату, а з нього насосом 10 в термолізатор 5. Термолізовану дріж­джову суспензію насосом 10 перекачують на сушарку. Відтік із сепараторів збира­ють у збірнику 7 і насосом 10 подають у витратні ємності на реалізацію або в випа­рну установку для згущення І випаровування.

СУШІННЯ ДРІЖДЖІВ

Термолізовану дріжджову суспензію висушують на розпилювальних або валь­цьових сушарках. Вальцьові сушарки використовують тільки в невеликих цехах кормових дріжджів, де кількість випареної вологи не перевищує 1 т/год.

Вальцьова сушарка складається з двох розміщених поряд пустотілих горизон­тальних барабанів (вальців), під кожним з яких встановлено корито. Дріжджову суспензію подають в обидва корита. Вальці обертаються в протилежних напрямках з частотою 6-8

Барабани обігріваються з внутрішньої сторони парою, що подається під тис­ком 0,35-0,4 МПа. Нижня частина їх циліндричної поверхні змочується дріжджо­вою суспензією і за один оберт барабанів (8-10 с) дріжджі висушуються до волого­сті не більшої 10%. З протилежної сторони барабанів розміщені ножі, які зрізують висушені дріжджі з поверхні барабанів. Сухі дріжджі транспортують у відділення фасування механічними транспортерами або пневмотранспортом.

Продуктивність двовальцьової сушарки СДВ-І200 по випареній воді складає 1-1,2 т/год по сухих дріжджах при концентрації біомаси в суспензії 500 г/л (12% СР)-250 кг/год. На 1 кг випареної вологи витрачається 1,7 кг пари, а на 1 кг сухих дріж­джів - 6-12 кг пари в залежності від концентрації біомаси в суспензії.

Розпилювальна сушарка складається з циліндричної сушильної камери (діа­метр 8-Ю м, висота циліндричної частки 5,5-7 м, конічної 6,6-8,7 м), в середині якої у верхній частині встановлено розпилювальний механізм. Нагріті гази в суміші з повітрям вводяться в сушильну камеру через центральну трубу під розпилюваль­ний диск. Гази, які виходять із сушарки, відводять із середини конуса камери в батарею циклонів.

Висушені дріжджі в основному відбирають із нижньої конусної частини су­шильної камери І пневмотранспортом подають на фасування, частково вони вино­сяться разом з газами, що відходять, в батарею циклонів, де вловлюються і також подаються пневмотранспортом на фасування.

Температура теплоносія на вході в сушарку 280-300° С, газів на виході із су­шарки 85-95° С. Розпилена дріжджова суспензія висушується упродовж декількох

305

секунд. Дріжджі нагріваються до температури не вище 60-65° С, що забезпечує високу якість засвоюваного білка, вітамінів, а також кольору і структури.

При використанні розпилювальних сушарок підвищується якість дріжджів і покращуються санітарно-гігієнічні умови праці у порівнянні із застосуванням валь­цьових сушарок. Найбільш поширені розпилювальні сушарки марок СРЦ-10/550НК, СРЦ-8/ЗООНК та СРЦ-6,5/2І5НК продуктивністю з випареної вологи відповідно 3,5 і 5,5 т/год. і з висушених товарних дріжджів 1060-1270, 520-640 і 820-980 кг/ год. Витрати природного газу або мазуту на 1 кг випареної вологи складають відпо­відно при нормальних умовах 0,117-0,130 м³ та 0,110-0,123 кг.

Втрати дріжджів на розпилювальних сушарках не повинні перевищувати 2%.

ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ТИМЧАСОВЕ ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ

Сухі кормові дріжджі упаковують у трьохшаровІ паперові крафт-мішки (із кла­панами або відкриті) двох розмірів: 80x43,5 і 100x53,5 см, місткістю відповідно 20 і ЗО кг дріжджів. Відкриті мішки зашивають за допомогою спеціальної машини типу 33-Е продуктивністю 500 мішків на годину. Для зважування дріжджів засто­совують автоматизовані ваги ВАП-20-126 (ДМ-20).

