
- •Основні види сировини
- •Зернові культури
- •Будова зерна
- •Хімічний склад зерна
- •Хімічний склад меляси
- •Мікрофлора меляси
- •Коротка характеристика хімічного складу тростинної та рафінадної меляс
- •Нетрадиційні види сировини
- •Топінамбур
- •Цикорій
- •Молочна сироватка
- •Допоміжні матеріали
- •Кислоти
- •Сірчана кислота
- •Соляна кислота
- •Антисептики та миючі засоби Хлорне вапно
- •Формалін
- •Сульфонол
- •Каустична сода
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 2
- •Приймання зерна
- •Приймання меляси
- •Зберігання сировини
- •Дихання
- •Зміни хімічного складу сировини
- •Випаровування та поглинання вологи
- •Дія від'ємних температур
- •Вплив мікроорганізмів на зберігання сировини
- •Зберігання зерна
- •Зберігання меляси
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ з
- •Підготовка зерна
- •Повітряно-ситове сепарування
- •Магнітне сепарування
- •Відділення насіння бур'янів
- •Підготовка меляси
- •Підкислення і асептування меляси
- •Стерилізація меляси
- •Змішування меляси з водою
- •Кларифікація мелясних розчинів
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 4
- •Оцукруючі матеріали
- •Характеристика ферментів загальні поняття про ферменти
- •Механізм дії ферментів
- •Концентрація ферменту
- •Температура
- •Активатори та інгібітори ферментів
- •Оксидоредуктази
- •Трансферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Активність ферментів
- •Виробництво солоду
- •Замочування зерна
- •Фізико-хімічні процеси під час замочування зерна
- •Біохімічні процеси при замочуванні зерна
- •Способи замочування зерна
- •Пророщування зерна Теоретичні основи пророщування зерна
- •Морфологічні зміни при пророщуванні зерна
- •Біохімічні зміни в зерні при пророщуванні
- •Хімічні зміни зерна при пророщуванні
- •Оптимізація процесів солодорощення
- •Способи солодорощення
- •Пророщування зерна в пневматичній солодовні
- •Токове солодорощення
- •Витрати зерна на солод
- •Виробництво мікробних ферментних препаратів
- •Продуценти ферментів
- •Контрольні питання і завдання
- •Ємкісна (мічурінська) апаратурно-технологічна схема
- •Трубчаста (мироцька) апаратурно-технологша схема
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 6 спиртові дріжджі
- •Температура і рН
- •Склад живильного середовища Потреба дріжджів у живильних речовинах
- •Види і джерела живлення
- •Інші фактори
- •Аеробний розпад вуглеводів
- •Молочнокислі бактерії
- •Оцтовокислі бактерії
- •Маслянокислі бактерії
- •Гнилісні бактерії
- •Мікрофлора води та повітря
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Характеристика дріжджів
- •Приготування чистої культури дріжджів
- •Періодичне культивування
- •Культивування дріжджів у виробництві спирту із меляси
- •Розділ 9 зброджування сусла
- •Періодичний спосіб
- •Безперервно-проточний спосіб
- •Циклічний спосіб
- •Технологічні показники бродіння
- •Порівняльна характеристика способів зброджування
- •Теоретичні основи процесів перегонки і ректифікації
- •Одержання спирту-сирцю
- •Непрямої дії
- •Брагоректифікаційна установка побічно-прямотечійної дії
- •Виділення сивушного масла
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту
- •Умови безпечної експлуатації ректифікаційних установок
- •Розділ 11
- •Вихід спирту
- •Облік і зберігання спирту
- •Розділ 12
- •Сушка дріжджів
- •Термоліз дріжджів
- •Упарювання мелясної барди
- •Склад газів спиртового бродіння
- •Очистка діоксиду вуглецю від домішок
- •Технологія рідкого дІоксиду вуглецю
- •Розділ 13
- •Характеристика стічних вод
- •Механічні способи
- •Хімічні способи
- •Фізико - хімічні способи
- •Біологічні способи
- •14.1. Використання спирту етилового технічного як органічної сировини
- •14.2. Застосування спирту етилового як моторного палива
- •14.3. Виробництво спирту етилового технічного з нехарчової сировини
- •14.4. Виробництво спирту етилового технічного з вуглеводовм1сної сировини
- •14.5. Брагоректифікаційні установки для виробництва сет з вуглеводовмісної сировини
- •14.6. Дегідратація етилового спирту
- •14.8. Перспективні напрями використання спирту етилового технічного в україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 15
- •15.1 Маловідходні та безвідходні технології
