- •Основні види сировини
 - •Зернові культури
 - •Будова зерна
 - •Хімічний склад зерна
 - •Хімічний склад меляси
 - •Мікрофлора меляси
 - •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
 - •Нетрадиційні види сировини
 - •Топінамбур
 - •Цикорій
 - •Молочна сироватка
 - •Допоміжні матеріали
 - •Кислоти
 - •Сірчана кислота
 - •Соляна кислота
 - •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
 - •Формалін
 - •Сульфонол
 - •Каустична сода
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 2
 - •Приймання зерна
 - •Приймання меляси
 - •Зберігання сировини
 - •Дихання
 - •Зміни хімічного складу сировини
 - •Випаровування та поглинання вологи
 - •Дія від'ємних температур
 - •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
 - •Зберігання зерна
 - •Зберігання меляси
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ з
 - •Підготовка зерна
 - •Повітряно-ситове сепарування
 - •Магнітне сепарування
 - •Відділення насіння бур'янів
 - •Підготовка меляси
 - •Підкислення і асептування меляси
 - •Стерилізація меляси
 - •Змішування меляси з водою
 - •Кларифікація мелясних розчинів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 4
 - •Оцукруючі матеріали
 - •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
 - •Механізм дії ферментів
 - •Концентрація ферменту
 - •Температура
 - •Активатори та інгібітори ферментів
 - •Оксидоредуктази
 - •Трансферази
 - •Гідролази
 - •Ізомерази
 - •Активність ферментів
 - •Виробництво солоду
 - •Замочування зерна
 - •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
 - •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
 - •Способи замочування зерна
 - •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
 - •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
 - •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
 - •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
 - •Оптимізація процесів солодорощення
 - •Способи солодорощення
 - •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
 - •Токове солодорощення
 - •Витрати зерна на солод
 - •Виробництво мікробних ферментних препаратів
 - •Продуценти ферментів
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
 - •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 6 спиртові дріжджі
 - •Температура і рН
 - •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
 - •Види і джерела живлення
 - •Інші фактори
 - •Аеробний розпад вуглеводів
 - •Молочнокислі бактерії
 - •Оцтовокислі бактерії
 - •Маслянокислі бактерії
 - •Гнилісні бактерії
 - •Мікрофлора води та повітря
 - •Розділ 7
 - •Розділ 8
 - •Характеристика дріжджів
 - •Приготування чистої культури дріжджів
 - •Періодичне культивування
 - •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
 - •Розділ 9 зброджування сусла
 - •Періодичний спосіб
 - •Безперервно-проточний спосіб
 - •Циклічний спосіб
 - •Технологічні показники бродіння
 - •Порівняльна характеристика способів зброджування
 - •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
 - •Одержання спирту-сирцю
 - •Непрямої дії
 - •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
 - •Виділення сивушного масла
 - •Одержання технічного спирту
 - •Одержання абсолютного спирту
 - •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
 - •Розділ 11
 - •Вихід спирту
 - •Облік і зберігання спирту
 - •Розділ 12
 - •Сушка дріжджів
 - •Термоліз дріжджів
 - •Упарювання мелясної барди
 - •Склад газів спиртового бродіння
 - •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
 - •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
 - •Розділ 13
 - •Характеристика стічних вод
 - •Механічні способи
 - •Хімічні способи
 - •Фізико - хімічні способи
 - •Біологічні способи
 - •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
 - •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
 - •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
 - •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
 - •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
 - •14.6. Дегідратація етилового спирту
 - •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 15
 - •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
 - •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
 - •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
 - •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
 - •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
 - •15.6 Особливості використання концентрованих
 - •Ферментних препаратів у залежності
 - •Від технологічної схеми водно-теплової
 - •Обробки сировини
 - •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
 - •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
 - •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
 - •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
 - •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
 - •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
 - •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
 - •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
 - •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
 - •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
 - •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 16
 - •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
 - •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
 - •Мембранне газорозділення
 - •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
 - •Мембранна технологія спирту
 - •Контрольні питання і завдання
 - •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
 - •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
 - •Література
 