Мішки з дріжджами укладають на піддони і автонавантажувачем відвозять на склад, де піддони розміщують у три ряди по висоті. На 1 м² корисної площі складу розміщують 0,8 т дріжджів. Склад розраховують на 10 діб роботи цеху. Відносна вологість повітря на складі повинна бути не вищою 65%.

До використовувані в мішки з дріжджами транспортують у критих вагонах і контейнерах або в автомашинах.

Для безтарного зберігання і транспортування дріжджі гранулюють за допомо­гою пресів ДПБ-1,5 продуктивністю 1,5 т/год. У змішувач преса подають сухі дріж­джі і суху насичену пару під тиском 0,35 МПа, де вони нагріваються до 76-78° С впродовж 1-2 хв. Вологість гранул на виході із преса 12%. Гранули охолоджують в охолоджувальне-сорту вальні й установці ДСБ-2 до температури 22-25° С, і їх воло­гість знижується до 10-11,5%.

Сховища для гранульованих дріжджів розраховують на дво-трьохдобовий за­пас. Використовують залізобетонні або металеві сховища, обладнанні транспорте­рами для завантаження. Гранульовані дріжджі перевозять насипом залізничним або автомобільним транспортом.

Апаратурне - технологічна схема сушіння, гранулювання і зберігання дріжджів наведена на рис. 12.6. Дріжджову суспензію із термолізатора спрямовують на диск для розпилювання сушарки 1; в топку 2 нагнітають повітря вентилятором 3 і подають ма­зут. Гази горіння і свіже повітря, яке подають вентилятором 4 у газохід, надходять під розпилювальний диск. Основна маса дріжджів відбирається з нижньої конусної части­ни сушарки пневмотранспортом і потрапляє в бункер 5, деяка кількість дріжджів ви­носиться разом з газами, що відходять в батарею циклонів 6, із яких дріжджі подають пневмотранспортом в бункер 5, а гази відсмоктують вентилятором в атмосферу.

306

Рис. 12.6 Апаратурно-технологічна схема сушіння, гранулювання і зберігання дріжджів

Із бункера 5 дріжджі у вигляді порошку через шлюзовий затвор 7 надходять на автоматичні ваги 8, звідкіля - в бункер 9 і далі через магнітний сепаратор 10 у прес-гранулятор 11, у камеру змішування якого подають також пару. Гранули від­правляють в охолоджувально-сортувальну установку 12, де вони відділяються від дрібних домішок І охолоджуються. Дрібні домішки повертають у бункер 5, станда­ртні гранули транспортером 13 і елеватором 14 подають в бункер 15, зважують на автоматичних вагах 16, зсипають в бункер 17 і з нього транспортером 18 і елевато­ром 19 подають у сховище 20. Із нього гранульовані дріжджі транспортером 21 і елеватором 22 подають у бункер 23 і далі після зважування на автоматичних вагах 24 в бункер 25, потім в автомашини або залізничні вагони. Норії і транспортери можуть бути замінені трубопроводами з пневматичним переміщенням продукту.

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ СУХИХ КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ

На кормові дріжджі затверджений ГОСТ 20083, у відповідності з яким перед­бачено випуск їх у гранульованому або порошкоподібному вигляді. У залежності від показників якості дріжджі поділяють на чотири групи: вищу, І, II, III.

Основні вимоги до кормових дріжджів усіх груп такі: зовнішній вигляд - по­рошок, луска або гранули, колір - від світло-жовтого до коричневого , відсутність стороннього запаху, вологість не більше 10%, вміст золи у дріжджах мелясно-спир­тових заводів до 14% (у перерахунку на АСД), у дріжджах зерно-картопляних заво­дів до 10%. Діаметр гранул дріжджів 13 мм. Довжина гранул не більша 26 мм, прохід через сито з отворами діаметром 3 мм не більше 5%.

У перерахунку на абсолютно сухі речовини сирого протеїну повинно бути не менше (%): у дріжджах вищої групи 56,0; 1-51,0; II-46,0; III-43,0.

307

Вміст феромагнітних домішок з розміром частинок до 2 мм включно повинен бути не більшим 20 мг в 1кг дріжджів вищої та І групи і не більшим ЗО мг у дріж­джах II і III груп.