- •15.2 Основні напрями створення мало-та безвідходних технологій
- •15.3 Вторинні енергетичні ресурси та їх раціональне використання
- •15.4 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія спиртових бражок
- •15.5 Вплив технологічних параметрів на ефективність дії концентрованих ферментних препаратів
- •15.6 Особливості використання концентрованих
- •Ферментних препаратів у залежності
- •Від технологічної схеми водно-теплової
- •Обробки сировини
- •15.7 Особливості приготування виробничих дріжджів та спиртової бражки
- •15.8 Закордонний досвід комплексної переробки зернової сировини в етиловий спирт
- •15.9 Ресурсо- та енергозберігаюча технологія перегонки та ректифікації спирту
- •15.10 Переробка спиртовмісних вторинних продуктів ректифікації в системі бру мелясних заводів
- •15.11 Виділення етилового спирту з головної фракції, збагаченої метиловим спиртом
- •15.12 Централізована переробка головної фракції етилового спирту
- •15.13 Утилізація концентрату головної фракції
- •15.14 Енергозбереження в процесі перегонки та ректифікації спирту
- •15.15 Брагоректифікацшні установки зі ступеневим використанням теплової енергії
- •15.16 Підвищення теплового потенціалу вторинних енергоресурсів
- •15.17 Енергетична характеристика брагоректифікаційних установок
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 16
- •Та очистки стічних вод у спиртовій промисловості
- •Актуальні проблеми розділення сумішей за допомогою молекулярних фільтрів у спиртовій промисловості
- •Мембранне газорозділення
- •Мембранна технологія води у спиртовому виробництві
- •Мембранна технологія спирту
- •Контрольні питання і завдання
- •Розділ 17 правила охорони праці на спиртових заводах
- •Основні вимоги з техніки безпеки для апаратника ректифікації спирту, а також для приймальника- здавача та зливальника-розливальника спирту
- •Література
Розділ 11
ВИХІД СПИРТУ, ЙОГО ОБЛІК ТА ЗБЕРІГАННЯ
Вихід спирту
Вихід спирту - це кількість його у декалітрах, яка отримуєеться із 1 т збро-джувальних вуглеводів сировини (крохмалю, цукру) у перерахунку на крохмаль. Теоретичний вихід спирту. Розраховують за рівнянням спиртового бродіння
С6Н1206 = 2С2Н5ОН + 2СО2 . 180,1 92,1 88
Із 100 кг гексоз повинно одержуватися 51,14 кг безводного спирту і 48,86 кг діоксиду вуглецю. При відносній густині спирту d420 - 0,78927 теоретичний вихід його становить 51,14 : 0,78927 = 64,79 л, або 64,79 дал з 1 т гексоз. Згідно з рівнянням
С|2Н22О„ + Н20 =4С2Н50П + 4С02
342,2 184,2
при зброджуванні 100 кг цукрози утворюється спирту (184,2 . 100) : 342,2 = 53,82 кг, або 68,20 л, з 1 т цукрози - 68,20 дал.
Вихід спирту з крохмалю збільшується пропорційно відношенню молекулярних мас глюкози І крохмалю:
(СбН1005)п + пН20 = пС6НІ206.
162,1 180,1
Звідси теоретичний вихід спирту з 1 т крохмалю буде складати (180,1 : 162,1) 64,79 = 71,98 дал.
Коефіцієнт для перерахунку цукрози в умовний крохмаль 324,2 : 342,2 - 0,95. Втрати зброджуваних вуглеводів та спирту. У виробництві враховують суму механічних і технологічних втрат. Механічні втрати, викликані несправністю обладнання або недоглядом обслуговуючого персоналу, можуть бути на всіх стадіях виробництва. Механічні втрати - це розсипання при перевезенні зерна, втрати напівпродуктів і спирту крізь нещільності у фланцевих з'єднаннях трубопроводів, крізь сальники насосів і запірну арматуру, втрати напівпродукту при митті технологічного обладнання, випаровування спирту крізь фланці колон, дефлегматорів, конденсаторів, холодильників та ін.
Заходи запобігання механічних втрат цілком зрозумілі і не потребують пояснень. Технологічні втрати зумовлені самою сутністю процесів спиртового виробництва, мають прихований характер і можуть бути виявлені тільки при постадійному хіміко-технологічному контролі та обліку виробництва.
Підготовка сировини до бродіння. Втрати при митті картоплі внаслідок пошкодження І проскакування малих бульб через решітку допускають не більше 1 %.
277
Втрати крохмалю при подрібненні зерна не повинні перевищувати 0,3 % від вмісту його у сировині.
Втрати зброджуваних вуглеводів у процесі розварювання крохмалевмІсної сировини у зв'язку зі складністю їх обліку допускають 3,5...4,0 %.
При підготовці меляси до бродіння втрат не повинно бути.