Розділ 11
ВИХІД СПИРТУ, ЙОГО ОБЛІК ТА ЗБЕРІГАННЯ
Вихід спирту
Вихід спирту - це кількість його у декалітрах, яка отримуєеться із 1 т збро-джувальних вуглеводів сировини (крохмалю, цукру) у перерахунку на крохмаль. Теоретичний вихід спирту. Розраховують за рівнянням спиртового бродіння
С6Н1206 = 2С2Н5ОН + 2СО2 . 180,1 92,1 88
Із 100 кг гексоз повинно одержуватися 51,14 кг безводного спирту і 48,86 кг діоксиду вуглецю. При відносній густині спирту d420 - 0,78927 теоретичний вихід його становить 51,14 : 0,78927 = 64,79 л, або 64,79 дал з 1 т гексоз. Згідно з рівнянням
С|2Н22О„ + Н20 =4С2Н50П + 4С02
342,2 184,2
при зброджуванні 100 кг цукрози утворюється спирту (184,2 . 100) : 342,2 = 53,82 кг, або 68,20 л, з 1 т цукрози - 68,20 дал.
Вихід спирту з крохмалю збільшується пропорційно відношенню молекулярних мас глюкози І крохмалю:
(СбН1005)п + пН20 = пС6НІ206.
162,1 180,1
Звідси теоретичний вихід спирту з 1 т крохмалю буде складати (180,1 : 162,1) 64,79 = 71,98 дал.
Коефіцієнт для перерахунку цукрози в умовний крохмаль 324,2 : 342,2 - 0,95. Втрати зброджуваних вуглеводів та спирту. У виробництві враховують суму механічних і технологічних втрат. Механічні втрати, викликані несправністю обладнання або недоглядом обслуговуючого персоналу, можуть бути на всіх стадіях виробництва. Механічні втрати - це розсипання при перевезенні зерна, втрати напівпродуктів і спирту крізь нещільності у фланцевих з'єднаннях трубопроводів, крізь сальники насосів і запірну арматуру, втрати напівпродукту при митті технологічного обладнання, випаровування спирту крізь фланці колон, дефлегматорів, конденсаторів, холодильників та ін.
Заходи запобігання механічних втрат цілком зрозумілі і не потребують пояснень. Технологічні втрати зумовлені самою сутністю процесів спиртового виробництва, мають прихований характер і можуть бути виявлені тільки при постадійному хіміко-технологічному контролі та обліку виробництва.
Підготовка сировини до бродіння. Втрати при митті картоплі внаслідок пошкодження І проскакування малих бульб через решітку допускають не більше 1 %.
277
Втрати крохмалю при подрібненні зерна не повинні перевищувати 0,3 % від вмісту його у сировині.
Втрати зброджуваних вуглеводів у процесі розварювання крохмалевмІсної сировини у зв'язку зі складністю їх обліку допускають 3,5...4,0 %.
При підготовці меляси до бродіння втрат не повинно бути.
Солодовирощування. Втрати зброджуваних вуглеводів на цій стадії не повинні перевищувати 16 % від кількості крохмалю солодового зерна, або 1,0... 1,4 % від усього крохмалю, який уведений у виробництво.
Втрати при виробництві культур пліснявих грибів. При поверхневому і глибинному культивуванні культур пліснявих грибів нормативні втрати вуглеводів складають 85 %.
Культуральна рідина ферментного препарату Глюковаморину Гх-466 містить 40 кг крохмалю на 1 м3. Цю кількість крохмалю слід враховувати при розрахунку крохмалю, який уведено у виробництво.
Бродіння. Втрати на цій стадії складаються із втрат зброджуваних вуглеводів на утворення біомаси дріжджів і вторинних продуктів бродіння, наростання кислотності бражки і концентрації вуглеводів, які залишилися незбродженими і витраченими на утворення спирту, що виноситься з бражки діоксидом вуглецю.
При переробці у спирт крохмалевмІсної сировини втрати зброджуваних вуглеводів на синтез біомаси дріжджів становлять 1,5 %, на утворення - гліцерину 2,5%, а всього - 4 %; при переробці меляси - на синтез біомаси 1,8...4%, на утворення вторинних продуктів бродіння - 3,8...5,8 %, усього - 5,5...9,8%.
Кількість незброджених вуглеводів - інтегральний показник роботи спиртового заводу, оскільки відображає правильність не тільки процесу бродіння, але й усіх попередніх йому стадій технології. ВНДІПрБ на основі розробленого ним ан-троново-колориметричного методу визначення зброджуваних вуглеводів у бражці запропонував таку оцінку роботи заводів за цим показником (г/100 мл): 0,25 і менше - відмінна; 0,25...0,35 - добра; 0,35...0,45 - задовільна; більше 0,45 - незадовільна. Визначення вмісту видимих сухих речовин у зрілій бражці використовують лише у цілях орієнтовного оперативного контролю бродіння.
При переробці меляси втрати незбродженого цукру по відношенню до цукру, введеного у виробництво (%),
де С - вміст незбродженого цукру у мелясній бражці, г/100 мл;
1,543 - коефіцієнт переводу одержаного спирту у витрачений цукор;
а - вміст спирту у бражці, об.%; К - наростання кислотності, град.
За даними Укрспиртбіопроду, вміст незбродженого цукру в зрілій бражці, визначений рсзорциново-колориметричним методом, не повинен перевищувати 0,30 г/100 мл. Втрати зброджуваних цукрів внаслідок недобору не повинні бути більші 2 % по відношенню до введеного у виробництві цукру.
278
Наростання кислотності у процесі зброджування зерно-картопляного сусла не повинно бути більше 0,2 град. При більшому, наростанні кількість втрат зброджуваних вуглеводів (%)
де 4,5 - коефіцієнт, який враховує втрати зброджуваних вуглеводів при наростанні кислотності на 1 град, кг/м3; М - понаднормативне наростання кислотності, град.; V - об'єм бражки у бродильному апараті, м3; Кв - кількість зброджуваних вуглеводів, введена в бродильний апарат, кг.
Підвищена кислотність зрілої бражки свідчить про інфікованість.
Втрати спирту з газами бродіння допускають до 0,8 %. При наявності герметично закритих бродильних апаратів і спиртовловлговачів втрати не повинні перевищувати 0,2 %.
Втрати спирту при виділенні його з бражки й очистці були розглянуті раніше.
Втрати спирту при перегонці бражки ВтЗ (%) можна розрахувати за формулою
де А - вміст спирту у барді, кг/м3; п - коефіцієнт для переводу масових відсотків спирту у крохмаль, який дорівнює 1,852; m - коефіцієнт розведення бражки при перегонці, приблизно рівний для одноколонних установок 1,15, для двоколонних -1; V - об'єм бражки у бродильних апаратах за добу, м3; Кб - кількість крохмалю, яка відповідає об'єму бражки, що переганяється, кг.
Невизначені втрати зброджуваних вуглеводів при переробці зерно-картопля-ної сировини представлені головним чином цукром, що розклався при розварюванні; при переробці меляси - цукром, який розклався при стерилізації і втраченим на утворення спирту, що виноситься повітрям у дріжджогенераторах. Невизначені втрати на мелясно-спиртових заводах складають 0,5...0,6 %, а на зерно-картопляних -0,3 і прийнятих на розварювання - до 4 %.
Встановлені норми виходу спирту з 1 т крохмалю у залежності від виду сировини наведені в табл. 11.1.
Табд. 11.1 Норми виходу спирту з 1 т крохмалю у залежності від виду сировини
Сировина  | 
			Спосіб виробництва  | 
		||
періодичний  | 
			напівбезперервний  | 
			безперервний  | 
		|
Картопля  | 
			64,7  | 
			65,0  | 
			65,7  | 
		