Солодовирощування. Втрати зброджуваних вуглеводів на цій стадії не повинні перевищувати 16 % від кількості крохмалю солодового зерна, або 1,0... 1,4 % від усього крохмалю, який уведений у виробництво.
Втрати при виробництві культур пліснявих грибів. При поверхневому і глибинному культивуванні культур пліснявих грибів нормативні втрати вуглеводів складають 85 %.
Культуральна рідина ферментного препарату Глюковаморину Гх-466 містить 40 кг крохмалю на 1 м3. Цю кількість крохмалю слід враховувати при розрахунку крохмалю, який уведено у виробництво.
Бродіння. Втрати на цій стадії складаються із втрат зброджуваних вуглеводів на утворення біомаси дріжджів і вторинних продуктів бродіння, наростання кислотності бражки і концентрації вуглеводів, які залишилися незбродженими і витраченими на утворення спирту, що виноситься з бражки діоксидом вуглецю.
При переробці у спирт крохмалевмІсної сировини втрати зброджуваних вуглеводів на синтез біомаси дріжджів становлять 1,5 %, на утворення - гліцерину 2,5%, а всього - 4 %; при переробці меляси - на синтез біомаси 1,8...4%, на утворення вторинних продуктів бродіння - 3,8...5,8 %, усього - 5,5...9,8%.
Кількість незброджених вуглеводів - інтегральний показник роботи спиртового заводу, оскільки відображає правильність не тільки процесу бродіння, але й усіх попередніх йому стадій технології. ВНДІПрБ на основі розробленого ним ан-троново-колориметричного методу визначення зброджуваних вуглеводів у бражці запропонував таку оцінку роботи заводів за цим показником (г/100 мл): 0,25 і менше - відмінна; 0,25...0,35 - добра; 0,35...0,45 - задовільна; більше 0,45 - незадовільна. Визначення вмісту видимих сухих речовин у зрілій бражці використовують лише у цілях орієнтовного оперативного контролю бродіння.
При переробці меляси втрати незбродженого цукру по відношенню до цукру, введеного у виробництво (%),
де С - вміст незбродженого цукру у мелясній бражці, г/100 мл;
1,543 - коефіцієнт переводу одержаного спирту у витрачений цукор;
а - вміст спирту у бражці, об.%; К - наростання кислотності, град.
За даними Укрспиртбіопроду, вміст незбродженого цукру в зрілій бражці, визначений рсзорциново-колориметричним методом, не повинен перевищувати 0,30 г/100 мл. Втрати зброджуваних цукрів внаслідок недобору не повинні бути більші 2 % по відношенню до введеного у виробництві цукру.
278
Наростання кислотності у процесі зброджування зерно-картопляного сусла не повинно бути більше 0,2 град. При більшому, наростанні кількість втрат зброджуваних вуглеводів (%)
де 4,5 - коефіцієнт, який враховує втрати зброджуваних вуглеводів при наростанні кислотності на 1 град, кг/м3; М - понаднормативне наростання кислотності, град.; V - об'єм бражки у бродильному апараті, м3; Кв - кількість зброджуваних вуглеводів, введена в бродильний апарат, кг.
Підвищена кислотність зрілої бражки свідчить про інфікованість.
Втрати спирту з газами бродіння допускають до 0,8 %. При наявності герметично закритих бродильних апаратів і спиртовловлговачів втрати не повинні перевищувати 0,2 %.
Втрати спирту при виділенні його з бражки й очистці були розглянуті раніше.
Втрати спирту при перегонці бражки ВтЗ (%) можна розрахувати за формулою
де А - вміст спирту у барді, кг/м3; п - коефіцієнт для переводу масових відсотків спирту у крохмаль, який дорівнює 1,852; m - коефіцієнт розведення бражки при перегонці, приблизно рівний для одноколонних установок 1,15, для двоколонних -1; V - об'єм бражки у бродильних апаратах за добу, м3; Кб - кількість крохмалю, яка відповідає об'єму бражки, що переганяється, кг.
Невизначені втрати зброджуваних вуглеводів при переробці зерно-картопля-ної сировини представлені головним чином цукром, що розклався при розварюванні; при переробці меляси - цукром, який розклався при стерилізації і втраченим на утворення спирту, що виноситься повітрям у дріжджогенераторах. Невизначені втрати на мелясно-спиртових заводах складають 0,5...0,6 %, а на зерно-картопляних -0,3 і прийнятих на розварювання - до 4 %.
Встановлені норми виходу спирту з 1 т крохмалю у залежності від виду сировини наведені в табл. 11.1.