Кукурудза  | 
			64,0  | 
			64,3  | 
			65,0  | 
		
Жито  | 
			62,9  | 
			63,2  | 
			63,9  | 
		
Пшениця  | 
			63,7  | 
			64,0  | 
			64,7  | 
		
Ячмінь  | 
			62,4  | 
			62,7  | 
			63,4  | 
		
Овес і чумиза  | 
			61,8  | 
			62,1  | 
			62,8  | 
		
Просо і гаолян  | 
			63,5  | 
			63,8  | 
			64,5  | 
		
Гречка  | 
			61,1  | 
			61,4  | 
			62,1  | 
		
Вика, сочевиця, горох  | 
			59,1  | 
			59,4  | 
			60,1  | 
		
Меляса (у перерахунку  | 
			
  | 
			
  | 
			
  | 
		
на крохмаль)  | 
			65,9  | 
			-  | 
			66,5  | 
		
Цукровий буряк  | 
			61,4  | 
			61,7  | 
			62,4  | 
		
279
Приведені норми виходу спирту розповсюджуються на періодичний і безперервний способи виробництва спирту з меляси і на будь-який із зерно-картопляної сировини з врахуванням надбавок на герметичне закриття бродильних апаратів і встановлення спиртовловлювачів.
При впровадженні технологічних удосконалень затверджені такі надбавки до норм виходу спирту (дал на 1 т крохмалю);
подовження термінів бродіння до 72 год - 0,8, у тому числі за кожні 6 год понад 48 год-0,2;
застосування безперервно-проточного або циклічного способів бродіння при тривалості 60 год (прирівнюється до 72 год періодичного бродіння) - 0,8;
оцукрювання з вакуум-охолодженням - 0,1;
повна заміна солоду поверхневою культурою пліснявих грибів - 0,3, часткова заміна - 0,2;
- повна заміна солоду глибинною культурою - 0,7, часткова заміна - 0,2. Максимально припустимі втрати спирту на безперервно діючих установках для
ректифікації спирту-сирцю і брагоректифікаційних установках приведені у табл. 11.2,
Табл. 11.2 Максимально припустимі норми втрат
(% від спирту, виробленого в умовах виробництва)
при числі колон в установці без врахування бражної колони
 
	 
	280
Для установок, продуктивність яких відрізняється від вказаної у табл. 11.2, але не перевищує 6000 дал/добу, норма втрат визначається інтерполюванням значень, які відповідають двом найближчим значенням з продуктивності. При цьому одержані значення округлюються до другого знака після коми.
Практичний вихід спирту. Практичний вихід спирту менший теоретичного, тому що частина зброджуваних вуглеводів і спирту, що утворився при бродінні, втрачається. Практичний вихід спирту коливається від 81,5 до 93% від теоретичного. Чим досконаліша технологія і обладнання спиртового виробництва, тим менші втрати зброджуваних вуглеводів і спирту ,й, отже, практичний вихід більше наближається до теоретичного.
Практичний
вихід визначають на основі таких даних
виробничого обліку: маса переробленої
сировини; вміст в ній зброджуваних
речовин; вміст безводного спирту
у зрілій бражці; об'єм, температура і
відносна густина напівпродуктів;
кількість одержаного
безводного спирту. Якщо внаслідок
переробки G
(т)
сировини, яка містить
(%)
зброджуваних
речовин, одержано Q
(дал) безводного
спирту, то практичний вихід спирту
з 1
т умовного
крохмалю (дал)
При виробництві спирту з меляси у рівняння необхідно підставити вміст зброджуваних цукрів, помножений на коефіцієнт 0,95.
Практичний вихід спирту по відношенню до теоретичного (%)
Сумарні втрати зброджуваних речовин і спирту (%)
Фактичні втрати при переробці, наприклад, меляси у спирт розраховують таким чином.
Втрати цукру на утворення гліцерину (% до введеного у виробництво)
де
Б -
кількість
зрілої бражки, м3;
-
вміст
гліцерину у зрілій бражці, г/100
мл; 1,394
- кількість
цукрози, яка витрачається на утворення
1
г гліцерину,
г; Цук
-
кількість
переробленого цукру, кг.
Втрати у вигляді незбродженого цукру (% до введеного у виробництво)
де
-
вміст
незбродженого цукру у зрілій бражці,
г/100
мл.
281
Втрати спирту при виділенні його з бражки (%)
де
Сп' -
кількість
безводного спирту, що міститься у зрілій
бражці, дал;
кількість
безводного спирту у бражному дистиляті,
дал.
Втрати спирту з газами бродіння допускають рівними 0,16% від кількості одержаного безводного спирту.
На утворення біомаси дріжджів і вторинних продуктів спиртового бродіння, крім гліцерину, витрачається цукру (%)
де У - втрати спирту з газами бродіння, %.