Табд. 11.1 Норми виходу спирту з 1 т крохмалю у залежності від виду сировини
Сировина |
Спосіб виробництва |
||
періодичний |
напівбезперервний |
безперервний |
|
Картопля |
64,7 |
65,0 |
65,7 |
Кукурудза |
64,0 |
64,3 |
65,0 |
Жито |
62,9 |
63,2 |
63,9 |
Пшениця |
63,7 |
64,0 |
64,7 |
Ячмінь |
62,4 |
62,7 |
63,4 |
Овес і чумиза |
61,8 |
62,1 |
62,8 |
Просо і гаолян |
63,5 |
63,8 |
64,5 |
Гречка |
61,1 |
61,4 |
62,1 |
Вика, сочевиця, горох |
59,1 |
59,4 |
60,1 |
Меляса (у перерахунку |
|
|
|
на крохмаль) |
65,9 |
- |
66,5 |
Цукровий буряк |
61,4 |
61,7 |
62,4 |
279
Приведені норми виходу спирту розповсюджуються на періодичний і безперервний способи виробництва спирту з меляси і на будь-який із зерно-картопляної сировини з врахуванням надбавок на герметичне закриття бродильних апаратів і встановлення спиртовловлювачів.
При впровадженні технологічних удосконалень затверджені такі надбавки до норм виходу спирту (дал на 1 т крохмалю);
подовження термінів бродіння до 72 год - 0,8, у тому числі за кожні 6 год понад 48 год-0,2;
застосування безперервно-проточного або циклічного способів бродіння при тривалості 60 год (прирівнюється до 72 год періодичного бродіння) - 0,8;
оцукрювання з вакуум-охолодженням - 0,1;
повна заміна солоду поверхневою культурою пліснявих грибів - 0,3, часткова заміна - 0,2;
- повна заміна солоду глибинною культурою - 0,7, часткова заміна - 0,2. Максимально припустимі втрати спирту на безперервно діючих установках для
ректифікації спирту-сирцю і брагоректифікаційних установках приведені у табл. 11.2,
Табл. 11.2 Максимально припустимі норми втрат
(% від спирту, виробленого в умовах виробництва)
при числі колон в установці без врахування бражної колони
280
Для установок, продуктивність яких відрізняється від вказаної у табл. 11.2, але не перевищує 6000 дал/добу, норма втрат визначається інтерполюванням значень, які відповідають двом найближчим значенням з продуктивності. При цьому одержані значення округлюються до другого знака після коми.
Практичний вихід спирту. Практичний вихід спирту менший теоретичного, тому що частина зброджуваних вуглеводів і спирту, що утворився при бродінні, втрачається. Практичний вихід спирту коливається від 81,5 до 93% від теоретичного. Чим досконаліша технологія і обладнання спиртового виробництва, тим менші втрати зброджуваних вуглеводів і спирту ,й, отже, практичний вихід більше наближається до теоретичного.
Практичний
вихід визначають на основі таких даних
виробничого обліку: маса переробленої
сировини; вміст в ній зброджуваних
речовин; вміст безводного спирту
у зрілій бражці; об'єм, температура і
відносна густина напівпродуктів;
кількість одержаного
безводного спирту. Якщо внаслідок
переробки G
(т)
сировини, яка містить
(%)
зброджуваних
речовин, одержано Q
(дал) безводного
спирту, то практичний вихід спирту
з 1
т умовного
крохмалю (дал)
При виробництві спирту з меляси у рівняння необхідно підставити вміст зброджуваних цукрів, помножений на коефіцієнт 0,95.
Практичний вихід спирту по відношенню до теоретичного (%)
Сумарні втрати зброджуваних речовин і спирту (%)
Фактичні втрати при переробці, наприклад, меляси у спирт розраховують таким чином.
Втрати цукру на утворення гліцерину (% до введеного у виробництво)
де
Б -
кількість
зрілої бражки, м3;
-
вміст
гліцерину у зрілій бражці, г/100
мл; 1,394
- кількість
цукрози, яка витрачається на утворення
1
г гліцерину,
г; Цук
-
кількість
переробленого цукру, кг.
Втрати у вигляді незбродженого цукру (% до введеного у виробництво)
де
-
вміст
незбродженого цукру у зрілій бражці,
г/100
мл.
281
Втрати спирту при виділенні його з бражки (%)
де
Сп' -
кількість
безводного спирту, що міститься у зрілій
бражці, дал;
кількість
безводного спирту у бражному дистиляті,
дал.
Втрати спирту з газами бродіння допускають рівними 0,16% від кількості одержаного безводного спирту.
На утворення біомаси дріжджів і вторинних продуктів спиртового бродіння, крім гліцерину, витрачається цукру (%)
де У - втрати спирту з газами бродіння, %.